Розвалений гуртожиток перетворився на… своєрідну «пам’ятку»
Будівля гуртожитку на вул. Попудренка, 16 у Чернігові, котра частково обвалилася на голови жителів 13 грудня 2016 року, нині немов перетворилася на визначне місце. Його відвідують місцеві а, може, і не лише чернігівці.
За півтора роки з нею (фізично) не проводяться якісь дії щодо подальшої долі – добудови чи прибирання зовсім від гріха подалі.
Своє бачення цього явища пропонує Іван Адаменко:
Пам'ятка Совку?
Ми самі якось не помітили, як у місті Чернігів з'явилася пам'ятка недбальству і совку.
Спочатку одні в 60-х роках тяп-ляп збудували будинок мало не без фундаменту і технологічного зливу.
Потім інші, які жили в цьому будинку і наглядали за ним, не звертали уваги - не моє. А це і є совок.
Гуртожиток одним словом – «все вокруг колхозное, все вокруг мое».
Прокуратура уже кілька років визначається: хто зробив вирішальний внесок, щоб будинок розвалився: мешканець, який не перекрив кран з водою, сантехнік, начальник ЖЕКу чи мер (і який: попередній чи діючий)?
Тому справа уже не розслідується рік. Все визначаються з винним. Кого у цунгундер? Може чекають виборів, щоб звалити на когось іще?
А будинок не зноситься і не відновлюється. Він зупинився і ПОМЕР. Без надії на воскресіння чи переродження.
Люди, які в ньому жили: не знають, як діяти далі.
А гуртожиток став уже пам'яткою СОВКУ. Тобто безгосподарності, бездіяльності.
І совок живе та процвітає.
Діти фотографуються на фоні руїн. Його знімають гості міста. Можливо і пропагандистські канали...
Що не кажи - спадкова ПАМ'ЯТКА нової України в Чернігові.
За півтора роки з нею (фізично) не проводяться якісь дії щодо подальшої долі – добудови чи прибирання зовсім від гріха подалі.
Своє бачення цього явища пропонує Іван Адаменко:
Пам'ятка Совку?
Ми самі якось не помітили, як у місті Чернігів з'явилася пам'ятка недбальству і совку.
Спочатку одні в 60-х роках тяп-ляп збудували будинок мало не без фундаменту і технологічного зливу.
Потім інші, які жили в цьому будинку і наглядали за ним, не звертали уваги - не моє. А це і є совок.
Гуртожиток одним словом – «все вокруг колхозное, все вокруг мое».
Прокуратура уже кілька років визначається: хто зробив вирішальний внесок, щоб будинок розвалився: мешканець, який не перекрив кран з водою, сантехнік, начальник ЖЕКу чи мер (і який: попередній чи діючий)?
Тому справа уже не розслідується рік. Все визначаються з винним. Кого у цунгундер? Може чекають виборів, щоб звалити на когось іще?
А будинок не зноситься і не відновлюється. Він зупинився і ПОМЕР. Без надії на воскресіння чи переродження.
Люди, які в ньому жили: не знають, як діяти далі.
А гуртожиток став уже пам'яткою СОВКУ. Тобто безгосподарності, бездіяльності.
І совок живе та процвітає.
Діти фотографуються на фоні руїн. Його знімають гості міста. Можливо і пропагандистські канали...
Що не кажи - спадкова ПАМ'ЯТКА нової України в Чернігові.