Мер Чернігова набирає бали на росії
Поки мер Чернігова разом зі своїм столичним колегою по цеху знімають відеозвернення щодо, нібито, їх політичного переслідування уповноваженими особами з Офісу Президента, російські регіональні ЗМІ беруть кадри від цих «кадрів» на озброєння у пропагандистській війні проти України.
Так, 14 грудня 2022 року, буквально через лічені години після оприлюднення спільного звернення Чернігівського міського голови В.Атрошенка та Київського міського голови В.Кличка щодо рішення Яворівського районного суду Львівської області, інтернет-виданням «Брянские новости» оприлюднено статтю (https://www.bragazeta.ru/news/2022/12/14/myatezhnaya-os-mera-kieva-vitaliya-klichko-), висвітлену у найкращих традиціях орківських медіа-помийок - з ключовими наративами про розкол єдності українського народу (у особі очільників самоврядних органів) та узурпації центральної влади України.
А вже наступного дня на місцевому пабліку Карачаєво-Черкесії (Карачаєво-Черкесії, Карл) з символічним лейбом «БеZформата» вийшов «бестселлер» під гучною назвою «Бунт на незалежном корабле: Кличко поднимает громадян на баррикады против Зеленского. На Украине недовольство людей и местных властей центральной владой достигло точки кипения» (https://cherkesk.bezformata.com/listnews/gromadyan-na-barrikadi-protiv-zelenskogo/112509719/).
Таким чином, саме завдячуючи бездумним та відверто егоїстичним діям Атрошенка видання країни-агресора отримали яскраву картинку (яка дивним чином підійшла до трендів ворожої пропаганди) про «кризу влади в Україні». Тож не дивно, що видавництва рф ретельно слідкують за діяльністю мера Чернігова, щиро тішучись його «війні» з київською владою.
Завершуючи цей нехитрий огляд російської преси, не складно дійти висновку, що за допомогою подібних проявів публічної активності Атрошенка (зосереджених на ексцентричних витівках самоврядника), зацікавлені суб’єкти на росії (від журналістів, до спецслужбістів) мають постійне джерело «якісного» матеріалу для тиражування чергових психологічних операцій проти України.
Слід зазначити, що вдячні інформпартнери з-за парєбріка не залишаються у боргу перед знедоленими й ображеними мерами, щедро пророкуючи їм право утриматись на посадах у разі приєднання (хіба що у їх хворобливій уяві) України до росії.
Проте, чи слід чекати перемоги над окупантом для з‘ясування реальних мотивів одіозного мера? Питання.
Так, 14 грудня 2022 року, буквально через лічені години після оприлюднення спільного звернення Чернігівського міського голови В.Атрошенка та Київського міського голови В.Кличка щодо рішення Яворівського районного суду Львівської області, інтернет-виданням «Брянские новости» оприлюднено статтю (https://www.bragazeta.ru/news/2022/12/14/myatezhnaya-os-mera-kieva-vitaliya-klichko-), висвітлену у найкращих традиціях орківських медіа-помийок - з ключовими наративами про розкол єдності українського народу (у особі очільників самоврядних органів) та узурпації центральної влади України.
А вже наступного дня на місцевому пабліку Карачаєво-Черкесії (Карачаєво-Черкесії, Карл) з символічним лейбом «БеZформата» вийшов «бестселлер» під гучною назвою «Бунт на незалежном корабле: Кличко поднимает громадян на баррикады против Зеленского. На Украине недовольство людей и местных властей центральной владой достигло точки кипения» (https://cherkesk.bezformata.com/listnews/gromadyan-na-barrikadi-protiv-zelenskogo/112509719/).
Таким чином, саме завдячуючи бездумним та відверто егоїстичним діям Атрошенка видання країни-агресора отримали яскраву картинку (яка дивним чином підійшла до трендів ворожої пропаганди) про «кризу влади в Україні». Тож не дивно, що видавництва рф ретельно слідкують за діяльністю мера Чернігова, щиро тішучись його «війні» з київською владою.
Завершуючи цей нехитрий огляд російської преси, не складно дійти висновку, що за допомогою подібних проявів публічної активності Атрошенка (зосереджених на ексцентричних витівках самоврядника), зацікавлені суб’єкти на росії (від журналістів, до спецслужбістів) мають постійне джерело «якісного» матеріалу для тиражування чергових психологічних операцій проти України.
Слід зазначити, що вдячні інформпартнери з-за парєбріка не залишаються у боргу перед знедоленими й ображеними мерами, щедро пророкуючи їм право утриматись на посадах у разі приєднання (хіба що у їх хворобливій уяві) України до росії.
Проте, чи слід чекати перемоги над окупантом для з‘ясування реальних мотивів одіозного мера? Питання.