Реформа середньої освіти – наближення європейських стандартів?

На Чернігівщині, як і в інших регіонах України, з 1 вересня відкрилося кілька перших експериментальних класів, які мають працювати по новій концепції надання середньої освіти, що отримала назву «Нова українська школа».

Як і в багатьох інших сферах, час реформування середньої освіти в Україні давно настав.

Нинішнє керівництво галузі в особі міністра освіти Лілії Гриневич обіцяє, що реформою наблизять компетенцію українських випускників шкіл до їх європейських однолітків.

Проблеми української шкільної освіти

Не всі рівні української освіти відповідають Міжнародній рамці кваліфікацій, і це – одна з основних проблем у реформі освіти, освітній галузі й визнанні дипломів. Наприклад, 11-річна шкільна освіта залишилась лише в Україні, Росії та Білорусі. Ніде у розвиненому світі не існує менше, ніж 12-річної шкільної освіти.

На освіту в Україні виділяється 7% ВВП – це є досить великою цифрою для розвинених країн. Але в абсолютних цифрах бюджет України є не таким великим, як в європейських країнах, і тому коштів недостатньо. Головною проблемою середньої освіти є те, що 70% шкіл в Україні є сільськими, а 30% міськими, розповідає Іванна Коберник, радник міністра освіти і науки України, заступник голови громадської організації "Батьківський контроль".

Результати ЗНО показують, що учні сільських шкіл гірше складають ЗНО і отримують набагато гіршу освіту, ніж учні міських шкіл. При цьому 70% загального фінансування направляється саме на сільські школи, в які ще часто не набираються повні класи. Абсолютним шоком є те, що 60% шкіл в Україниі налічують до 100 учнів.

Сьогодні міністерство освіти і науки представило на розгляд Мінфіну виділення 1,85 мільярда гривень для реалізації реформи освіти в 2018 році, яка отримала назву «Нова українська школа».

Суть реформи

Згідно з оприлюдненою концепцією «Нової української школи», головним завданням реформи є формування у випускників шкіл 10 компетенцій.

Розробники оновленої програми наголошують, що керувалися європейськими рекомендаціями, затвердженими Європарламентом і Радою ЄС щодо ключових компетентностей, необхідних для навчання впродовж життя.

Зокрема, у Рекомендаціях Європарламенту та Ради ЄС визначено вісім основних компетентностей, які мають бути сформовані через освіту, необхідні кожній людині для особистого становлення й розвитку, активного громадянства, соціального включення та зайнятості: спілкування рідною мовою (усне та письмове); спілкування іноземними мовами; математичні компетентності та базові компетентності з природничих наук та технологій; цифрові компетентності; здатність навчатися; соціальні та громадянські компетентності; ініціативність і підприємницькі навички; загальнокультурна грамотність та здатність до самовираження.

У цих же Рекомендаціях названі навички й вміння, які є важливими для досягнення наведених вище компетентностей: критичне мислення; творчість; ініціативність; вміння розв’язувати проблеми; оцінка ризику; вміння приймати рішення; вміння конструктивно керувати емоціями; вміння співпрацювати в команді.

На практиці це обіцяють втілювати через побудову навчальної програми, коли дитина у ранньому віці сприймає світ цілісно, а не по-предметно. Теми для навчання в рамках інтегрованих курсів можуть обирати як вчитель, так і діти.

Буде введений інтегрований курс «Я досліджую світ», що охопить (повністю або частково) 7 освітніх галузей. Окремими навчальними предметами залишаються тільки «Мова», «Математика», «Іноземна мова», «Фізкультура», «Мистецтво».

Початкова освіта «Нової школи» поділятиметься на два цикли адаптаційно-ігровий (1-2 класи) та основний (3-4 класи). Державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти буде здійснюватися лише для моніторингу якості освітньої діяльності закладів.

Базова середня освіта теж складатиметься з двох циклів - перший цикл (5-6 клас) має «пробуджувати і підтримувати інтерес до сфер знань і діяльності, передбачених навчальною програмою». Другий цикл базової середньої освіти (7-8 клас), за задумом, має «сприяти формуванню учнів як відповідальних членів суспільства, здатних самостійно долати проблеми повсякденного життя, вибирати шлях подальшого навчання відповідно до своїх інтересів і здібностей». Навчання буде здебільшого предметним. Частину часу буде відведено на предмети за вибором. Результати навчання будуть оцінюватися через державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Заключим етам навчання буде здобуття профільної середньої освіти. У рамках профільної освіти старшокласник зможе обирати одне з двох спрямувань навчання: або академічне, з поглибленим вивченням окремих предметів з орієнтацією на продовження навчання в університеті; або професійне, яке поряд зі здобуттям повної загальної середньої освіти забезпечує отримання першої професії (не обмежує можливість продовження освіти).

Здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням буде здійснюватися в академічних ліцеях – як правило, в окремих закладах освіти.

Буде створено мережу академічних ліцеїв на зразок мережі професійних ліцеїв, тобто третій ступінь школи буде відокремлено від другого ступеня.

В академічних ліцеях перший рік навчання буде перехідним. На цьому етапі учень ще зможе змінити профіль навчання. Учні матимуть право обирати не лише предмети, а й рівні їхньої складності. Випускники академічних ліцеїв будуть проходити державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Профільну середню освіту за професійним спрямуванням здобуватимуть у професійних ліцеях та профільних коледжах. Випускники професійних ліцеїв та коледжів будуть проходити державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання. За умови успішного проходження ДПА у формі ЗНО випускники професійних ліцеїв та коледжів зможуть вступати до ВНЗ, а випускники коледжів – навчатися у ВНЗ за скороченою програмою.

Як реформу запускають на місцях

Для реалізації пілотного проекту «Нової української школи» в 2017 відібрано 100 шкіл по всій країні: по чотири школи в кожній області та місті Києві. У «пілоті» братимуть участь всього 200 початкових класів. Викладачі вже пройшли відповідну перепідготовку. Відтак, за підсумками «пілоту» сформують нову навчальну програму, за якою з 2018 року навчатимуться всі учні початкових класів.

Кожна область матиме 2-х навчених тренерів та 1 координатора, які супроводжуватимуть вчителів 100 пілотних шкіл Дистанційне навчання та відео-курси можна прослухати на платформі EdEra www.ed-era.com

Водночас, масштабне перенавчання вчителів відбудеться наприкінці 2017 – початку 2018 року. Адже для того, щоб запустити Нову українську школу, треба перенавчити 22 тисячі вчителів. І це не можливо зробити традиційними методами. Тому міністерство вже зараз готує онлайн-курс, що буде обов’язковим для проходження.

Чернігівщина теж бере участь у впровадженні пілотного проекту. В експерименті будуть задіяні Чернігівська ЗОШ І ступеня №25, Прилуцька ЗОШ І-ІІІ ступенів №7, Ріпкинська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 та Ніжинська ЗОШ І-ІІІ ступенів №10.

Заступник начальника управління освіти Чернігівської міської ради Віра Казімир пояснює особливості впровадження освітнього експерименту в обласному центрі.

Так, чернігівська школа номер 25 була вибрана для втілення експерименту, оскільки ця школа початкового навчання, яка прагне втілювати новації.

«Вчителів, які будуть вести ці два класи, ми вибирали за бажанням, також враховувалося бажання батьків, діти яких підуть в експериментальні класи. І звичайно, ці педагоги погоджувалися в міністерстві і проходили в Києві спеціальні тренінги.», - розповідає чиновниця управління.

Два класи школи були оснащені за кошти міського бюджету відповідно до концепції «Нової української школи», яка, наприклад, передбачає одномісні парти, килимки та подушечки для групової комунікації та смарт-дошки з підключенням до інтернету.

Кожен день навчання починається з ранкової зустрічі дітей з вчителем в спеціально облаштованій зоні навчального класу, де всі діти сідають на килимок, вітаються та розказують про свій настрій та чого очікують від сьогоднішнього дня. Щоб діти цілісно сприймали світ вчитель в понеділок розповідає, що вони будуть вивчати протягом тижня, а у п’ятницю підводять підсумки.

Водночас, не зовсім зрозумілим залишається вирішення питання технічного і матеріального переобладнання всіх класів з початку наступного навчального року для втілення концепції «Нової української школи» на місцях.

По словам Віри Казімир, місцева влада докладе максимум зусиль для впровадження реформи і робить наголос не лише на матеріальному забезпеченні, але і на питанні перенавчання кадрів. Мовляв, скільки б не було мультимедійних дошок в класі, але зі старими підходами вчителя до процесу «нової української школи» не побудуєш.

Коли готувався цей матеріал, 5 вересня Верховна Рада прийняла закон "Про освіту", який започатковує реформу освіти в Україні. Зокрема, він передбачає реалізацію концепції Нова українська школа. Дискусія про Закон тривала понад 3 роки. До неї долучились експерти, науковці, освітяни, батьки, студенти і роботодавці – усі зацікавлені групи. До проекту було запропоновано 1705 поправок від народних депутатів, 1098 з яких врахували.

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ЧОЦ «Ініціатива» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.