Як вода з гусака?
Позаминулого четверга, 30 червня, коли начальник міської поліції Сергій Кагітін не дотримався графіка прийому громадян, він нас запевнив, що подібне надалі не повториться. Розпочинатиме вчасно – о 16:00.
Як не повірити? Слово ж офіцера!
Довіряй, але перевіряй. Народ здавна так навчений – кого б і чого це не стосувалося.
І щоб нам у міській поліції не влаштували «зразково-показовий» захід, ми прийшли із запізненням – десь о 16:35. На той час секретарка вже запрошувала наступного відвідувача зі списку. З коридору на першому поверсі – похмурого, напівосвітленого – «на гору» до начальника.
Читайте також: «Як Гусак міську поліцію захищав… від народу»
До речі, для особистого прийому має бути відведена «кімната звернень громадян» – на першому поверсі, спеціально обладнана за інструкцією. Але приймати скаржників на другому поверсі керівництву зручніше. Бо за будкою-«акваріумом» чергового – територія з обмеженим доступом. Без дозволу – зась! А як бути людям з особливими потребами?!
– Сьогодні особистий прийом розпочався о 16:20, – в один голос повідомили громадяни з черги.
– Ми з Іваном Михайловичем прийшли першими, заздалегідь, о 15:30, але у черзі секретарка нас чомусь «посунула», – скаржиться Володимир Іванович. – У нашому садівничому товаристві «Заріччя» серйозні проблеми: 25 червня ми викликали поліцію, але досі – ніяких дій, тому вирішили прийти на особистий прийом до начальника.
– А як ви оцінюєте роботу поліції?
– Та ніяк. Он подивіться – знущаються над людиною. Ми налічили дев’ятьох поліцейських, а він – один.
У 101-у кабінеті, двері якого навпроти стільців для скаржників, картинка відкривалася не для слабких нервів: працівники поліції повалили чоловіка, притискаючи обличчям до підлоги, і тримали. Відвідувачі, які очікували прийому, намагалися втрутитися, щоб утихомирити запал правоохоронців. Однак ті відреагували тільки реплікою, що мають справу з наркоманом, який чинить їм опір…
– Навіщо облаштували кімнату допиту на першому поверсі? – не розуміє один із відвідувачів. – Може, щоб інших настрахати? Мовляв, проти лому – немає прийому.
По-перше, то не кімната допиту, там зазвичай щодня приймають громадян, які звертаються з заявами чи скаргами. По-друге, допит має проводитися без застосування фізичної сили.
Обурювалася побаченим і жінка, що сиділа поруч. Вона потребує захисту в «сусідських» війнах. Розповіла, як напередодні великодніх свят її побили і як вона викликала поліцію.
– Певний час зі струсом головного мозку провела у лікарні, – ділиться перебігом подій Тетяна Михайлівна. – Згодом з’ясувала, що той факт поліція взагалі не зафіксувала. Маю претензії і до роботи дільничного. До начальника поліції прийшла, щоб про все, що сталося, він дізнався особисто, і допоміг.
…О 16:45 біля виходу з міської поліції несподівана зустріч – пан Кагітін власною персоною. А за графіком – прийом громадян із 16-:00 до 18:00.
– Сергію Федоровичу, чому не дотримали слова і особистий прийом розпочали на 20 хвилин пізніше?
Він переконує, що цього разу був пунктуальним, і намагається з’ясувати прізвища тих, хто сказав про запізнення (давній міліцейський прийом).
– Не пишіть дурниць, – чи то радить начальник поліції, чи то… Сідає в машину і від’їжджає. Народ наполегливо чекає…
Як потім розповів Володимир Іванович, на особистий прийом до начальника вони потрапили десь хвилин через 15. Усе-таки повернувся начальник!
Тетяні Михайлівні також пообіцяв у всьому розібратися і захистити.
…Курчат по осені рахують.
Як не повірити? Слово ж офіцера!
Довіряй, але перевіряй. Народ здавна так навчений – кого б і чого це не стосувалося.
І щоб нам у міській поліції не влаштували «зразково-показовий» захід, ми прийшли із запізненням – десь о 16:35. На той час секретарка вже запрошувала наступного відвідувача зі списку. З коридору на першому поверсі – похмурого, напівосвітленого – «на гору» до начальника.
Читайте також: «Як Гусак міську поліцію захищав… від народу»
До речі, для особистого прийому має бути відведена «кімната звернень громадян» – на першому поверсі, спеціально обладнана за інструкцією. Але приймати скаржників на другому поверсі керівництву зручніше. Бо за будкою-«акваріумом» чергового – територія з обмеженим доступом. Без дозволу – зась! А як бути людям з особливими потребами?!
– Сьогодні особистий прийом розпочався о 16:20, – в один голос повідомили громадяни з черги.
– Ми з Іваном Михайловичем прийшли першими, заздалегідь, о 15:30, але у черзі секретарка нас чомусь «посунула», – скаржиться Володимир Іванович. – У нашому садівничому товаристві «Заріччя» серйозні проблеми: 25 червня ми викликали поліцію, але досі – ніяких дій, тому вирішили прийти на особистий прийом до начальника.
– А як ви оцінюєте роботу поліції?
– Та ніяк. Он подивіться – знущаються над людиною. Ми налічили дев’ятьох поліцейських, а він – один.
У 101-у кабінеті, двері якого навпроти стільців для скаржників, картинка відкривалася не для слабких нервів: працівники поліції повалили чоловіка, притискаючи обличчям до підлоги, і тримали. Відвідувачі, які очікували прийому, намагалися втрутитися, щоб утихомирити запал правоохоронців. Однак ті відреагували тільки реплікою, що мають справу з наркоманом, який чинить їм опір…
– Навіщо облаштували кімнату допиту на першому поверсі? – не розуміє один із відвідувачів. – Може, щоб інших настрахати? Мовляв, проти лому – немає прийому.
По-перше, то не кімната допиту, там зазвичай щодня приймають громадян, які звертаються з заявами чи скаргами. По-друге, допит має проводитися без застосування фізичної сили.
Обурювалася побаченим і жінка, що сиділа поруч. Вона потребує захисту в «сусідських» війнах. Розповіла, як напередодні великодніх свят її побили і як вона викликала поліцію.
– Певний час зі струсом головного мозку провела у лікарні, – ділиться перебігом подій Тетяна Михайлівна. – Згодом з’ясувала, що той факт поліція взагалі не зафіксувала. Маю претензії і до роботи дільничного. До начальника поліції прийшла, щоб про все, що сталося, він дізнався особисто, і допоміг.
…О 16:45 біля виходу з міської поліції несподівана зустріч – пан Кагітін власною персоною. А за графіком – прийом громадян із 16-:00 до 18:00.
– Сергію Федоровичу, чому не дотримали слова і особистий прийом розпочали на 20 хвилин пізніше?
Він переконує, що цього разу був пунктуальним, і намагається з’ясувати прізвища тих, хто сказав про запізнення (давній міліцейський прийом).
– Не пишіть дурниць, – чи то радить начальник поліції, чи то… Сідає в машину і від’їжджає. Народ наполегливо чекає…
Як потім розповів Володимир Іванович, на особистий прийом до начальника вони потрапили десь хвилин через 15. Усе-таки повернувся начальник!
Тетяні Михайлівні також пообіцяв у всьому розібратися і захистити.
…Курчат по осені рахують.