Нюанси безкоштовного проїзду по-чернігівськи

вичайно, кошти будуть поступати з державного бюджету, але ж і до нього вони потрапили з наших з вами кишень…

Так, за офіційною версією Управління транспорту та зв’язку Чернігівської міської ради, на компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян по місту Чернігову на 2012 рік заплановано:

– автомобільним транспортом ­– 2 296 600 грн;

– електротранспортом – 18 915 100 грн;

– залізничним транспортом – 432 100 грн;

РАЗОМ: 21 643 800 грн.

Окрім цієї суми, як ми вже повідомляли читачам у статті «Як вирішували питання щодо пільгових перевезень чернігівців» за 11 квітня цього року, депутати Чернігівської міської ради звільнили від сплати земельного податку Південно-Західну залізницю.

Сума плати за користування землею міста, яку депутати «поміняли» залізничникам на пільгові перевезення залізницею, склала близько 1,5 млн. грн. Таким чином сумарна вартість перевезення пільговиків Чернігова складає 23 143 800 грн.

Нажаль, інформація щодо кількості населення, яке відноситься до пільгових категорій (користується правом безплатного проїзду в громадському транспорті) та мешкає в місті Чернігові статистичною звітністю не передбачена і не розробляється. Тому обрахувати точно, скільки коштів перепадає на одного пільговика – дуже важко.

Якщо кількість пільговиків у місті (людей, які мають право на безкоштовний проїзд) приблизно дорівнює 80 тис. чоловік, то виходячи з розрахованої суми компенсації, на одного пільговика на рік припадає приблизно 289 грн. 30 коп. У місяць сума дотацій трошки більша за 24 грн. Багато це чи мало?

Відповідно до даних Головного управління статистики у Чернігівській області, непрацюючі категорії громадян по місту Чернігову мають право на 10 безоплатних поїздок автобусом, або 15 поїздок тролейбусом. У той же час працюючі категорії пільговиків по місту Чернігову, мають право на 60 поїздок щомісяця як в автобусі, так і тролейбусі.

Враховуючи те, що далеко не всі пільговики використовують своє право на безкоштовні поїздки, а пільговиків, що працюють, значно менше, чим непрацюючих, можемо припустити, що сума, яку виділяє держава на пільгові перевезення, цілком достатня для міста Чернігова. Тоді виникає цілком слушне питання: чому не в усіх автобусах, що курсують містом, надається право пільгового проїзду? Чому людей виставляють з громадського транспорту, не дивлячись на те, що в них є посвідчення, яке за законом дає право на пільговий проїзд?

Аналізуючи питання, отримуємо простий і доволі зрозумілий висновок: розподіл коштів на пільгові перевезення містом проводиться не прозоро і з явним ухилом на сторону «вигідних» перевізників. Також можна припустити, що розподіл коштів на місцевому рівні завжди буде зроблено у сторону «своїх». Тому напрошується цілком логічний висновок: поки у державі не буде проведено монетизацію пільг, закони про перевезення пільгових категорій у Чернігові в повному обсязі виконуватись не будуть!