Андрій Смалько: «Я думаю, що «Десна» на правильному шляху»

Андрій Смалько: «Я думаю, що «Десна» на правильному шляху»Інтерв’ю з ветераном чернігівського футбольного клубу пропонує ФК «Десна» напередодні матчу з «Кременем».

Вашій увазі – розмова з уродженцем Чорнобиля, колишнім гравцем клубу Андрієм Смалько. І, що головне, Андрій залишився в структурі клубу і працює над розвитком інфраструктури «Десни».

Про те, яким був Чорнобиль до катастрофи, гру за «Таврію», перемоги над донецьким «Шахтарем», виступи у нашому клубі, і ще багато цікавого.

Чорнобиль змінив долю

– Ви народилися у Чорнобилі. Пам’ятайте яким він був до катастрофи, до квітня 1986 року?

– Що я міг пам’ятати? Дитячий садок, бабусин будинок… Яскравих спогадів не залишилося.

– Як на Вашій родині позначилася Чорнобильська катастрофа?

– Я став футболістом, змінилася доля. Ми – заручники якихось обставин. Сталася трагедія, моя сім’я переїхала жити у селище Щасливе під Києвом. Там була футбольна команда, яка потім стала “Борисфеном”. Я пограв з хлопцями, сказали: “Нічого граєш”, – образно кажучи так я став футболістом, вірніше так захотів грати у футбол.

– Як потрапили в основний склад “Борисфена”?

– Спочатку було важко взагалі кудись потрапити. У той час у молодого футболіста було менше можливостей грати у Вищій лізі, ніж зараз. Але на базі нашого дитячого класу з тренером Віктором Вареницею, відродили “Борисфен”. У нас була хороша команда. Взяли п’ять досвідчених футболістів і на нашій базі створили “Борисфен”. Було дуже багато тренерів: і Павлов, і Ємець, і Морозов, Олександр Рябоконь… Так ми з аматорського рівня дійшли до Вищої ліги.

– У 2002 році Ви опинилися у київському “Арсеналі”, але так і не вийшли на поле. Чому і чи була можливість зіграти за “канонірів”?

– У той час “Борисфен” був фарм-клубом “Арсеналу”. Нас В’ячеслав Вікторович Грозний запрошував до себе на ігри, щоб, як мінімум, побути на заміні. Але просто трохи не зрослося з цією командою.

– З 2004 по 2006 роки Ви грали у сімферопольській “Таврії”. Яка була обстановка тоді у “Таврії” і взагалі у Криму і чи можна було тоді передбачити ті події, які відбудуться у Криму у 2014 році?

– Там відчувалося, що це автономна республіка. Але було видно, що це – Україна. Було багато туристів, відпочиваючих. Чесно кажучи, я вражений, що у 2014-му так сталося.
У мене там був складний період, була травма, я вилетів на 4 місяці. Потім я захворів на гепатит А, лікувався у лікарні, у клубі мене почали звинувачувати, що я не хочу їхати грати… Фоменко хотів, щоб я залишився у команді, але я реально хворів, лежав у лікарні під крапельницями… Зі мною розірвали контракт в односторонньому порядку. Хоча я там теж не хотів залишатися. Підлікувався і поїхав у луганську “Зорю”.

– Зараз, можливо чули, “Таврія” грає у Другій лізі. Слідкуйте за нею?

– Я знаю, дивлюся, стежу. Але, наскільки мені відомо, у них немає ані амбіцій, ані завдань, які були у першого чемпіона України.

Ривок на верх з “Десною”

– У Вашій кар’єрі були луганська “Зоря”, одеський “Чорноморець”, “Зірка” (Кропивницький), “Олександрія”… Що запам’яталося у цих командах, що було найбільш цікавим?

– Цікаво було попрацювати з хорошими тренерами, які мене навчили багато чому. Починаючи від Павлова, Морозова, Олександра Рябоконя, з яким ми вийшли до Вищої ліги і при якому у нас, у мене, було, грубо кажучи, становлення у футболі. Приємно було працювати з Альтманом, був непростий період з Федорчуком у “Таврії”. Було багато цікавих моментом: робота з Юрієм Ковалем у “Зорі”: вивели команду у Прем’єр-Лігу, притому що не було особливо фінансової підтримки. Володимир Безсонов дав неоціненний досвід. Працювати з ним – кайф. Тренерів було багато і цікаві періоди були у всіх командах.

– Якщо згадувати одну найбільш пам’ятну гру – що назвете?

– Це перемоги над “Шахтарем”. У 2004 році ми обіграли його з “Чорноморцем” 2-0. Я забив гол. І з “Харковом” у 2007-му ми їх переграли у Донецьку 2-1 – це була гра, яка запам’яталася. З “Зіркою” у квітні 2012 року ми грали проти “Металурга” (Запоріжжя). “Металург” тоді виходив у Прем’єр-Лігу, і ми їх обіграли у, тоді ще Кіровограді, 4-0. Я забив два м’ячі. Був повний стадіон… І ми обіграли 4-0 команду, яка йшла на першому місці…

– З 2014 по 2016 роки Ви грали за “Десну”. Як опинилися у Чернігові?

– У мене у Кіровограді так склалися обставини, що ми розірвали контракт, тому що не знайшли спільної мови з тренером. Я був удома, може бути, тиждень. Мені подзвонив Олександр Рябоконь. Він каже: “Вдома сидиш?” Я кажу: “Так”. “Приїжджай, подивимося”. Тоді “Десна” вийшла з Другої ліги і невдало грала. Я приїхав, потренувався, мене заявили і, наскільки я пам’ятаю, не програли після цього жодної гри, піднялися на 5 місце.

– Чим запам’ятався період у “Десні”?

– Було цікаво. Ситуація, коли я прийшов, була не з хороших – ми були внизу турнірної таблиці і потрібно було якось вибиратися. Але після моєї появи, може бути так співпало, що команда нижче п’ятого місця не опускалася. Я провів три сезони, чесно скажу, приємних сезони. Колектив був хороший, і хоч були складні часи, команда добре себе показала.

“Десна” повинна перегравати “Кремінь”

– Ви двічі грали за київський “Арсенал”, у зв’язку з цим неможливо не поставити Вам питання по недавньому гучному матчу “Десна” – “Арсенал”.

– Скандал піднімається незрозуміло з чого. “Десна” ж не говорить, що їй пенальті десь б’ють, або вони не б’ють… Ви чули, щоб клуб хоч раз про це говорив? А в “Арсеналу” постійно якісь проблеми: то якась здача, то звинуватили Олега Котелюха, перед яким так і не вибачилися… Це у них проблеми, це не у “Десни” проблеми. Нехай вони самі їх вирішують. У них є президент, головний тренер… Я повністю дивився матч “Десна” – “Арсенал”. Гра була цікава, динамічна, цікавіше, ніж половина ігор Прем’єр-ліги. А негарний вчинок гравця “Арсеналу”, те, що керівництво клубу на поле вибігло – це їх не красить.

– У минулому сезоні Ви грали за “Авангард” (Бзів). У нинішньому році плануєте продовжувати кар’єру гравця на якомусь рівні?

– Я граю за “Авангард”, якщо є можливість, на вихідних. Там грають багато моїх друзів, я дружу з власником клубу. Команда аматорська, але не можна ж різко кидати футбол… Професійний футболіст повинен все життя тренуватися.

– У чому потрібно додати “Десні”, щоб вийти у Прем’єр-Лігу у цьому сезоні, і наскільки це реально у нинішніх умовах?

– У футболі все реально. Якщо птах злітає, а йому обрізають крила, як це зробили з командою у минулому році, важкувато, звичайно, знову набратися емоцій, намагатися. Але гравці повинні знайти у собі сили, як вони знайшли їх для того щоб відігратися в матчі з “Арсеналом”. Місто чекає, вболівальники чекають, президент чекає… Терпіння у всіх є. Щоб не гнівити бога і удачу потрібно терпіти. Все буде добре. Я думаю, що команда на правильному шляху. Може бути зараз трохи не щастить. Але не можна сказати, що команда не хоче. Потрібно більше бажання, терпіння, працьовитості та вдачі. Будемо за них вболівати.

– Найближча гра з ФК “Кремінь”. Як думаєте, “Десна” переможе?

– Звичайно, “Десна” повинна перемогти. Вони грають з командою нижній частині турнірної таблиці. Не можна бути впевненим на 100%, але наша команда повинна перегравати “Кремінь”. У “Кременя” завдання – залишитися у Першій лізі, а у “Десни” – вийти у Прем’єр-Лігу. Але, як кажуть, у футболі не шукають логіку. Будь-хто може виграти і програти. Будемо все робити для перемоги нашої команди.шаблоны для dle 11.2

  • 0
Добавлено: 28-04-2018, 08:17
0
36

Похожие публикации


Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Наверх