У настільну гру «Чернігів 1239» грають із задоволенням

У Чернігові придумали військову гру про штурм монголами міста в 1239 році.

На столі в чиновника місьради Олександра Бондара — настільна гра. Час від часу він навіть грає у неї з відвідувачами. І начальство не сварить. Бо це входить у його обов’язки…

У Чернігові придумали військову гру про штурм монголами міста в 1239 році. Головний спеціаліст управління культури та туризму міськради Олександр Бондар для цього пригадав своє дитинство: «У дворі ми самі були розробили гру за принципом «Тактики», самі правила повигадували. І ось тепер я подумав: а чому б не відзначити ювілей оборони Чернігова також грою? Не всі правила нашої гри вдалося згадати — звертався до друзів дитинства…»

Історик розповідає, що 1239 року Чернігів був одним із найбільших мегаполісів Європи, входив до десятки, як мінімум. Монгольська навала його фактично знищила. «Чернігів зміг досягти такої ж кількості населення тільки в XIX столітті», — каже він.

Принцип гри простий — дружинники захищають вали міста від навали чужинців. Задача — перемогти якомога меншою кількістю воїнів, які ходять клітинками праворуч, ліворуч і прямо. Діти, на яких гра й розрахована, грають із задоволенням. «Але, — сміється Олександр, — діти пограли та й пішли до своїх ґаджетів, а хлопці 30-річні як засіли!»

Відволікання підлітків від ґаджетів стає вже проблемою суспільства, а настільна гра «Чернігів 1239» покликана, крім цього, зацікавити їх історією рідного краю. Та фігурки дружинників і монголів треба ще й вирізати. Наразі інформаційно-туристичний центр міської ради дарує настільну гру школам та бібліотекам. Можливо, найближчим часом її зможуть придбати і туристи. Вартість становить не більше ста гривень. Проте відомо, що один підприємець уже розробляє гру за принципом економічної стратегії, де вулицями Чернігова пересуватимуться історичні особи. Вона буде комерційною.

В Олександра є ідея створити вже складнішу гру — про оборону Чернігова 1633 року від московських військ. «Триста чернігівців вистояли проти трьох тисяч московського війська», — розповідає Олександр Бондар про цей маловідомий бій.