Замість культури водіння – обмеження, або «Дайош світлофори кожні 200 метрів!»
радиційно в Чернігові організацію дорожного руху та культуру водіння підміняють регулюванням та обмеженнями. Такими, як світлофори.
Цього разу в місті, наповненому переходами та світлофорами, з’явиться ще один: на перехресті Київської та Мстиславської вулиць.
Звідти до найближчих сусідніх перехресть, котрі вже давно зі світлофорами, 175 метрів (до вул. П’ятницька) і 225 метрів (вул. Гонча).
Втім, ніякі «голі» неупереджені числа не можуть бути аргументом для громадськості, чи то пак «общєствєнності», на важливу думку якої посилається у відеосюжеті В’ячеслав Николенко, директор комунального шляхо-будівельного підприємства.
Та й сам пан Николенко, схоже, цілком за світлофори, і в його випадку це цілком логічно і зрозуміло: це робота очолюваного підприємства.
Тим часом Чернігів не має вулиць, якими можна б було перетинати місто без багатьох затримок хоча б у двох напрямках: вздовж і впоперек.
Вулиці, названі проспектами, місто має, а ось проїхати ними, як проспектами – не проїдеш.
Цього разу в місті, наповненому переходами та світлофорами, з’явиться ще один: на перехресті Київської та Мстиславської вулиць.
Звідти до найближчих сусідніх перехресть, котрі вже давно зі світлофорами, 175 метрів (до вул. П’ятницька) і 225 метрів (вул. Гонча).
Втім, ніякі «голі» неупереджені числа не можуть бути аргументом для громадськості, чи то пак «общєствєнності», на важливу думку якої посилається у відеосюжеті В’ячеслав Николенко, директор комунального шляхо-будівельного підприємства.
Та й сам пан Николенко, схоже, цілком за світлофори, і в його випадку це цілком логічно і зрозуміло: це робота очолюваного підприємства.
Тим часом Чернігів не має вулиць, якими можна б було перетинати місто без багатьох затримок хоча б у двох напрямках: вздовж і впоперек.
Вулиці, названі проспектами, місто має, а ось проїхати ними, як проспектами – не проїдеш.