Опалювальний сезон у Чернігові. До квітня дотягнемо, але що далі?

Опалювальний сезон у Чернігові завершиться без «особливих проблем». У цьому запевняє профільний заступник міського голови Чернігова Віктор Геращенко. Але вже зараз є серйозні побоювання щодо наступної зими, адже підприємства накопичують величезні борги, які можуть лягти на міський бюджет, а центральні органи влади роблять вигляд, що нічого загрозливого не відбувається.

Лікнеп: власність і тарифи

Основне, що потрібно знати про систему постачання тепла у Чернігові. Два основних постачальника гігакалорій для населення – ТЕЦ та Облтеплокомуненерго. Цілісний майновий комплекс ТЕЦ – комунальна власність, яку з 2000 року орендує ТОВ «Фірма «Технова». Термін оренди – до 2023 року і міський голова Владислав Атрошенко вже неодноразово заявляв про наміри повернути підприємство, не продовжуючи строки оренди.

Мережі, якими акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» передає тепло в будинки, та котельні – це теж міська власність, яку підприємство орендує. І тут щодо повернення їх під управління містом є конкретика. На нараді у мерії, 18 січня, Владислав Атрошенко розпорядився почати підготовку до повернення цілісного майнового комплексу «Облтеплокомуненерго» в управління містом. Зокрема, для початку створити відповідну робочу групу.

До літа 2021 року тарифи на опалення регулювалися на рівні Києва, куди до Національної комісії кожен виробник тепла подавав свої розрахунки, а члени комісії – ухвалювали (або не ухвалювали) цифри. Через те, що нерідко нові тарифи не узгоджувалися тривалий час, звичними стали випадки, коли тепловики постачали населенню тепло та гарячу воду дешевше, ніж коштувало їхнє виробництво. Через це на підприємствах накопичувалися десятки та сотні мільйонів гривень боргів, що протягом останніх років регулярно ставило під загрозу вчасний початок опалювального сезону та стабільне його проходження.

Новий етап
Зрештою, на державному рівні усвідомили, що потрібно цю проблему вирішувати та втілили сценарій, за яким усі борги до червня 2021 року держава брала на себе, а надалі, щоб не повторилася історія, віддала питання узгодження нових тарифів на місцевий рівень.

Тобто, тепер уже міська влада отримала повноваження, що мало би значно спростити процедуру. Підприємство показує свої розрахунки, після аналізу виконавчий комітет міської ради оперативно їх схвалює – і борги не накопичуються. А якщо міська влада не хоче засмучувати жителів (читай – своїх виборців), то може встановлювати будь-який тариф, але різницю між ним і реальною ціною теплової енергії – компенсувати виробникам тепла з міського бюджету (читай – з податків мешканців).

Але новий опалювальний сезон 2021/22, який мав стати першим за такими правилами, розпочався на фоні стрімкого зростання ціни на газ. Якби його реальну вартість заклали в тариф для населення, то суми у платіжках зросли би в кілька разів. Це могло би спровокувати масові акції протесту або ж знищити міські бюджети, якби їм довелося компенсувати різницю. Тож уряд запропонував меморандум: міста поки що тариф не піднімають, а гроші на компенсацію для тепловиків їм виділять з державного бюджету. Потім ці кошти міська влада мала би передати на підприємства, що виробляють та постачають тепло для населення.

Меморандум є, але…

Тож у Чернігові восени тариф підняли, відповідно до нових розрахунків ТЕЦ та Облтеплокомуненерго, але з поправкою: вони не застосовуватимуться для населення, а слугуватимуть виключно для того, щоб порахувати суму компенсації. Утім, якраз із компенсацією поки що нічого не виходить. Справа у тому, що досі не існує затвердженого урядом механізму перерахування цих коштів виробникам тепла.

– Ми звернулися до Кабміну, міністерства фінансів і міністерства регіонального розвитку щодо роз’яснення застосування механізму компенсації тарифів. Ми спілкуємося з різними містами, і у кожного – своя методика. Це ненормально. Ми хочемо почути чітке роз’яснення, – заявляв ще у січні Віктор Геращенко.


На нараді у мерії 8 лютого він майже слово в слово повторив це і зауважив, що відповідей від уряду досі не надійшло:

– Ми звернулися до центральних органів влади, щоб нам пояснили як правильно відшкодовувати різницю в тарифах. Відповіді на наші листи немає.

Альтернативний варіант – Антимонопольний комітет, до якого Чернігів звернувся за висновком щодо свого власного розробленого порядку компенсації. Звідти відповідь надійшло. В цілому АМКУ не заперечує проти такого документу, але вимагає виправити кілька недоліків.

– Зараз ми просимо підприємства прискорити ці моменти, щоб ми повторно звернулися до АМКУ. Також буде повторне звернення до міністерств, щоб нам письмово відповіли: чи правильно ми застосовуємо програму відшкодування різниці в тарифах, – розповів Віктор Геращенко.

На це, ймовірно, доведеться витратити ще не менше двох місяців. Не менш тривалий процес – судовий.

– Генеруючі суб’єкти зараз збирають документи, щоб подавати до суду. Ми його однозначно програємо, але це також час. Розрахуємося, дай бог, у липні, коли будуть підстави виконувати рішення суду, – спрогнозував міський голова Владислав Атрошенко.

У тепловиків немає грошей

Мер Чернігова обурений, порушенням регламентних термінів відповідей на письмові звернення і прогнозує, що вже найближчим часом підприємства, що виробляють тепло, залишаться без обігових коштів, адже вони постачають тепло і гарячу воду за тарифами, що нижчі від собівартості і досі не можуть отримати компенсацію цієї різниці.

– Держава штовхнула нас на досить сумнівний меморандум і не дала можливості його виконувати. Якби це були комунальні підприємства – теоретично, з деякими порушеннями, можна було би передати їм кошти, у вигляді збільшення статутного капіталу. Ці гроші не можна використовувати як обігові, а лише для закупівлі основних засобів виробництва, проте… технічно це могло бути.

Але у нас та ще у 6–7 обласних центрах, де генеруючі суб’єкти перебувають в оренді у приватних структур – це неможливо. Це ускладнює процес,– пояснив міський голова.

Ще одна проблема – борги населення та комунальних підприємств обласного підпорядкування, які споживають тепло, вироблене ОТКЕ. Якщо тепловики не зможуть виконувати свої зобов’язання перед «Нафтогазом» щодо оплати за блакитне паливо, то існує ризик, що уже з березня вони «виваляться» на постачальника останньої надії. А це означає, що газ їм продаватимуть за ринковою ціною – близько 35 тисяч гривень за тисячу кубометрів. Відповідно, і тарифи для бюджетних установ виростуть більше, ніж у два рази.

– Виникли проблемні питання з обласним бюджетом. За 2021 рік заборгованість перед ОТКЕ складала 20 мільйонів. У січні – ще плюс 30 мільйонів. Хотілося би, щоб у лютому виправилася ситуація, – зазначив Віктор Геращенко. Мова йде, зокрема, про обласну лікарню та інші заклади, що фінансуються з обласного бюджету.

Якщо їм почнуть продавати тепло з урахуваннями ринкових тарифів на газ – борги зростатимуть шаленими темпами.

– Це будуть колосальні збитки для обласного бюджету. Тому ми просимо заплатити зараз. Ми би готові були підстрахувати, але можливості такої немає, – резюмував Владислав Атрошенко.

У ТЕЦ – своя специфіка

У попередні роки Чернігівська ТЕЦ використовувала мінімум газу, оскільки працювала на вугіллі, але минулого року уряд не попіклувався заздалегідь щодо формування належних обсягів запасу палива в Україні, а коли стало зрозуміло, що енрегоресурси стрімко дорожчають, було вже запізно. До того ж, російська сторона заблокувала постачання залізницею вугілля з Казахстану.

Як наслідок – ТЕЦ із листопада вимушена була спалювати газ для виробництва теплової енергії. А оскільки ліміти на підприємство були сформовані на основі витрат за попередні роки, то все «блакитне палива» поза цією нормою мало надходити за ринковою ціною, що також могло стати загрозою для проходження опалювального сезону. На щастя, після перемовин з «Нафтогазом» ліміти були переглянуті і за низькою ціною (для населення) підприємство отримало більше газу. Втім, навіть за таких умов збитки за два місяці склали 284 мільйони гривень, порахував Віктор Геращенко. А якщо врахувати ще і електроенергію – ще 100 мільйонів за два місяці.

– Потенційно, це збитки, які ляжуть на міський бюджет, – зауважив міський голова, з огляду на заплановане повернення ТЕЦ до управління містом.

Ситуація може стабілізуватися найближчим часом – у понеділок, 7 лютого, до України прибуло судно із 45 тисячами тонн вугілля з Колумбії.

– Мы ожидаем поставки угля в районе 20 числа,– додав оптимізму в.о. генерального директора підприємства Дмитро Аркатов.

Довідка

На сьогодні існує три ціни на газ для виробників теплової енергії. Якщо тепло постачають побутовим споживачам (населення) – близько 7400 грн за тисячу кубометрів. Якщо до бюджетних установ (школи, лікарні тощо) – близько 16 тисяч. У інших випадках діє ринкова ціна (останнім часом коливається між 35 і 40 тисячами).

При цьому по першим двом групам встановлені ліміти. Якщо підприємства не вписуються в ці ліміти, або не сплачують вчасно за паливо, то переходять до постачальника останньої надії, у якого діють саме ринкові ціни.

  • 0
Добавлено: 14-02-2022, 07:30
0
73

Похожие публикации


Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Наверх