"Іллічівець". Команда на "тверду четвірку"
Якщо говорити про клуб-середняк УПЛ, то кращої кандидатури, ніж маріупольський "Іллічівець" годі й шукати.
Підопічні Миколи Павлова пішли на зимову перерву, зумівши здобути 22 очки, що дозволило азовцям розміститися на 9 сходинці у турнірній таблиці. Перша половина сезону для "Іллічівця" завершилася досить успішно. Команда під керівництвом відомого українського тренера почала діяти більш агресивно у нападі, а їхні атаки стати швидшими та небезпечнішими. Крім цього, варто зазначити, що клуб має власний стиль гри, а це є дуже важливим фактором у сучасному футболі.
старший тренер
Питання щодо наставника команди досі залишається відкритим. Микола Павлов ось вже півроку не може залагодити відносини з полтавською "Ворсклою". Справа в тому, що полтавці ніяк не хочуть відпускати відомого футбольного фахівця, через що Микола Петрович ніяк нарешті не стане повноцінним головним тренером "Іллічівця". Зокрема власник "Ворскли" Костянтин Жеваго зайняв досить цікаву позицію, адже незрозуміло, чому він просто не залагодить усі формальності, які прописані у документах. Микола Павлов заявив, що навесні, швидше за все, повернеться на тренерську лаву, проте якщо цього не станеться, то погрожує написати заяву у ФФУ, щоб федерація посприяла вирішенню цього конфлікту. Тобто бюрократична тяганина може продовжитися й у другій частині чемпіонату України.
Формально зараз команду очолює Іван Балан, права рука Павлова, проте він виконує функції старшого тренера, лише допомагаючи фактичному тренеру та заміняючи його на тренерській лаві. Сподіватимемося, що навесні сторони все-таки дійдуть згоди, і Микола Павлов зможе спостерігати за грою своєї команди не з трибун, а безпосередньо перебуваючи поблизу бокової лінії поля.
чому не "Азовець"?
"Іллічівець" - досвідчена команда, якщо говорити про дату їхнього заснування. Впродовж історії керівництво клубу чимало разів змінювало назву колективу. Останній раз це відбулося у 2002 році, коли маріупольський "Металург" перейменували в "Іллічівець", оскільки команда тісно пов’язана з "Металургійним комбінатом імені Ілліча". Хочеться задати собі запитання, чому клуб, у складі якого присутні лише три легіонери (не знаю, хто з представників УПЛ ще може похвалитися такою малою кількістю іноземних гравців), названий на честь радянського революціонера Володимира Леніна? Якщо у східній Україні вважають за потрібне називати вулиці та підприємства в честь людей, які сприяли знищенню українського народу, то для чого цим зловживати у таких структурах, як футбольні клуби. Тим більше, що команду перейменували вже у незалежній державі.
Адже "Іллічівець" виступає у найсильнішій лізі України, про цей клуб постійно згадують у ЗМІ, команда бореться за місце у єврокубках, і водночас своєю назвою пропагує тоталітарний радянський режим. Парадоксально, але така реальність. Особисто мені "Іллічівець" симпатизує як команда, проте деякі засади їхньої політики цілком незрозумілі. Чому клубу наприклад не повернути колишню назву "Азовець", яка на мій погляд є дуже красивою та цілком відповідає тій історичній області, де цей колектив народився та розвивається. Просто не можна забувати, що одна з головних ідей футболу – це об’єднання людей, а "Іллічівець" лише своєю назвою породжує міжнаціональну ворожнечу та заставляє вболівальників згадувати про холодне, сіре минуле.
цікава статистика
"Іллічівець" здобув 6 перемог та 4 нічиїх. Серед досягнень команди варто згадати про поєдинки з "Дніпром" та"Динамо", які завершилися з рахунком 0:0 та перемогу над львівськими "Карпатами" з рахунком 1:5. Маріупольці забили 20 голів та пропустили 17. Наприклад у "Чорноморця" цей показник становить 21-19, проте "моряки" зуміли набрати 30 очків, що на 8 більше, ніж у азовців. В середньому за матч "Іллічівець" забивав 1.11 м’ячів, натомість пропускав 0.67 голів.
Також варто зазначити, що маріупольці не зазнали жодної розгромної поразки у 18 турах, адже найбільший рахунок з яким вони прорвали це 2:0, що також заслуговує на повагу. Середній вік команди становить 23 роки. Трансферна вартість усіх гравців - 19.700.000 мільйонів євро.
перспектива
Після зими склад "Іллічівця" може суттєво змінитися, адже у команді багато орендованих гравців із донецького "Шахтаря". Крім цього ряди маріупольців поповнять нові виконавці, які освіжать молодий український колектив. Проте постійні зміни складу не заважають "Іллічівцю" демонструвати красиву гру та чудову зіграність, незважаючи на те, що часто гравці знайомі між собою лише кілька місяців. Навесні команда продовжить боротьбу за місця, які дозволять виступати у єврокубках. Крім цього "Шахтар", швидше за все, підкине кількох гравців, щоб "Іллічівець" мав ресурси для боротьбі із конкурентами "гірників".
Звичайно, що така тісна співпраця з донецькою командою не додає престижності українському футболу, проте це компенсується великою кількістю українських гравців, які у кожному матчі доводять, що й без легіонерів можна сміливо боротися із найсильнішими суперниками та бути командою на "тверду четвірку".
Підопічні Миколи Павлова пішли на зимову перерву, зумівши здобути 22 очки, що дозволило азовцям розміститися на 9 сходинці у турнірній таблиці. Перша половина сезону для "Іллічівця" завершилася досить успішно. Команда під керівництвом відомого українського тренера почала діяти більш агресивно у нападі, а їхні атаки стати швидшими та небезпечнішими. Крім цього, варто зазначити, що клуб має власний стиль гри, а це є дуже важливим фактором у сучасному футболі.
старший тренер
Питання щодо наставника команди досі залишається відкритим. Микола Павлов ось вже півроку не може залагодити відносини з полтавською "Ворсклою". Справа в тому, що полтавці ніяк не хочуть відпускати відомого футбольного фахівця, через що Микола Петрович ніяк нарешті не стане повноцінним головним тренером "Іллічівця". Зокрема власник "Ворскли" Костянтин Жеваго зайняв досить цікаву позицію, адже незрозуміло, чому він просто не залагодить усі формальності, які прописані у документах. Микола Павлов заявив, що навесні, швидше за все, повернеться на тренерську лаву, проте якщо цього не станеться, то погрожує написати заяву у ФФУ, щоб федерація посприяла вирішенню цього конфлікту. Тобто бюрократична тяганина може продовжитися й у другій частині чемпіонату України.
Формально зараз команду очолює Іван Балан, права рука Павлова, проте він виконує функції старшого тренера, лише допомагаючи фактичному тренеру та заміняючи його на тренерській лаві. Сподіватимемося, що навесні сторони все-таки дійдуть згоди, і Микола Павлов зможе спостерігати за грою своєї команди не з трибун, а безпосередньо перебуваючи поблизу бокової лінії поля.
чому не "Азовець"?
"Іллічівець" - досвідчена команда, якщо говорити про дату їхнього заснування. Впродовж історії керівництво клубу чимало разів змінювало назву колективу. Останній раз це відбулося у 2002 році, коли маріупольський "Металург" перейменували в "Іллічівець", оскільки команда тісно пов’язана з "Металургійним комбінатом імені Ілліча". Хочеться задати собі запитання, чому клуб, у складі якого присутні лише три легіонери (не знаю, хто з представників УПЛ ще може похвалитися такою малою кількістю іноземних гравців), названий на честь радянського революціонера Володимира Леніна? Якщо у східній Україні вважають за потрібне називати вулиці та підприємства в честь людей, які сприяли знищенню українського народу, то для чого цим зловживати у таких структурах, як футбольні клуби. Тим більше, що команду перейменували вже у незалежній державі.
Адже "Іллічівець" виступає у найсильнішій лізі України, про цей клуб постійно згадують у ЗМІ, команда бореться за місце у єврокубках, і водночас своєю назвою пропагує тоталітарний радянський режим. Парадоксально, але така реальність. Особисто мені "Іллічівець" симпатизує як команда, проте деякі засади їхньої політики цілком незрозумілі. Чому клубу наприклад не повернути колишню назву "Азовець", яка на мій погляд є дуже красивою та цілком відповідає тій історичній області, де цей колектив народився та розвивається. Просто не можна забувати, що одна з головних ідей футболу – це об’єднання людей, а "Іллічівець" лише своєю назвою породжує міжнаціональну ворожнечу та заставляє вболівальників згадувати про холодне, сіре минуле.
цікава статистика
"Іллічівець" здобув 6 перемог та 4 нічиїх. Серед досягнень команди варто згадати про поєдинки з "Дніпром" та"Динамо", які завершилися з рахунком 0:0 та перемогу над львівськими "Карпатами" з рахунком 1:5. Маріупольці забили 20 голів та пропустили 17. Наприклад у "Чорноморця" цей показник становить 21-19, проте "моряки" зуміли набрати 30 очків, що на 8 більше, ніж у азовців. В середньому за матч "Іллічівець" забивав 1.11 м’ячів, натомість пропускав 0.67 голів.
Також варто зазначити, що маріупольці не зазнали жодної розгромної поразки у 18 турах, адже найбільший рахунок з яким вони прорвали це 2:0, що також заслуговує на повагу. Середній вік команди становить 23 роки. Трансферна вартість усіх гравців - 19.700.000 мільйонів євро.
перспектива
Після зими склад "Іллічівця" може суттєво змінитися, адже у команді багато орендованих гравців із донецького "Шахтаря". Крім цього ряди маріупольців поповнять нові виконавці, які освіжать молодий український колектив. Проте постійні зміни складу не заважають "Іллічівцю" демонструвати красиву гру та чудову зіграність, незважаючи на те, що часто гравці знайомі між собою лише кілька місяців. Навесні команда продовжить боротьбу за місця, які дозволять виступати у єврокубках. Крім цього "Шахтар", швидше за все, підкине кількох гравців, щоб "Іллічівець" мав ресурси для боротьбі із конкурентами "гірників".
Звичайно, що така тісна співпраця з донецькою командою не додає престижності українському футболу, проте це компенсується великою кількістю українських гравців, які у кожному матчі доводять, що й без легіонерів можна сміливо боротися із найсильнішими суперниками та бути командою на "тверду четвірку".