Дерева в Чернігові: рятувати чи оновлювати?
Останніми тижнями в Чернігові загострилася тема зелених насаджень. Активісти нарікають на комунальників, які, на їх думку, нещадно вирубують дерева. А комунальники скаржаться: їхню роботу висвітлюють однобоко.
Під сокиру – 6000 дерев
Такі цифри на нараді в Чернігівській міськраді назвав керівник комунального підприємства «Зеленбуд» Роман Старіков, зауваживши, що сама по собі ця велика цифра не говорить об’єктивно про стан озеленення міста. За його словами, ЗМІ та активісти, що поширюють ці дані, маніпулюють ними, не вказуючи на кілька важливих факторів.
По-перше, за словами Романа Старікова, більш ніж 1200 з цієї цифри – старі ордери на видалення зелених насаджень, які своєчасно не були виконані. Підприємство просто подовжило їх термін.
По-друге, за словами чиновника, тільки близько 200 з більш ніж 6000 дерев – здорові. Інші або хворі, або аварійні і загрожують падінням, що може призвести до трагічних наслідків. Хто буде відповідати в такому разі – питання риторичне.
У Зеленбуді зазначили, що безпосередньо саме комунальне підприємство за 2019 рік знесло 1678 дерев, з яких лише 65 – здорові.
Роман Старіков зауважив: зелені насадження прибирають вимушено – для проведення робіт з реконструкції дорожньої інфраструктури або ремонту каналізаційних чи водогінних систем. На заміну підприємство висаджує нові рослини. Але зробити це не завжди виходить, адже раніше, мовляв, не дотримувалися вимог, згідно з якими дерево не може рости надто близько до мереж комунікацій. Так, у 2016 році було висаджено 1300 одиниць зелених насаджень, у 2017 році – 8000, у 2018-му – 4900, у 2019-му – майже 3500, і цей процес ще триває. Утім керівник комунального підприємства уточнив, що в цю статистику входять не лише дерева, але й кущі.
«Оновити, як тролейбуси»
На скарги Романа Старікова щодо кількості аварійних дерев відреагував міський голова Чернігова Владислав Атрошенко. Він зауважив, що, аби уникнути маніпуляцій з цього приводу і суспільного обурення, потрібно підійти до питання максимально фахово і прозоро – запросити фахівців для обстеження, провести інвентаризацію всіх чернігівських дерев і сформувати план заміни тих, що несуть загрозу.
– Може, це не зовсім коректне порівняння, але принцип такий, за яким міняємо тролейбуси. Є певний вік дерева. І буде загальна програма і наукове підґрунтя позиції. Вповноважені експерти з освітою і досвідом скажуть: стільки дерев такого віку. І бажано за 10–15–20 років у місті замінити всі дерева, – запропонував міський голова.
Утім це може стати непідйомним завданням для міського бюджету, адже, за попередніми даними, саджанець спеціальних сортів липи висотою 2,5–3 метри коштує приблизно 6000 грн. Якщо ж економити і висаджувати «дичку» чи більш дешеві молоді саджанці за 250–500 грн, то існує ймовірність того, що значна частина з них не приживеться, вважають у міській раді.
Потрібна прозорість
У свою чергу активіст Олександр Гашпар підтримує ідею інвентаризації всіх зелених насаджень міста, але довіряти працівникам Зеленбуду відмовляється. Він зареєстрував на сайті електронних петицій ініціативу щодо запровадження системи громадського контролю за видаленням зелених насаджень у Чернігові.
Автор петиції посилається на випадки «варварського масового бездумного вирубування дерев» під час реконструкції території біля міського Палацу культури, ремонту дороги на березі Стрижня в районі вулиці Любомира Боднарука та вулиці Ремісничій. На його думку, у всіх цих випадках здорові дерева можна і потрібно було зберегти. Також у цей перелік він включив занадто радикальне омолоджування (кронування, обрізку гілок) дерев на вулиці Хлібопекарській тощо.
Головна претензія полягає в тому, що плани про знесення дерев мешканцям ставали відомі постфактум, коли працівники вже починали спилювання. Щоб цього не відбувалося в майбутньому, Олександр Гашпар запропонував внести в нові Правила благоустрою Чернігова (їх планують затвердити до кінця року) пункт, згідно з яким мешканці міста зможуть через сайт Чернігівської міської ради завчасно дізнаватися про плани щодо знесення зелених насаджень і бути присутніми при проведенні обстежень, якими визначається, здорове дерево, чи хворе, або аварійне.
До речі
29 жовтня слідчий суддя Новозаводського районного суду Чернігова, розглянувши клопотання поліції, дав правоохоронцям доступ до речей і документів у кримінальному провадженні, в рамках якого вивчаються дії службових осіб КП «Зеленбуд» щодо можливої розтрати бюджетних коштів, вчинених за попередньою змовою з фізичною особою –підприємцем. Мова про висаджені в горщиках катальпи, які масово з’явилися в Чернігові минулого року.
Доступ потрібен для проведення судово-товарознавчої і судово-економічної експертиз, які мають підтвердити або спростувати факт купівлі вазонів за завищеними цінами.
Під сокиру – 6000 дерев
Такі цифри на нараді в Чернігівській міськраді назвав керівник комунального підприємства «Зеленбуд» Роман Старіков, зауваживши, що сама по собі ця велика цифра не говорить об’єктивно про стан озеленення міста. За його словами, ЗМІ та активісти, що поширюють ці дані, маніпулюють ними, не вказуючи на кілька важливих факторів.
По-перше, за словами Романа Старікова, більш ніж 1200 з цієї цифри – старі ордери на видалення зелених насаджень, які своєчасно не були виконані. Підприємство просто подовжило їх термін.
По-друге, за словами чиновника, тільки близько 200 з більш ніж 6000 дерев – здорові. Інші або хворі, або аварійні і загрожують падінням, що може призвести до трагічних наслідків. Хто буде відповідати в такому разі – питання риторичне.
У Зеленбуді зазначили, що безпосередньо саме комунальне підприємство за 2019 рік знесло 1678 дерев, з яких лише 65 – здорові.
Роман Старіков зауважив: зелені насадження прибирають вимушено – для проведення робіт з реконструкції дорожньої інфраструктури або ремонту каналізаційних чи водогінних систем. На заміну підприємство висаджує нові рослини. Але зробити це не завжди виходить, адже раніше, мовляв, не дотримувалися вимог, згідно з якими дерево не може рости надто близько до мереж комунікацій. Так, у 2016 році було висаджено 1300 одиниць зелених насаджень, у 2017 році – 8000, у 2018-му – 4900, у 2019-му – майже 3500, і цей процес ще триває. Утім керівник комунального підприємства уточнив, що в цю статистику входять не лише дерева, але й кущі.
«Оновити, як тролейбуси»
На скарги Романа Старікова щодо кількості аварійних дерев відреагував міський голова Чернігова Владислав Атрошенко. Він зауважив, що, аби уникнути маніпуляцій з цього приводу і суспільного обурення, потрібно підійти до питання максимально фахово і прозоро – запросити фахівців для обстеження, провести інвентаризацію всіх чернігівських дерев і сформувати план заміни тих, що несуть загрозу.
– Може, це не зовсім коректне порівняння, але принцип такий, за яким міняємо тролейбуси. Є певний вік дерева. І буде загальна програма і наукове підґрунтя позиції. Вповноважені експерти з освітою і досвідом скажуть: стільки дерев такого віку. І бажано за 10–15–20 років у місті замінити всі дерева, – запропонував міський голова.
Утім це може стати непідйомним завданням для міського бюджету, адже, за попередніми даними, саджанець спеціальних сортів липи висотою 2,5–3 метри коштує приблизно 6000 грн. Якщо ж економити і висаджувати «дичку» чи більш дешеві молоді саджанці за 250–500 грн, то існує ймовірність того, що значна частина з них не приживеться, вважають у міській раді.
Потрібна прозорість
У свою чергу активіст Олександр Гашпар підтримує ідею інвентаризації всіх зелених насаджень міста, але довіряти працівникам Зеленбуду відмовляється. Він зареєстрував на сайті електронних петицій ініціативу щодо запровадження системи громадського контролю за видаленням зелених насаджень у Чернігові.
Автор петиції посилається на випадки «варварського масового бездумного вирубування дерев» під час реконструкції території біля міського Палацу культури, ремонту дороги на березі Стрижня в районі вулиці Любомира Боднарука та вулиці Ремісничій. На його думку, у всіх цих випадках здорові дерева можна і потрібно було зберегти. Також у цей перелік він включив занадто радикальне омолоджування (кронування, обрізку гілок) дерев на вулиці Хлібопекарській тощо.
Головна претензія полягає в тому, що плани про знесення дерев мешканцям ставали відомі постфактум, коли працівники вже починали спилювання. Щоб цього не відбувалося в майбутньому, Олександр Гашпар запропонував внести в нові Правила благоустрою Чернігова (їх планують затвердити до кінця року) пункт, згідно з яким мешканці міста зможуть через сайт Чернігівської міської ради завчасно дізнаватися про плани щодо знесення зелених насаджень і бути присутніми при проведенні обстежень, якими визначається, здорове дерево, чи хворе, або аварійне.
До речі
29 жовтня слідчий суддя Новозаводського районного суду Чернігова, розглянувши клопотання поліції, дав правоохоронцям доступ до речей і документів у кримінальному провадженні, в рамках якого вивчаються дії службових осіб КП «Зеленбуд» щодо можливої розтрати бюджетних коштів, вчинених за попередньою змовою з фізичною особою –підприємцем. Мова про висаджені в горщиках катальпи, які масово з’явилися в Чернігові минулого року.
Доступ потрібен для проведення судово-товарознавчої і судово-економічної експертиз, які мають підтвердити або спростувати факт купівлі вазонів за завищеними цінами.