Вже блимає «гірлянда» на перехресті Київська-Мстиславська

Збулось. Управління ЖКГ Чернігова продемонструвало фотознімками, що вже запущений в роботу світлофор на перетині вулиць Київської та Мстиславської.

Таким чином вкотре, за старим «добрим» звичаєм совка, реальну роботу головою задля організації життя міста і його жителів замінено банальною (випадково пропустив «б», але все ж таки повернувся) зарегульованістю.

Застереження: у світлофорофілів можливе підгоряння стільця.

Дайош!

Тільки якщо раніше, при совку, вирішували органи і було на кого (на кухні) кивати й винуватити, то нині відповідальність «розмазана» тонким шаром по думці й гласу абстрактної «общественности». Це та сама «общественность», котра сама, в переважній більшості, за кермом ніколи не їздила.

Бажання цих людей встромити світлофор «тут і зараз» нерідко продиктоване емоціями. Вони отримані перед пішоходними переходом, коли довелося постояти секунд "аж" 20, а ніякий поц за кермом тебе не пропустив.

Тобто окремі водії в окремих випадках не виконують вимогу Правил дорожнього руху (не пропускають).

Якщо ж без емоцій, то виходить, що ми, як пішоходи, хочемо:

1) щоб водії нас пропускали,
2) щоб ми не чекали,
3) переходити безпечно.

Відповідно «общественность» здіймає невдоволений емоційний галас у соцмережах, створює петиції в стилі «Дайош світлофор кожні 100 м, а перехід – кожні 50 м».

Отримуйте!

І ось у місті, як і несамовито бажала «общественность», за її ж сотні тисяч, з’являється чергова «гірлянда».

Отримали. Що саме? Давайте звіримо з тим, чого хотіли:

1) нас пропускають, так. Але – виключено за "розкладом" світлофора,
2) нині, на відміну від НЕрегульованого переходу, ми транспорт вже не чекаємо, так.
Але ми просто чекаємо інше явище. Відбулась зміна явища, яке ми чекаємо – зелене світло.
Коли раніше пішим там можна було постояти й почекати 10-15 секунд, доки "жоповози" проїдуть, нині слід чекати на зелене світло (принаймні, згідно з ПДР) навіть тоді, коли не їде ніхто, і секунд до 30-ти.
3) відчуття безпечності можливо і з’являється, якщо хтось вважає, що у нас на зелене світло рухатися безпечно.
А тепер – про отримані «бонуси» до того, що хотіла «общественность» з обмеженим баченням і можливостями аналізу транспортної ситуації.
4) рух саме головною вулищею регулярно переривається, а тому став ускладнений і уповільнений (безпечніше, кажете, стало?),
5) зростають витрати на транспорт, в тому числі перевізників на убогих маршрутках – на гальма, пальне, мастила, обслуговування й ремонти,
6) пішоходи насолоджуються ароматами й букетами домішок з додаткових вихлопів авто, які чекають на зелене і стартують від світлофорів. Не чекали, не просили?
7) особливу насолоду в нинішню спеку отримують пасажири маршруток (вони рухаються там саме головною вул. Київська): приїхав з роботи – і вже лазня тобі не потрібна.

Сухі числа

225 метрів від світлофору Київська-Гонча до світлофору Київська-Мстиславська
175 метрів від світлофору Київська-Мстиславська до світлофору Київська-П’ятницька
155 метрів від світлофору Київська-П’ятницька до світлофору Київська-просп.Миру
Відстань виміряна лінійкою «Google Earth» між мехами перехресть, тобто початками заокруглення.

«Наші люди»

Втім, ніякі «голі» неупереджені числа не можуть бути аргументом для «общественности», котра керується чи то емоційним прагненням у сучасному місті ходити, незважаючи на транспорт, чи то такими ж емоційними й можливо не зовсім свідомими бажаннями просто зупиняти тих, хто їде на бодай старому, але авто. Мовляві, «Нехай знають, кляті!».

Є в тому, звісно, провина і наших водіїв. Адже це, нерідко, «наші люди» в поганому розумінні слова. З бажанням пропустити (не обов’язково з повною зупинкою), згідно з правилами, пішоходів – у нас ще надто «туго».

Тим більше навряд чи у багатьох виникне бажання зупинитися пропустити транспорт на виїзд з другорядної вулиці. Це ж бо буде «горіти бензин» чи щось інше, теж не дешеве.

Що ж, за відсутністю розвидку й культури водіння, й розуміння у піших – отримуйте: гальмуйте й розганяйтеся, чекайте, дихайте вихлопом...