Сироти при живих батьках. Де живуть, чим займаються

На жаль, через різні чинники: безробіття, мізерну заробітну плату, а то й відверте небажання працювати, деякі сім'ї не в силах прогодувати свою родину.

Як наслідок, батьки розлучаються або вкидаються в чарчину, а діти, в кращому випадку, потрапляють до школи-інтернат.

Про це повідомляє сайт чернігівської міліції КОП.

Це жахливо, коли дитина при живих батьках стає сиротою. А таких, на жаль, тільки в нашій області не так уже й мало. Це - так звані соціальні сироти.

Управління Державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області бере постійну участь у допомозі школі-інтернат, котра знаходиться в селі Черешеньки Коропського району. Ось і днями працівники УДСО в черговий раз відвідали дітей, які їх радо зустрічали. Як і завжди, гості приїхали не з порожніми руками, тож діти залишилися дуже задоволені отриманими подарунками.

Директор закладу Олена Лагоша зі своїми вихованцями провела для гостей екскурсію по території навчального закладу, що милує око осінніми різнобарвними клумбами. Пройшлися і черешневим садочком, який два роки тому подарували і самі ж посадили на добру пам'ять керівники та працівники відділу Державної служби охорони.

Дійсно, для дітей, позбавлених батьківської любові і тепла, є всі необхідні умови для навчання й розвитку дитини в цьому закладі. Підтвердженням гарних умов у школі-інтернат є те, що ми побачили на власні очі. Це - і велика спортивна зала, і футбольне поле, і сучасний тренажерний зал, що сприяють неабиякому фізичному розвитку вихованців, а підтвердженням їхніх спортивних досягнень є численні кубки, здобуті за перемоги в змаганнях.

Хоча дівчатка і позбавлені маминих порад, але тут вони можуть отримати всі вміння і навички на уроках трудового навчання, де є всі необхідні умови: побутові кухонні прилади, швейні машинки, а також можуть навчитися правильно сервірувати стіл. В історичному куточку «Світлиця» представлені українські вишиванки та предмети побуту.

Активну участь у підготовці вихованців до життя беруть вихователі та вчителі. З їхньої ініціативи створюються гуртки: шиття, столярної справи, рукоділля тощо.

Діти повноцінно, комплексно харчуються 5 разів на день. Ніби все добре, та тільки дітям не вистачає тепла батьківського дому, родинного затишку, дбайливих маминих рук. Тож для того, щоб хоч якось усе це компенсувати, доставити дітям радість, працівники Державної служби охорони час від часу і відвідують своїх підопічних.

Закликаємо і інших благодійників робити цю добру справу, постійно проявляти свою турботу та любов до дітей, особливо тих, які з якихось причин позбавлені батьківської ласки.