У Чернігові активісти зібрали 300 тисяч батарейок, але не знають, що з ними робити далі
Загальноміська акція зі збору використаних батарейок стартувала у Чернігові ще у 2015-му.
Тоді її започаткували місцеві екоактивісти разом з місцевою владою. Волонтери власноруч встановили в школах міста скриньки, в які школярі вкидали відпрацьовані елементи живлення.
Збирали батарейки фактично всім містом. За чотири роки назбирали їх триста тисяч. Але волонтери не знають, що робити далі. Немає ані приміщення, де їх зберігати, ані коштів на утилізацію. Крім того, за цей час змінилося керівництво міста. Тепер доводиться по-новому домовлятися про співпрацю.
Сергій Безбородько, керівник громадської організації «Екомісто» веде нас стежками уздовж старого паркану повз складські приміщення. Це промисловий район Чернігова. Саме тут, сховані від людського ока, зберігаються під благеньким навісом небезпечні відходи. Триста тисяч використаних батарейок розфасовані у п’ятилітрові пластикові пляшки. Вони лежать фактично просто неба.
Сюди ековолонтери перенесли їх ще навесні цього року. Раніше відпрацьовані елементи живлення зберігалися поряд, але у приміщенні, яке активістам надавали безкоштовно. Тепер там створюють виробництво, тож батарейки попросили прибрати.
На вулиці елементи живлення зберігати не бажано. Якщо влітку це ще більш-менш безпечно, то восени і взимку – може призвести до локальної екологічної катастрофи, пояснює Сергій Безбородько:
«Зараз літо – і в принципі їм тут нічого не шкодить. Вони захищені від сонця, від вологи. Але взимку так не можна зберігати. Тому що корозія пришвидшиться. І ці батарейки будуть текти і виділяти всі ці речовини небезпечні. Всередині пляшки будуть корозіювати батарейки, між собою взаємодіяти. І потім їх неможливо буде ніяк звідки вийняти. Зменшиться їх термін зберігання. Тобто, чим кращі умови, тим довше вони будуть безпечно зберігатися. Якщо ми їх просто помістимо на вулицю, ну це буде просто така ось бомба сповільненої дії».
Доки волонтери намагаються вирішити проблему з утилізацією, в пластикових пляшках з батарейками вже розпочалися незворотні хімічні процеси.
«Всі батарейки окислюються. У нас всі пляшки майже не закриті, тому що з батарейок виділяється такий ось газ специфічний. І він також шкідливий досить», – пояснює Сергій Безбородько.
А початок був багатообіцяльний...
Цей проект екоактивісти розпочинали чотири роки тому разом з місцевою владою.
«У травні були дні екології в Чернігові – це така ініціатива європейська. Наш мер – тоді ще Олександр Соколов – був підписантом угоди мерів. За цією угодою, міста мають знизити кількість шкідливих викидів у навколишнє середовище. І ось про нас згадали. І спільно з міською радою ми започаткували проект зі збору відпрацьованих батарейок. Тоді все це було дуже спонтанно, але для нас головне, що щось відбулося», – розповідає Сергій Безбородько.
За чотири роки у Чернігові кардинально змінилась влада – прийшов інший міський голова, заступники та начальники управлінь та відомств. Тому коли постало питання про виділення приміщення для зберігання батарейок або їх утилізації – волонтерам довелося заново налагоджувати зв’язки та писати листи з проханням допомогти, розповідає Сергій Безбородько:
«Ми звернулися з листом до управління ЖКГ, щоб вони нам допомогли ці батарейки вивезти і зберігали у своїх приміщеннях або знайшли якийсь вихід. Листа ми направили 28 лютого. Тобто вже 4 місяці пройшло, а батарейки – і досі у нас під навісом на вулиці. Поки що ми не знаємо, коли їх вивезуть і куди саме».
Після кількох місяців очікування чернігівські комунальники все ж таки пообіцяли допомогти волонтерам. Вже нібито ведуть переговори з київською фірмою.
«Є організація ліцензована, яка займається безпосередньо цим видом діяльності – утилізацією. На цей момент заплановано управлінням ЖКГ на серпень місяць провести цю процедуру. Вони приїдуть спеціалізованим автомобільним транспортом, заберуть цей вид відходів», – розповідає начальник відділу екології управління ЖКГ Чернігівської міської ради Роман Гурбик.
Скільки коштуватиме місту такий договір, в чернігівському управлінні ЖКГ сказати не можуть. Кажуть: чекатимуть на комерційну пропозицію. Загалом же екологічною програмою міста передбачено 199 тисяч гривень на утилізацію небезпечних відходів.
Проблема з утилізацією
Здати на утилізацію використані батарейки в Україні сьогодні вкрай складно. В цьому переконалися не тільки волонтери. Власники магазинів та підприємств, які підтримали цю екологічну ініціативу, тепер теж «ламають голови» – куди діти зібрані елементи живлення.
Чернігівець Сергій Воробйов почав збирати батарейки одним з перших в місті. Чоловік встановив у своєму магазині спеціальну скриньку. Відвідувачі почали потихеньку зносити відпрацьовані елементи живлення. За пів року, каже, наносять приблизно півтори тонни.
«Чим далі, тим більше ця проблема заглиблюється, – із сумом констатує Сергій Воробйов. – Тому що батарейок збирається все більше, а завод уже не готовий таку кількість батарейок обробляти. Львівський завод – єдиний, який у нас мав ліцензію – зменшує об’єми прийому. У них є ліміти. Інші місця, де можна здавати ці батарейки, вони досить дорого приймають їх на утилізацію. Для прикладу скажу – коли ми не могли здати ті батарейки, які збирали в магазині, ми звернулись до інших фірм. Але вони запропонували 60 гривень за кілограм. Тобто, я зрозумів, що мені потрібно 30 тисяч віддати, щоб здати ті батарейки, які були у нас у наявності».
Через проблему з утилізацією Сергій навіть вирішив на певний час припинити збір батарейок. Та люди, які вже звикли приносити небезпечні відходи до магазину, такого «демаршу» не зрозуміли. Виявилося, що екоініціатива добре прижилася у місті.
«Навіть коли ми сказали, що ми їх більше не збираємо, нам люди підкидали їх. Ми вранці приходимо, а під магазином стоїть пакетик з батарейками. Тобто – робіть що хочете», – з посмішкою розповідає Сергій Воробйов.
До гарного швидко звикають!
Загальноміська акція, яку розпочали волонтери з громадської організації «Екомісто» дала ще більший результат. Особливо сподобалося екологічне сортування сміття дітям. 99% зібраних активістами батарейок – саме зі шкільних боксів.
Навіть на літніх канікулах місцеві школярі продовжують збирати батарейки, щоб коли розпочнеться навчання – віднести їх до школи та вкинути в спеціальну скриньку.
«Я збираю старі батарейки, бо я знаю, що використані батарейки не можна викидати. Вони містять шкідливі речовини, небезпечні для природи, – розповідає шестикласник Матвій Сидоренко. – Ось ця батарейка з нашого старого годинника. А ця – з нашого пульта. А ось цю я взагалі знайшов на вулиці. Вона там просто валялась, я підібрав. Коли почнеться навчальний рік, я віднесу їх до школи і здам».
Незважаючи на труднощі з утилізацією, активісти планують продовжувати акцію зі збору батарейок і надалі.
«Наша акція взагалі безстрокова. З вересня буде мотивація для дітей: за здані в школі батарейки вони будуть отримувати сувеніри, подарунки. На цей проект, який називається «План Б», ми отримали грант. Більше того, я можу сказати, що в Чернігові у нас ситуація набагато краща, ніж в Україні. Тому що ми, за підрахунками, збираємо десь 20% використаних батарейок. Це досить мало, це п’ята частина лише. Але в середньому по Україні всього лише 1% приблизно збирається», – розповідає Сергій Безбородько.
Долю вже зібраних батарейок волонтери планують контролювати. Активісти хвилюються, щоб відпрацьовані елементи живлення дійсно вивезли на утилізацію, а не на найближчий смітник. - повідомляє Радіо Свобода.
Тоді її започаткували місцеві екоактивісти разом з місцевою владою. Волонтери власноруч встановили в школах міста скриньки, в які школярі вкидали відпрацьовані елементи живлення.
Збирали батарейки фактично всім містом. За чотири роки назбирали їх триста тисяч. Але волонтери не знають, що робити далі. Немає ані приміщення, де їх зберігати, ані коштів на утилізацію. Крім того, за цей час змінилося керівництво міста. Тепер доводиться по-новому домовлятися про співпрацю.
Сергій Безбородько, керівник громадської організації «Екомісто» веде нас стежками уздовж старого паркану повз складські приміщення. Це промисловий район Чернігова. Саме тут, сховані від людського ока, зберігаються під благеньким навісом небезпечні відходи. Триста тисяч використаних батарейок розфасовані у п’ятилітрові пластикові пляшки. Вони лежать фактично просто неба.
Сюди ековолонтери перенесли їх ще навесні цього року. Раніше відпрацьовані елементи живлення зберігалися поряд, але у приміщенні, яке активістам надавали безкоштовно. Тепер там створюють виробництво, тож батарейки попросили прибрати.
На вулиці елементи живлення зберігати не бажано. Якщо влітку це ще більш-менш безпечно, то восени і взимку – може призвести до локальної екологічної катастрофи, пояснює Сергій Безбородько:
«Зараз літо – і в принципі їм тут нічого не шкодить. Вони захищені від сонця, від вологи. Але взимку так не можна зберігати. Тому що корозія пришвидшиться. І ці батарейки будуть текти і виділяти всі ці речовини небезпечні. Всередині пляшки будуть корозіювати батарейки, між собою взаємодіяти. І потім їх неможливо буде ніяк звідки вийняти. Зменшиться їх термін зберігання. Тобто, чим кращі умови, тим довше вони будуть безпечно зберігатися. Якщо ми їх просто помістимо на вулицю, ну це буде просто така ось бомба сповільненої дії».
Доки волонтери намагаються вирішити проблему з утилізацією, в пластикових пляшках з батарейками вже розпочалися незворотні хімічні процеси.
«Всі батарейки окислюються. У нас всі пляшки майже не закриті, тому що з батарейок виділяється такий ось газ специфічний. І він також шкідливий досить», – пояснює Сергій Безбородько.
А початок був багатообіцяльний...
Цей проект екоактивісти розпочинали чотири роки тому разом з місцевою владою.
«У травні були дні екології в Чернігові – це така ініціатива європейська. Наш мер – тоді ще Олександр Соколов – був підписантом угоди мерів. За цією угодою, міста мають знизити кількість шкідливих викидів у навколишнє середовище. І ось про нас згадали. І спільно з міською радою ми започаткували проект зі збору відпрацьованих батарейок. Тоді все це було дуже спонтанно, але для нас головне, що щось відбулося», – розповідає Сергій Безбородько.
За чотири роки у Чернігові кардинально змінилась влада – прийшов інший міський голова, заступники та начальники управлінь та відомств. Тому коли постало питання про виділення приміщення для зберігання батарейок або їх утилізації – волонтерам довелося заново налагоджувати зв’язки та писати листи з проханням допомогти, розповідає Сергій Безбородько:
«Ми звернулися з листом до управління ЖКГ, щоб вони нам допомогли ці батарейки вивезти і зберігали у своїх приміщеннях або знайшли якийсь вихід. Листа ми направили 28 лютого. Тобто вже 4 місяці пройшло, а батарейки – і досі у нас під навісом на вулиці. Поки що ми не знаємо, коли їх вивезуть і куди саме».
Після кількох місяців очікування чернігівські комунальники все ж таки пообіцяли допомогти волонтерам. Вже нібито ведуть переговори з київською фірмою.
«Є організація ліцензована, яка займається безпосередньо цим видом діяльності – утилізацією. На цей момент заплановано управлінням ЖКГ на серпень місяць провести цю процедуру. Вони приїдуть спеціалізованим автомобільним транспортом, заберуть цей вид відходів», – розповідає начальник відділу екології управління ЖКГ Чернігівської міської ради Роман Гурбик.
Скільки коштуватиме місту такий договір, в чернігівському управлінні ЖКГ сказати не можуть. Кажуть: чекатимуть на комерційну пропозицію. Загалом же екологічною програмою міста передбачено 199 тисяч гривень на утилізацію небезпечних відходів.
Проблема з утилізацією
Здати на утилізацію використані батарейки в Україні сьогодні вкрай складно. В цьому переконалися не тільки волонтери. Власники магазинів та підприємств, які підтримали цю екологічну ініціативу, тепер теж «ламають голови» – куди діти зібрані елементи живлення.
Чернігівець Сергій Воробйов почав збирати батарейки одним з перших в місті. Чоловік встановив у своєму магазині спеціальну скриньку. Відвідувачі почали потихеньку зносити відпрацьовані елементи живлення. За пів року, каже, наносять приблизно півтори тонни.
«Чим далі, тим більше ця проблема заглиблюється, – із сумом констатує Сергій Воробйов. – Тому що батарейок збирається все більше, а завод уже не готовий таку кількість батарейок обробляти. Львівський завод – єдиний, який у нас мав ліцензію – зменшує об’єми прийому. У них є ліміти. Інші місця, де можна здавати ці батарейки, вони досить дорого приймають їх на утилізацію. Для прикладу скажу – коли ми не могли здати ті батарейки, які збирали в магазині, ми звернулись до інших фірм. Але вони запропонували 60 гривень за кілограм. Тобто, я зрозумів, що мені потрібно 30 тисяч віддати, щоб здати ті батарейки, які були у нас у наявності».
Через проблему з утилізацією Сергій навіть вирішив на певний час припинити збір батарейок. Та люди, які вже звикли приносити небезпечні відходи до магазину, такого «демаршу» не зрозуміли. Виявилося, що екоініціатива добре прижилася у місті.
«Навіть коли ми сказали, що ми їх більше не збираємо, нам люди підкидали їх. Ми вранці приходимо, а під магазином стоїть пакетик з батарейками. Тобто – робіть що хочете», – з посмішкою розповідає Сергій Воробйов.
До гарного швидко звикають!
Загальноміська акція, яку розпочали волонтери з громадської організації «Екомісто» дала ще більший результат. Особливо сподобалося екологічне сортування сміття дітям. 99% зібраних активістами батарейок – саме зі шкільних боксів.
Навіть на літніх канікулах місцеві школярі продовжують збирати батарейки, щоб коли розпочнеться навчання – віднести їх до школи та вкинути в спеціальну скриньку.
«Я збираю старі батарейки, бо я знаю, що використані батарейки не можна викидати. Вони містять шкідливі речовини, небезпечні для природи, – розповідає шестикласник Матвій Сидоренко. – Ось ця батарейка з нашого старого годинника. А ця – з нашого пульта. А ось цю я взагалі знайшов на вулиці. Вона там просто валялась, я підібрав. Коли почнеться навчальний рік, я віднесу їх до школи і здам».
Незважаючи на труднощі з утилізацією, активісти планують продовжувати акцію зі збору батарейок і надалі.
«Наша акція взагалі безстрокова. З вересня буде мотивація для дітей: за здані в школі батарейки вони будуть отримувати сувеніри, подарунки. На цей проект, який називається «План Б», ми отримали грант. Більше того, я можу сказати, що в Чернігові у нас ситуація набагато краща, ніж в Україні. Тому що ми, за підрахунками, збираємо десь 20% використаних батарейок. Це досить мало, це п’ята частина лише. Але в середньому по Україні всього лише 1% приблизно збирається», – розповідає Сергій Безбородько.
Долю вже зібраних батарейок волонтери планують контролювати. Активісти хвилюються, щоб відпрацьовані елементи живлення дійсно вивезли на утилізацію, а не на найближчий смітник. - повідомляє Радіо Свобода.