Що про міські програми для ОСББ розповідають ті, хто ними користувався

Зараз у багатьох чернігівських ОСББ на загальних зборах обговорюється тема участі в тій чи іншій міській програмі, яка компенсує з бюджету частину витрат на ремонти та утеплення будинків.

Про особливості цих програм і свій досвід участі в них розповідає Андрій Дмитренко – голова правління ОСББ «Світлий будинок» (пр. Перемоги 151а) та одночасно фахівець, якого винаймає низка інших ОСББ:

- Є програма 70/30 – вона компенсує в залежності від віку будинку, від 70 до 85% вартості всіх робіт і матеріалів. І є державна програма «Теплих кредитів», за якою держава компенсує 40% тіла кредиту і ще 40% - місто. Плюс обласний бюджет компенсує 10% по процентній ставці. Але ця програма стосується тільки вартості матеріалів, без вартості робіт.

Позаяк це кредит, то ви виплачуєте проценти. І до одержання компенсації ви виплачуєте їх самостійно.

До речі, держава там виплачує навіть трошки більше ніж 40%, у залежності від кількості субсидіантів у домі. Чим більше субсидіантів – тим компенсація більша. І може навіть так вийти, що додатково взагалі нічого не треба буде збирати на вартість матеріалів. Оплачувати доведеться тільки роботи.

Міська програма 70/30 цікавіша тим, що туди входить і компенсація вартості робіт. А іноді бувають такі види ремонту, що робота займає більшу частину всього проекту. Також до плюсів цієї програми я відніс би те, що вона наша місцева, на неї фінансування виділене. І після завершення робіт оплата відбувається підряднику у зрозумілі строки. А в державній програмі ми ждемо, коли бюджет через казначейство закриє платіж - і це може розтягнутися й до кількох місяців. Увесь цей час доводиться платити відсотки з розрахункового рахунку ОСББ.

З мінусів програми 30/70, на мою думку – це непроста процедура підготовки документів, в плані саме технічної частини. Треба замовляти проектні роботи, а це коштує грошей. Приміром, у Чернігові проектанти за нього беруть 3-4% від вартості робіт. Якщо проект на півмільйона, то це 20 тис. тільки за проект. А потім він ще має обов’язково пройти експертизу. І на цих етапах часто виявляється, що якихось моментів не врахували, і по кілька разів відбувається коригування цієї документації. Голові ОСББ, який буде цим займатися, треба не по одному разу це узгодити, повернути, перероблене принести, всіх обійти знову перепідписати, знову здати і т.п. Тому в цьому плані дещо складніше.

При виконанні робіт у тих ОСББ, де я працюю, ми проект робимо в будь-якому випадку. Щоби для себе розуміти з технічного боку, що і як треба зробити, не пропустити якогось важливого моменту. Щоб знати точно, скільки і яких треба матеріалів, витрат праці тощо. Це ж серйозні роботи, великі обсяги і кошти. Але коли це не для участі в програмі, то не треба робити його експертизу. Плюс немає потім такої жорсткої процедури здачі, тому в цілому все відбувається простіше.

Підрядників при участі в міській програмі ми як ОСББ вибирали завжди самі. В управлінні ЖКГ навіть підкреслювали: «Це має бути ваше рішення, щоб до нас потім без претензій». Принаймні, мій досвід такий.



Андрій Дмитренко сприяє тому, щоби ОСББ, де він працює, не втрачали шансу скористатися цими програмами:

- У будинку по просп.Перемоги, 151а, де я живу і є головою ОСББ, за програмою «30/70» ми у 2017 році встановили вікна в місцях загального користування. Після цього стали менше платити зимою за обігрів цих приміщень. Зараз по цій же програмі утеплюємо фасад будинку. І в минулому році ми двері в місцях загального користування поміняли з дерев’яних на металопластикові. Користувалися вже обома програмами.

По Святомиколаївській, 12 (ОСББ «Святомиколаївське») ми в 2017 році встановили індивідуальний тепловий пункт (ІТП) і теж поміняли вікна в місцях загального користування. За рахунок цих двох удосконалень економляться кошти людей на опалення зимою (десь 20% у платіжках). Ну і, плюс, нема вже таких перепадів як раніше: що зверху жарко, а нижні поверхи замерзають. І в цьому році також за міською програмою будемо ремонтувати покрівлю.

Зробили покрівлю ми і на Чернишевського 15 (ОСББ «ЦЕНТР-Ч») за міською програмою, тоді (у 2017 році) вона була 80/20. А за державною програмою ми там у цьому році повністю поміняли вікна і двері в місцях загального користування.

На вул. Незалежності, 16 (ОСББ «Незалежності 16») ми по міській програмі, тоді ще 80/20, встановили ІТП і теж поміняли вікна в місцях загального користування. А на Незалежності, 12 - перекрили покрівлю з утепленням плюс замінили вікна і двері в місцях загального користування. Але це вже по «Теплих кредитах», - розповів він.



Олена Ципенко, голова ОСББ по вул. Незалежності , 16:

- Ми користувалися програмою 70/30 для заміни вікон та дверей. З мешканців збирали не всю суму, але все-таки хотіли, щоб вони теж узяли участь, саме в ремонтному фонді. Тому з жильців збирали порядку 100 тисяч і ОСББ з раніше зібраних коштів надавало 240.

Це була наша друга спроба участі в цій програмі. Перший раз не встигли зібрати підписи вчасно, а коли зібрали – то в той рік вже в бюджеті закінчилися виділені на цю програму гроші. Тому коли збирали підписи про участь удруге, люди вже іноді ставилися скептично.

Але роботи були виконані, в 2017 році. ОСББ внесло 30%, а коли були виконані роботи, їх прийняв технагляд і був підписаний акт виконаних робіт – були вже перераховані підряднику 30% з бюджету. У мене і зараз ще 2% боргу мешканців перед ОСББ «висить» від тієї суми. Злісних неплатників у нас немає, але обставини ж у людей бувають всякі. Разом з тим, з 220 квартир 10 боржників, причому залишилося багатьом вже зовсім трошки віддати – це, я думаю, непогано.

Скажу таке: програма працює, користуватися можна. Люди мало проінформовані – але їм треба пояснювати, розповідати. У нашому будинку є такі, що тоді казали: «Нащо воно потрібно!», а зараз: «Добре, що зробили».



Людмила Павленко, голова ОСББ «Славутич 89» пр. Миру, 89:

- Наше ОСББ працює вже 10 років. Будинок був у занедбаному стані. Покрівля текла у кожному під’їзді: люди з тазіками ходили по горищу та застилали плівками. Був грибок, воно все руйнувалося, злущувалось, падало. Спочатку ми робили не капітальний, а поточні ремонти покрівлі: латали місцями, де більше проблем. Ці роботи теж дуже дорогі: 30,40, 50,60 тисяч. А текло все одно. І так нас це вже замучило… Зверталася я в Деснянську раду, приходили фахівці й робили нам дефектний акт, де сказано: потрібен капітальний ремонт покрівлі. А минулого року, коли була дуже велика злива і в нас зірвало частину покрівлі, ми вже розуміли, що діватися нікуди. Я вдячна, що швидко міська рада прийняла рішення про нашу участь у цій програмі.

Вартість робіт склала більше мільйона гривень (будинок довгий, площа даху – 1600 м кв.). Частина, яку мало сплатити ОСББ – понад 300 тисяч. У підсумку, сплата мешканців вийшла 37 гривень з квадратного метра квартири. Наприклад, власники квартири у 72 м кв. мали сплатити 2700. Платоспроможність у всіх різна, тому ми були готові на всі варіанти оплати, які люди пропонували. Є мешканці, які потроху виплачують ще й сьогодні.

Оплачувати довелося як проект, так і роботу технагляду, який контролював виконання ремонту. Його роль я розцінюю дуже позитивно, бо не всі недоліки робіт є очевидними. Нефахівець (наприклад, я) чогось може просто не розпізнати, подумати, що так і треба. У нас за час робіт фахівці технагляду приходили кілька разів. Було, що знайшли брак. Будівельники те потім переробляли.

Нашій новій покрівлі вже рік, поки що все в порядку, протікань немає. Але якщо й виявляться недоліки, то підрядник зобов’язаний їх виправити за свій рахунок, згідно з договором.