Відходи треба переробляти, а не захоронювати, – нардепи про майбутні закони

Як і обіцяв чернігівським журналістам місяць тому нардеп Олександр Черненко, у Чернігові влаштували (затримка – два тижні) презентацію законопроектів про переробку побутових відходів і «таун-хол» (міський форум) з їхнього обговорення.
«Круглий стіл» провели 18 квітня в ОДА за сприяння Програми USAID «Рада: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво» у рамках проекту «Модельний округ».
Її учасниками стали 5 народних депутатів (Олександр Черненко, Іван Крулько, Юрій Чижмарь, Олександр Кодола, Анна Романова), керівництво області та Чернігова, представники міст, районів та громадських організацій Придеснянського краю.
«Упродовж багатьох років кількість твердих побутових відходів невпинно зростає і накопичується на сміттєзвалищах. Їх засилля та відсутність переробки є характерною для багатьох міст. Тож це питання потребує всебічного обговорення та пошуку альтернативних шляхів вирішення», - зазначив у вітальному слові голова облдержадміністрації Валерій Куліч.
За словами Олександра Черненка, проблема відходів набирає загрозливих масштабів.
«Сьогодні в Україні кількість сміттєзвалищ (40 тисяч) є найбільшою у Європі, - навів статистику він. - У нас найбільший відсоток побутових відходів, які викидають туди самі споживачі. В Україні найменше з країн Європи використовують сміттєвий потенціал для альтернативних джерел енергії, тепла тощо».
На думку народних обранців, стимулювати створення галузі переробки відходів могло б ухвалення законопроектів за номерами 3198-1, 3199-1 та 3200-1, що передбачають зміни до низки кодексів.
«По-перше, ми хочемо зробити захоронення непереробленого сміття економічно недоцільним, встановивши за це високу плату. Тому, хто буде захоронювати відходи, має стати вигідніше їх переробити і лише тоді захоронити. По-друге, з 2025 року має бути повністю заборонено захоронення неутилізованого сміття на полігонах», - пояснив під час презентації Іван Крулько.
Ще один принцип, який закладено в законопроектах, зазначив він, - це розширена відповідальність виробника («забруднювач платить» або «хто більше споживає»).
«Тобто, виробник відповідає (сплачує) за відходи від його продукції. Ті, хто виробляє упаковку, закладатимуть у її вартість екологічний податок, що надходитиме до держбюджету з цільовим використанням «утилізація відходів». Ми заклали і альтернативний варіант – можливість переробляти свою упаковку на своїх потужностях, зі звільненням від екоподатку. За нашими розрахунками, вартість одиниці продукції зросте не дуже відчутно, максимум на 10-15 копійок», - наголосив Іван Крулько.
Третій аспект законодавчих ініціатив – децентралізація або можливість громад самостійно розпоряджатися «утилізаційними» коштами.
«Перший принцип, який ми заклали, це прозорість. Ми перевели збір в спеціальний фонд, який дає змогу використовувати ці гроші саме на утилізацію, а не на зарплати. Другим нашим принципом стала децентралізація: 80 відсотків коштів автоматично надійдуть до місцевих громад, решту розподілятимуть відповідно до проблем в регіонах. Третій принцип – цільове використання. Отримані гроші громади зможуть використовувати лише на рекультивацію сміттєзвалищ або на компенсацію послуг з поводження з відходами», - зауважив Юрій Чижмарь.
Усі зацікавлені мали можливість внести пропозиції та зауваження до презентованих законопроектів. На думку більшості присутніх, їх ухвалення допоможе покращити екологічну ситуацію, зокрема зменшити кількість сміттєзвалищ до 300, отримувати теплову енергію, біогаз та вторинну сировину від переробки відходів, створити близько 50 тисяч робочих місць і навіть збільшити інвестиції в галузь.