Міських голів почали чути. Чому це важливо?

Аргументи Чернігівського міського голови Владислава Атрошенка та інших міських голів, які вимагали в Держбюджеті-2020 врахувати інтереси громад і не згортати фінансової децентралізації, почали чути. Сьогодні у Верховній Раді 275 народних депутатів підтримали правку 209 до проекту змін до Бюджетного кодексу (№2144) щодо збереження на 2020 рік надходження до місцевих бюджетів акцизного податку з пального.

Очевидно, що цьому сприяла максимально активна позиція тих лідерів міських громад, які доводили свою правоту на всіх рівнях.

- По Бюджету-2020 це позиція практично усіх міських голів, єдине що не всі її активно відстоюють, боячись погіршити своє становище. Таке саме опасіння є і в мене. Але оскільки я на посаді міського голови і на цей період відповідаю за динаміку розвитку, вектор розвитку, стан міста, то я не можу про це не говорити! Я не можу не констатувати глибини проблеми некомпетентності державних керівників відповідного напрямку. Зокрема, Міністерства фінансів. Не можна сьогодні розглядати Бюджет як суто бухгалтерський документ: дебет-кредіт, не вистачає коштів на державні видатки – значить, треба забрати з місцевих бюджетів. Це абсолютно безвідповідально, недалекоглядно і вкрай непрофесійно. Тому що сьогодні стан інфраструктури і стан міст – це і є стан України і питання національної безпеки, - наголосив Владислав Атрошенко на засіданні виконкому міської ради 14 листопада.

На думку чернігівського міського голови, в Україні видатки на оновлення інфраструктури повинні ставати захищеними видатками. Більше того, ми вимушено прийдемо найближчим часом до того, що ці видатки будуть стояти навіть перед зарплатами. До цього змусять техногенні катастрофи на зношених підземних мережах.

- Якщо ми зараз «доб’ємо» інфраструктуру, ми втратимо найцінніше що в нас є – кадровий і людський потенціал. Починаючи від студентів, закінчуючи спеціалістами. Люди виїдуть з таких населених пунктів. То кого тоді буде захищати українська армія? Українців, які будуть жити в Польщі? – поставив риторичне запитання мер.

На жаль, наявні кошти в наступному році не дозволять містам навіть думати про оновлення мереж.

- Якщо сьогодні прогнозний за рахунок власних коштів бюджет розвитку міста Чернігова 2019 року складає 654 мільйони гривень, то на 2020 рік при оптимістичному сценарії ми будемо мати всього 200-250 мільйонів. Може, якщо «складуться зірки», дотягнемо до 300. То я зараз кажу, що при таких розмірах видатків на здійснення самоврядних повноважень буде біда,- зауважив міський голова.

Він акцентував увагу на тих моментах, які в проекті Держбюджету-2020 свідчать про згортання децентралізації:

- Публічне лукавство йде: звучить, що місцеві бюджети зростають. Але нехай же тоді скажуть, а на який відсоток іде зростання коштів місцевих бюджетів, які забрані з напрямку місцевої самоврядності на напрямок фінансування делегованих повноважень, фактично державних. А це можна порахувати дуже швидко. На сьогодні у 100 мільйонів місту обходиться фінансування пільгового проїзду – при тому, що перелік категорій пільговиків визначає Парламент, ми не можемо якусь категорію прибрати. Це понад 70 млн на утримання ПТУ, які є державними. Далі: з нас колись забрали 15% ПДФО на підсилення армії, давши компенсатором акциз. Тепер ПДФО не повернули, а акциз намагаються забрати. Аргументація така, що сконцентрують ці кошти у дорожньому фонді, а потім перерозподілять. Хіба це децентралізація? Ні, це навпаки: централізація ресурсу, централізація владних повноважень. І це ще не говорячи про заробітні плати і утримання освітньої інфраструктури. По наших розрахунках, це в наступному році вимагатиме додатково 300-340 мільйонів гривень з міського бюджету. Тому на сьогоднішній день я можу констатувати, що прийняття бюджету в тому вигляді, в якому вчора його бачив, по тих статтях, які нас цікавлять, означає зростання недофінансування державою делегованих нам повноважень. І наслідок цього – збільшення видатків міста на делеговані повноваження і зменшення на самоврядні.