Подусівка страждає без тролейбусів
«Я так понімаю: раз транспорт громадський, значить, він должен бути для громади», – упевнено заявляє Людмила Дубровна. Пенсіонерка з Подусівки вже не один рік воює з Чернігівським тролейбусним управлінням та управлінням транспорту. Каже, її там усі знають і скоро будуть вітатися за руку. Але поки що все, чого вдалося добитися, – отримати дах над розваленою зупинкою на кінцевій.
Людмила Дубровна каже, що представляє багатьох жителів району. Ті, мовляв, делегували її боротися за транспортні права. Головна претензія – графік руху єдиного тролейбусного маршруту на Подусівку – №5. Але у процесі спливає ще чимало проблем. Причому як зі сторони пасажирів, так і зі сторони водіїв. Утім про все по порядку.
Чекати треба чимало
Приїжджаємо на кінцеву зупинку тролейбуса №5 на Подусівку. Їдемо автобусом №1, оскільки нічим іншим з тією половиною міста, що входить до складу Деснянського району, сюди дістатися неможливо. Майже одночасно з автобусом, який продовжує рух за місто – до Старого Білоуса, на зупинку приїздить і тролейбус. І стає на обідню перерву. Це близько 10-ї години ранку, проте на маршруті водій і кондуктор ще з 5-ї.
На зупинці чекає вже кілька людей літнього віку. Явно «клієнти» безкоштовного для пенсіонерів електротранспорту. Спочатку скаржаться, що ходять тролейбуси рідко, тому стараються орієнтуватися на розклад, який часто міняється (у вівторок, 16 червня, люди жваво обговорюють новий графік).
– Когда по расписанию – это одно, а если без, то минут 30–40 приходится ждать, – каже жінка на ім’я Надія.
Утім, коли мова заходить саме про імена, жінки називаються неохоче і трішки змінюють риторику, пом’якшуючи коментарі.
– Добре, хоть и так ходит. Пенсионеров не все хотят возить бесплатно, а из троллейбусов не выгоняют – уже хорошо, – додає інша співрозмовниця на ім’я Олександра.
Далі спостерігаємо за зупинкою на відстані і засікаємо час. Якраз перед нашим приїздом, за кілька хвилин до 10-ї, з Подусівки поїхав тролейбус. Наступний (не той, що на обіді) забрав пасажирів майже через 45 хвилин.
Мало машин
Людмила Дубровна підтверджує: такий інтервал руху – звична справа. Більше того, транспорту можна чекати навіть довше.
– Чекати можна й час, буває 50 минут. Але не менше 40, – каже вона і згадує, що кілька років тому, коли «п’ятірка» ходила не до залізничного вокзалу, а до «Хімволокна», то, як не дивно, на зупинці пасажири проводили менше часу.
– Був графік 15–17 минут. Бо тоді більше тролейбусів було. Навіть сім було, – каже жінка. – Ми тоді з поніманієм пішли назустріч, погодилися, що можна з пересадкою на Центральному ринку і тролейбусне управління, щоб менше втрачало … Але тепер осталося три тролейбуси на маршруті.
Людмила Дубровна нарікає, що на перші скарги з цього приводу їй відповідали про чотири тролейбуси, але вона у це не вірить.
– Ми ж не дурачки, і тролейбуси не в шапці-невидимці їздять, – обурюється жінка.
Інтуїція її не підвела: три тролейбуси підтверджують і водії, і додаток DOZOR, на якому відображається весь міський транспорт. А коли з трьох один ламається – взагалі справи кепські. А так буває нерідко, каже пані Людмила.
Утім існує й інший погляд на проблему. Його озвучив ще один мешканець Подусівки – Сергій, що живе поруч із зупинкою. Утрутившись у розмову, він емоційно запропонував пенсіонерам оплачувати проїзд, і тоді, мовляв, ЧТУ зможе заробити і купити тролейбуси, щоб збільшити їхню кількість на маршруті.
– Чего они возмущаются? Проезд у них бесплатный. Сидите дома! А то на Репкинскую, на базарчик… А люди на работу уехать не могут – на конечной уже пенсионерами завален троллейбус. Я бы в два раза увеличил для них цену. Нигде в мире нет бесплатного проезда! Как купить троллейбусы?
Отримавши порцію критики у відповідь («Сам скоро будеш пенсіонером» і «Не варнякай»), Сергій пізніше додає вже більш конструктивно і спокійніше, підтримуючи монетизацію:
– Я буду пенсионером – заплачу, когда мне нужно будет куда-то доехать, а не рассматривать, где на копейку дешевле… Пусть сделают им льготу 50 процентов и на какое-то количество поездок. У меня бабка 80 лет в селе прожила и в город приезжала раз в пятилетку. А на нее тоже льготы рассчитывали. А дали бы ей 50 или 100 гривен – сколько бы она в селе хлеба купила?
Керівник Чернігівського тролейбусного управління Руслан Ємець пояснює:
– Інтервал між тролейбусами 5-го маршруту став більшим, бо на нього стало виїжджати менше машин. 5-й маршрут ще й найменш завантажений з усіх, адже там тільки в години пік є проблема з вивозом пасажирів. Раніше, коли тролейбуси їздили до «Хімволокна», на маршрут виходило по 5–6 машин, зараз же – 3. Так, ми намагаємось по можливості пускати 4 машини на 5-й маршрут, але не вистачає водіїв та справних тролейбусів.
Водії…
Але повернімося до теми. Ситуацією з тролейбусом №5 не надто задоволені й водії. Особливо після того, як маршрут скоротили. Раніше на кінцевій зупинці «Хімволокно» вони могли скористатися послугами більш-менш нормального туалету, помити руки, відпочити у спеціально обладнаному приміщенні і навіть розігріти обід у мікрохвильовці. На вокзалі, де тепер розворот на маршруті, такої розкоші немає. А на Подусівці – і поготів. Зі «зручностей» – дерев’яний сортир. Обідати ж водіям і кондукторам доводиться прямо в салоні – на пасажирських сидіннях.
– Руки моем, поливая из бутылки. А если я по какой-то причине забыл из дому взять воду? Плюс коронавирус. Маску меня заставляют надевать, а туалет или умывальник сделать? Мы на каждом совещании этот вопрос поднимаем. Нам обещают: «Мы думаем…», «Мы что-то решим…», «Мы сделаем…» – говорить водій, який не схотів назватися.
Він додає, що був ще один такий проблемний маршрут – №1, але на «Сіверянці» вже виправили ситуацію, тож обділеною лишається тільки «п’ятірка».
– Ми планували облаштування нормальної кінцевої на Подусівці, – каже керівник ЧТУ Руслан Ємець,– але минулого та позаминулого року так і не змогли оформити проєкт по землевідведенню. Справа в тому, що то земля там не міста Чернігова, а вже Старобілоуської ОТГ, і це дуже ускладнює весь процес. В цьому році там облаштованої кінцевої точно не буде, але ми ведемо роботи по благоустрою кінцевих на Масанах та Діагностичному центрі.
…і кондуктори
Другий аспект кадрової проблеми – наявність кондуктора в салоні. Людмила Дубровна розповідає, що на всі її претензії у чиновників відповідь одна: тролейбусний маршрут №5 – нерентабельний. Тобто не приносить грошей. Через це якийсь час на ньому навіть не було кондукторів – вони просто не збирали коштів на те, щоб бодай покрити зарплату. Але в пасажирки своя версія такої збитковості:
– Коли без кондуктора їздили – виручка була 300–400 гривень на день. А коли з кондуктором – 1000. Як так? А просто часто бачили: отдав пасажир водітєлю 5 гривень – і пішов сів без квитка. А один водій нам так і казав: з кондуктором їздити не буду, а без кондуктора – буду.
Наш співрозмовник диспропорцію у цифрах пояснює по-своєму:
– Без кондуктора люди просто не подходят оплачивать. Если едут на большое расстояние, то еще опасаются контроля. А если две-три остановки – то зашел, вышел – и всё. Я же не похожу за ними по салону,– говорит водитель.
Очільник тролейбусного управління підтверджує цю тезу і каже, що кондукторів повернули через те, що в чернігівців дуже низька культура оплати проїзду.
– Ми повернули кондукторів на 5-й маршрут, коли їх загальна кількість збільшилась. Раніше відмовлялись, бо самих кондукторів у ЧТУ було критично мало. Зараз теж їх не вистачає, але раніше була насправді критична ситуація, і ми з найменш фінансово привабливого маршруту забрали кондукторів. Ми їх повернули, але самі кондуктори далеко не завжди хочуть працювати на 5-му маршруті, бо низька виручка через нерентабельність дуже б’є по їхній зарплатні,– пояснює Руслан Ємець.
Ще одна претензія пасажирів – початок та кінець руху. Раніше, за словами Людмили Дубровної, перший тролейбус з Подусівки виїздив о 5:17. А тепер о 5:28 лише з депо (від кінцевої на вул. Гагаріна – о 6:00). Увечері останній тролейбус їде, згідно з розкладом на сайті ЧТУ, о 19:58.
На Коти їде аж три маршрути – трійка, четвірка і десятка. А на Подусівку – усього лише три тролейбуси. Чого до нас не относяться як до людей?! - обурюється Людмила Дубровна.
Так і живемо
Є ще один момент, який міг би дещо виправити ситуацію з фінансами. Це все той самий графік руху. Людмила Дубровна звертає увагу, що ледь не кожного разу тролейбус вирушає від кінцевої майже відразу після того, як проїхав автобус №1.
– З Білоуса люди до нас ходять пішки, бо від них на автобусі – 10 гривень, а від нас – лише шість. Так економлять. Приходять сюди і дальше їдуть… автобусом. Тролейбусу є возможность заробить, але платні пасажири куди будуть сідати, якщо попереду їде автобус, а за ним – тролейбус? – справедливо ставить питання жінка.
Відповідь Руслана Ємця щодо конкурента 5-го тролейбуса наступна:
– Вони просто за допомогою системи Dozor визначають, де їдуть наші тролейбуси, обганяють їх та забирають всіх платних пасажирів. Справа в тому, що наші водії більш дисципліновані й намагаються дотримуватись визначеного графіка. За це вони отримують премії, а ось приватних перевізників ніхто не контролює, і вони їздять як хочуть.
Виходить – патова з усіх сторін ситуація. До того ж у ЧТУ звертають увагу на ще один критичний напрямок, але й пропонують варіант покращення ситуації.
– П’ятірка не єдиний нерентабельний тролейбусний маршрут, та ж ситуація з трійкою. Так, був момент, коли приватні перевізники не працювали, і 3-й маршрут добре заробляв на безальтернативній основі, але після повернення приватних перевізників, які дублюють маршрут, тролейбуси знову нічого не заробляють. Ми навіть думаємо над ідеєю відмови від 3-го маршруту, бо так надалі буде дуже складно, – зазначає Руслан Ємець і дає рецепт вирішення проблеми. – Треба або прийняти рішення про заборону дублювання маршрутів, або продовжувати їздити на трьох тролейбусах 3-го маршруту з ще більшим інтервалом, ніж на 5-му маршруті.
Але поки що рішення про заборону дублювання можливе лише в теорії. По-перше, загальний парк тролейбусів у Чернігові все ж недостатній, щоб оголошувати війну приватникам, відлучивши їх від найбільш прибуткових маршрутів. А по-друге, лобі перевізників у мерії завжди було потужним, а окремі представники цього бізнесу завжди були присутні в складі депутатського корпусу, який і мав би ухвалювати такі рішення.
***
Зупинка на кінцевій Подусівки. Минулого року після скарги місцевих жителів ми писали про неї. Після того частину «комплексу» накрили, аби захистити пасажирів від опадів чи пекучого сонця.
Людмила Дубровна каже, що представляє багатьох жителів району. Ті, мовляв, делегували її боротися за транспортні права. Головна претензія – графік руху єдиного тролейбусного маршруту на Подусівку – №5. Але у процесі спливає ще чимало проблем. Причому як зі сторони пасажирів, так і зі сторони водіїв. Утім про все по порядку.
Чекати треба чимало
Приїжджаємо на кінцеву зупинку тролейбуса №5 на Подусівку. Їдемо автобусом №1, оскільки нічим іншим з тією половиною міста, що входить до складу Деснянського району, сюди дістатися неможливо. Майже одночасно з автобусом, який продовжує рух за місто – до Старого Білоуса, на зупинку приїздить і тролейбус. І стає на обідню перерву. Це близько 10-ї години ранку, проте на маршруті водій і кондуктор ще з 5-ї.
На зупинці чекає вже кілька людей літнього віку. Явно «клієнти» безкоштовного для пенсіонерів електротранспорту. Спочатку скаржаться, що ходять тролейбуси рідко, тому стараються орієнтуватися на розклад, який часто міняється (у вівторок, 16 червня, люди жваво обговорюють новий графік).
– Когда по расписанию – это одно, а если без, то минут 30–40 приходится ждать, – каже жінка на ім’я Надія.
Утім, коли мова заходить саме про імена, жінки називаються неохоче і трішки змінюють риторику, пом’якшуючи коментарі.
– Добре, хоть и так ходит. Пенсионеров не все хотят возить бесплатно, а из троллейбусов не выгоняют – уже хорошо, – додає інша співрозмовниця на ім’я Олександра.
Далі спостерігаємо за зупинкою на відстані і засікаємо час. Якраз перед нашим приїздом, за кілька хвилин до 10-ї, з Подусівки поїхав тролейбус. Наступний (не той, що на обіді) забрав пасажирів майже через 45 хвилин.
Мало машин
Людмила Дубровна підтверджує: такий інтервал руху – звична справа. Більше того, транспорту можна чекати навіть довше.
– Чекати можна й час, буває 50 минут. Але не менше 40, – каже вона і згадує, що кілька років тому, коли «п’ятірка» ходила не до залізничного вокзалу, а до «Хімволокна», то, як не дивно, на зупинці пасажири проводили менше часу.
– Був графік 15–17 минут. Бо тоді більше тролейбусів було. Навіть сім було, – каже жінка. – Ми тоді з поніманієм пішли назустріч, погодилися, що можна з пересадкою на Центральному ринку і тролейбусне управління, щоб менше втрачало … Але тепер осталося три тролейбуси на маршруті.
Людмила Дубровна нарікає, що на перші скарги з цього приводу їй відповідали про чотири тролейбуси, але вона у це не вірить.
– Ми ж не дурачки, і тролейбуси не в шапці-невидимці їздять, – обурюється жінка.
Інтуїція її не підвела: три тролейбуси підтверджують і водії, і додаток DOZOR, на якому відображається весь міський транспорт. А коли з трьох один ламається – взагалі справи кепські. А так буває нерідко, каже пані Людмила.
Утім існує й інший погляд на проблему. Його озвучив ще один мешканець Подусівки – Сергій, що живе поруч із зупинкою. Утрутившись у розмову, він емоційно запропонував пенсіонерам оплачувати проїзд, і тоді, мовляв, ЧТУ зможе заробити і купити тролейбуси, щоб збільшити їхню кількість на маршруті.
– Чего они возмущаются? Проезд у них бесплатный. Сидите дома! А то на Репкинскую, на базарчик… А люди на работу уехать не могут – на конечной уже пенсионерами завален троллейбус. Я бы в два раза увеличил для них цену. Нигде в мире нет бесплатного проезда! Как купить троллейбусы?
Отримавши порцію критики у відповідь («Сам скоро будеш пенсіонером» і «Не варнякай»), Сергій пізніше додає вже більш конструктивно і спокійніше, підтримуючи монетизацію:
– Я буду пенсионером – заплачу, когда мне нужно будет куда-то доехать, а не рассматривать, где на копейку дешевле… Пусть сделают им льготу 50 процентов и на какое-то количество поездок. У меня бабка 80 лет в селе прожила и в город приезжала раз в пятилетку. А на нее тоже льготы рассчитывали. А дали бы ей 50 или 100 гривен – сколько бы она в селе хлеба купила?
Керівник Чернігівського тролейбусного управління Руслан Ємець пояснює:
– Інтервал між тролейбусами 5-го маршруту став більшим, бо на нього стало виїжджати менше машин. 5-й маршрут ще й найменш завантажений з усіх, адже там тільки в години пік є проблема з вивозом пасажирів. Раніше, коли тролейбуси їздили до «Хімволокна», на маршрут виходило по 5–6 машин, зараз же – 3. Так, ми намагаємось по можливості пускати 4 машини на 5-й маршрут, але не вистачає водіїв та справних тролейбусів.
Водії…
Але повернімося до теми. Ситуацією з тролейбусом №5 не надто задоволені й водії. Особливо після того, як маршрут скоротили. Раніше на кінцевій зупинці «Хімволокно» вони могли скористатися послугами більш-менш нормального туалету, помити руки, відпочити у спеціально обладнаному приміщенні і навіть розігріти обід у мікрохвильовці. На вокзалі, де тепер розворот на маршруті, такої розкоші немає. А на Подусівці – і поготів. Зі «зручностей» – дерев’яний сортир. Обідати ж водіям і кондукторам доводиться прямо в салоні – на пасажирських сидіннях.
– Руки моем, поливая из бутылки. А если я по какой-то причине забыл из дому взять воду? Плюс коронавирус. Маску меня заставляют надевать, а туалет или умывальник сделать? Мы на каждом совещании этот вопрос поднимаем. Нам обещают: «Мы думаем…», «Мы что-то решим…», «Мы сделаем…» – говорить водій, який не схотів назватися.
Він додає, що був ще один такий проблемний маршрут – №1, але на «Сіверянці» вже виправили ситуацію, тож обділеною лишається тільки «п’ятірка».
– Ми планували облаштування нормальної кінцевої на Подусівці, – каже керівник ЧТУ Руслан Ємець,– але минулого та позаминулого року так і не змогли оформити проєкт по землевідведенню. Справа в тому, що то земля там не міста Чернігова, а вже Старобілоуської ОТГ, і це дуже ускладнює весь процес. В цьому році там облаштованої кінцевої точно не буде, але ми ведемо роботи по благоустрою кінцевих на Масанах та Діагностичному центрі.
…і кондуктори
Другий аспект кадрової проблеми – наявність кондуктора в салоні. Людмила Дубровна розповідає, що на всі її претензії у чиновників відповідь одна: тролейбусний маршрут №5 – нерентабельний. Тобто не приносить грошей. Через це якийсь час на ньому навіть не було кондукторів – вони просто не збирали коштів на те, щоб бодай покрити зарплату. Але в пасажирки своя версія такої збитковості:
– Коли без кондуктора їздили – виручка була 300–400 гривень на день. А коли з кондуктором – 1000. Як так? А просто часто бачили: отдав пасажир водітєлю 5 гривень – і пішов сів без квитка. А один водій нам так і казав: з кондуктором їздити не буду, а без кондуктора – буду.
Наш співрозмовник диспропорцію у цифрах пояснює по-своєму:
– Без кондуктора люди просто не подходят оплачивать. Если едут на большое расстояние, то еще опасаются контроля. А если две-три остановки – то зашел, вышел – и всё. Я же не похожу за ними по салону,– говорит водитель.
Очільник тролейбусного управління підтверджує цю тезу і каже, що кондукторів повернули через те, що в чернігівців дуже низька культура оплати проїзду.
– Ми повернули кондукторів на 5-й маршрут, коли їх загальна кількість збільшилась. Раніше відмовлялись, бо самих кондукторів у ЧТУ було критично мало. Зараз теж їх не вистачає, але раніше була насправді критична ситуація, і ми з найменш фінансово привабливого маршруту забрали кондукторів. Ми їх повернули, але самі кондуктори далеко не завжди хочуть працювати на 5-му маршруті, бо низька виручка через нерентабельність дуже б’є по їхній зарплатні,– пояснює Руслан Ємець.
Ще одна претензія пасажирів – початок та кінець руху. Раніше, за словами Людмили Дубровної, перший тролейбус з Подусівки виїздив о 5:17. А тепер о 5:28 лише з депо (від кінцевої на вул. Гагаріна – о 6:00). Увечері останній тролейбус їде, згідно з розкладом на сайті ЧТУ, о 19:58.
На Коти їде аж три маршрути – трійка, четвірка і десятка. А на Подусівку – усього лише три тролейбуси. Чого до нас не относяться як до людей?! - обурюється Людмила Дубровна.
Так і живемо
Є ще один момент, який міг би дещо виправити ситуацію з фінансами. Це все той самий графік руху. Людмила Дубровна звертає увагу, що ледь не кожного разу тролейбус вирушає від кінцевої майже відразу після того, як проїхав автобус №1.
– З Білоуса люди до нас ходять пішки, бо від них на автобусі – 10 гривень, а від нас – лише шість. Так економлять. Приходять сюди і дальше їдуть… автобусом. Тролейбусу є возможность заробить, але платні пасажири куди будуть сідати, якщо попереду їде автобус, а за ним – тролейбус? – справедливо ставить питання жінка.
Відповідь Руслана Ємця щодо конкурента 5-го тролейбуса наступна:
– Вони просто за допомогою системи Dozor визначають, де їдуть наші тролейбуси, обганяють їх та забирають всіх платних пасажирів. Справа в тому, що наші водії більш дисципліновані й намагаються дотримуватись визначеного графіка. За це вони отримують премії, а ось приватних перевізників ніхто не контролює, і вони їздять як хочуть.
Виходить – патова з усіх сторін ситуація. До того ж у ЧТУ звертають увагу на ще один критичний напрямок, але й пропонують варіант покращення ситуації.
– П’ятірка не єдиний нерентабельний тролейбусний маршрут, та ж ситуація з трійкою. Так, був момент, коли приватні перевізники не працювали, і 3-й маршрут добре заробляв на безальтернативній основі, але після повернення приватних перевізників, які дублюють маршрут, тролейбуси знову нічого не заробляють. Ми навіть думаємо над ідеєю відмови від 3-го маршруту, бо так надалі буде дуже складно, – зазначає Руслан Ємець і дає рецепт вирішення проблеми. – Треба або прийняти рішення про заборону дублювання маршрутів, або продовжувати їздити на трьох тролейбусах 3-го маршруту з ще більшим інтервалом, ніж на 5-му маршруті.
Але поки що рішення про заборону дублювання можливе лише в теорії. По-перше, загальний парк тролейбусів у Чернігові все ж недостатній, щоб оголошувати війну приватникам, відлучивши їх від найбільш прибуткових маршрутів. А по-друге, лобі перевізників у мерії завжди було потужним, а окремі представники цього бізнесу завжди були присутні в складі депутатського корпусу, який і мав би ухвалювати такі рішення.
***
Зупинка на кінцевій Подусівки. Минулого року після скарги місцевих жителів ми писали про неї. Після того частину «комплексу» накрили, аби захистити пасажирів від опадів чи пекучого сонця.