Чи доступний Чернігів для людей з особливим потребами? Куди потрапити можна, а куди ні

Активісти громадська ініціатива Доступно.UA. оцінили наскільки міський простір Чернігова доступний для людей, які мають особливі потреби. Наприклад ті хто пересувається на візках або має вади зору цілком собі можуть пересуватися центром міста але ті ж підземні переходи чи входи до адмінбудівель стають непереборною перешкодою самостійно подолати яку майже не можливо.

Засновник ініціативи Доступно.UA. Дмитро Щебетюк пересувається за допомогою візочка з 2011 року. Він втратив можливість ходити після травми спини. З 2015 року він популяризує найбільш пристосовані до потреб людей із проблемами опорно-рухового апарату місця та вказує на помилки або не пристосованість інших.

- Якщо брати центр Чернігова то тут класно та відносно інших міст України зручно. Якщо брати саме тротуари. З локаціями ситуація інша. Багато питань. А якщо виходити трошки далі, підземні переходи вже створюють для тих хто відчуває труднощі в пересуванні, непереборну перешкоду, - поділився враженнями від нашого міста Дмитро Щебетюк.

Однак, якщо центральна частина міста та ті локації де вже прокладені тротуари в цілому пристосовані для людей, то дістатися до того ж центру може бути складно. Адже лише 10% громадського транспорту мають необхідні пристосування.

- Містом треба пересуватися комфортно, насолоджуватися архітектурою, природою. Громадський транспорт це також питання. Приблизно половина муніципального транспорту має низьку підлогу. Це трошки більше 60 штук в цілому. Але з 240 одиниць приватного транспорту низька підлога лише в 9 автобусах, - наголосив Дмитро Щебетюк.

Але якщо вуличний простір іще більш-менш пристосований для людей, які мають проблеми з пересуванням, то з адміністративними будівлями усе набагато складніше. Так, безперешкодно потрапити можна лише в адміністративний суд. А от у тому ж ЦНАПі пандус хоча і є, однак він не відповідає нормативам.

Також, у Чернігові немає жодної вбиральні, куди б можна було потрапити без перешкод. Наприклад, громадський туалет біля обласного музично-драматичного театру хоча і має пандус, однак він знаходиться під надто гострим кутом, тож для того аби заїхати по ньому багатьом може забракнути сили. До того ж, двері до вбиральні завузькі для візочка.

За словами Дмитра Щебетюка, хибно думати що змінювати простір на більш доступний потрібно лише заради візочників.

- Маломобільних груп населення набагато більше ніж тільки люди для візках. Це і люди літнього віку, і батьки з маленькими дітьми. Навіть ті хто тимчасово мають порушення здоров’я, наприклад ногу потягнули або зламали. Та й ті хто просто має важкі валізи, також відчувають ці незручності та часто мають шукати обхідні шляхи аби потрапити кудись, - підкреслив Дмитро Щебетюк.

Однак, у Чернігові працює чимало локацій з, так би мовити, приватного сектору, які цілком собі відповідають усім потребам. Наприклад, до переліку потрапили кав’ярня Small, «Шарлотка» та «Золотий ключик».

Так, у перших двох достатньо широкі двері і тактильний вхід, який знаходиться на одному рівні з тротуаром. Простір усередині також вельми зручний.

А от до «Золотого ключика» заїхати і справді можна без проблем проте не без проблем.

- Перше – водостічна труба, що нависає над пандусом трошки небезпечна в темний період доби. Та і взагалі може бути перешкодою. Сходинки також треба було б хоча б контрастною стрічкою промаркувати, бо вони дуже круті а люди з порушеннями зору можуть легко не зорієнтуватися, - наголосив Дмитро Щебетюк.

На двері найдоступніших закладів Чернігова активісти наклеїли спеціальні наліпки, що позначають – вони доступні для людей з обмеженими можливостями.