Білоруси «підсовують» Чернігову сумнівні тролейбуси?
Невже білоруський виробник вводить міську владу Чернігова в оману і нав’язує замість сучасного тролейбуса невдалу експериментальну «цацьку»?
Нещодавно Владислав Атрошенко озвучив плани про можливу закупівлю тролейбусів «4-го покоління» білоруського виробника, як надсучасних та можливо дешевших, аніж «рогаті» українського виробництва.
Для тих хто цікавиться електротранспортом та слідкує за тролейбусним ринком східної Європи та світу, ця заява викликає подив і нерозуміння.
По-перше у світі не існує жодного сталого поділу тролейбусних моделей на «покоління». По-друге, модель тролейбусу 420 «Вітовт» виробництва «Бєлкомунмашу» (саме цю модель виробник іменує 4-м поколінням), незважаючи на гучні заяви виробника та всілякі спроби розпіарити своє дітище, об’єктивно вийшла невдалою.
Судячи з офіційного веб-сайту виробника, основною перевагою цієї моделі вони вбачають вражаючий дизайн і на цьому переваги, власне і закінчуються. В прагненні прибрати в новій моделі тролейбусу проблемні моменти існуючих машин з низькою підлогою (високі колісні арки та неширокі проходи біля них) виробник вирішив застосувати ряд технічних рішень, які виявились невдалими. Однією з головних змін є зменшення переднього звісу та переніс колісних арок у кабіну водія.
В результаті отримали надзвичайно довгу колісну базу (8 м), що робить маневрування в міських умовах не самою легкою задачею, а про вузькі вулиці чи зимові умови годі й казати. До цього додається незручне планування пасажирського салону (подіум в кормі) та й загальна пасажиромісткість, замість обіцяних виробником 105 пас., об’єктивно становить ≈75.
Замість звичних трьох дверей та окремих дверей з кабіни водія «Вітовт» має лише дві двостулкові, що дещо знижує швидкість посадки/висадки. А як, в разі службової необхідності, водію вийти з тролейбуса на проїжджу частину? В містах-експлуатантах також відзначали загальну ненадійність експериментальної моделі.
Власне, це бажання «Бєлкомунмашу» продати саме 420 модель викликає здивування, бо в своєму арсеналі вони мають більш-вдалу та перевірену часом серійну модель 321 «Сябяр», яка гарно зарекомендувала себе навіть в умовах ЧТУ (у нас експлуатують 3 тролейбуси моделі 321).
За технічним оснащенням «Сябар» та власне й інші моделі, які виробляють і в Білорусі, і в Україні, жодним чином не поступаються розхваленому «Вітовту».
Та й розведення «зоопарку» з великої кількості різних моделей у депо призведе до збільшення витрат на ремонт та обслуговування тролейбусного парку.
Чи не будуть після таких заяв мера тендерні умови прописані саме під тролейбус моделі 420 «Вітовт»?
Нещодавно Владислав Атрошенко озвучив плани про можливу закупівлю тролейбусів «4-го покоління» білоруського виробника, як надсучасних та можливо дешевших, аніж «рогаті» українського виробництва.
Для тих хто цікавиться електротранспортом та слідкує за тролейбусним ринком східної Європи та світу, ця заява викликає подив і нерозуміння.
По-перше у світі не існує жодного сталого поділу тролейбусних моделей на «покоління». По-друге, модель тролейбусу 420 «Вітовт» виробництва «Бєлкомунмашу» (саме цю модель виробник іменує 4-м поколінням), незважаючи на гучні заяви виробника та всілякі спроби розпіарити своє дітище, об’єктивно вийшла невдалою.
Судячи з офіційного веб-сайту виробника, основною перевагою цієї моделі вони вбачають вражаючий дизайн і на цьому переваги, власне і закінчуються. В прагненні прибрати в новій моделі тролейбусу проблемні моменти існуючих машин з низькою підлогою (високі колісні арки та неширокі проходи біля них) виробник вирішив застосувати ряд технічних рішень, які виявились невдалими. Однією з головних змін є зменшення переднього звісу та переніс колісних арок у кабіну водія.
В результаті отримали надзвичайно довгу колісну базу (8 м), що робить маневрування в міських умовах не самою легкою задачею, а про вузькі вулиці чи зимові умови годі й казати. До цього додається незручне планування пасажирського салону (подіум в кормі) та й загальна пасажиромісткість, замість обіцяних виробником 105 пас., об’єктивно становить ≈75.
Замість звичних трьох дверей та окремих дверей з кабіни водія «Вітовт» має лише дві двостулкові, що дещо знижує швидкість посадки/висадки. А як, в разі службової необхідності, водію вийти з тролейбуса на проїжджу частину? В містах-експлуатантах також відзначали загальну ненадійність експериментальної моделі.
Власне, це бажання «Бєлкомунмашу» продати саме 420 модель викликає здивування, бо в своєму арсеналі вони мають більш-вдалу та перевірену часом серійну модель 321 «Сябяр», яка гарно зарекомендувала себе навіть в умовах ЧТУ (у нас експлуатують 3 тролейбуси моделі 321).
За технічним оснащенням «Сябар» та власне й інші моделі, які виробляють і в Білорусі, і в Україні, жодним чином не поступаються розхваленому «Вітовту».
Та й розведення «зоопарку» з великої кількості різних моделей у депо призведе до збільшення витрат на ремонт та обслуговування тролейбусного парку.
Чи не будуть після таких заяв мера тендерні умови прописані саме під тролейбус моделі 420 «Вітовт»?