Чернігів на шляху до європейського рівня прозорості?

Значного резонансу у суспільстві набуло дослідження рівня прозорості міських рад проведене Transparency International Україна.

Відповідно до рейтингу Чернігів посів 28 місце, що стало найнижчим показником серед міст Чернігівської області, що брали участь у дослідженні.

Так, Прилуки посіли 24-ту сходинку, а місто Ніжин показало взагалі 7-ий результат по Україні. Але навіть з таким результатом Чернігів є прозорішим за чимало обласних центрів.

Рейтинг міст будувався відповідно до 91 показника у 13 сферах, зокрема, бюджетуванні, землекористуванні, кадровій політиці, закупівлях, наявності онлайн-послуг та інших.

Проте, не з усіма висновками Transparency International Україна погодились на місцях. К
ритерії оцінки піддали критиці, як представники влади – кажучи, що рейтинг занизили, так і представники громадськості - вказуючи на явні недопрацювання.

Чимало сфер у Чернігові, відповідно до оцінок Transparency International, отримали середні бали, жодна – максимальну оцінку.
"Як і багато інших міст, Чернігів не набрав жодного балу в сферах соціальної та житлової політики. Тільки один бал в сфері освіти: на жаль, немає можливості зареєструвати дитину онлайн в школу чи дитсадок, а це дуже необхідний та зручний інструмент для громадян. Також ми рекомендуємо місту взяти на озброєння досвід Маріуполя та почати використовувати ProZorro.Продажі", - прокоментувала Катерина Цибенко, керівниця проекту Transparency International Україна "Розбудова прозорості в містах України".

Де оцінку "накрутили"?

Громадський діяч Олександр Гашпар, який в рамках своєї діяльності постійно стикається з рівнем прозорості міськради, зазначив, що деякі позиції в дослідженні не відповідають дійсності.

"Наприклад перше питання, стосовно оприлюднення на сайті протоколів засідання президії міськради, колегії, погоджувальної ради – цих протоколів на сайті немає говорить Олександр Гашпар.

За словами активіста, який питаннями доступу до інформації займається досить тривалий час, міська рада нового скликання , яка сформувалась за результатами виборів 2015 року, набагато прогресивніша за попередню.
Наприклад, щоб домогтися публікації земельних рішень міськради попередньої каденції доводилось звертатись і до прокуратури і до Уповноваженої з прав людини.

Наразі цих питань не виникає, втім, відкритим залишається питання строків оприлюднення проектів рішень.
"В законі є чітка норма – за двадцять днів до їх розгляду. Міська рада оприлюднює свої проекти трошки раніше, ніж міськвиконком, який взагалі може оприлюднювати рішення лише за 2-3 дні до засідання." – розповідає Олександр Гашпар.
Це унеможливлює проведення якісного аналізу проектів рішень громадськими активістами та журналістами.
Відповідно до законодавства протоколи засідань міськради мають публікуватись на сайті муніципалітету та надаватись відповідно до "Закону про публічну інформацію", цей пункт Transparency International занесли в актив Чернігову, хоча за словами Олександра Гашпара протоколи не публікуються.

"Також регламентом передбачено і публікація стенограм засідань міської ради. Які потрібні для того, щоб побачити, чи оголошували депутати перед початком засідання, що в когось з них, по якомусь з питань є конфлікт інтересів. Відповідно можна було б слідкувати за дотриманням антикорупційного законодавства." – говорить активіст.

Є багато запитань і до оприлюднення плану діяльності міськради. Хоч він і оприлюднюється на початку тижня, проте інколи проведення деяких засідань анонсується лише за годину-дві, хоча там і розглядаються важливі для міста питання.
"Є проблема і з відео трансляціями. В регламенті записано, що забезпечується архівування, за наявності технічної можливості. Але наразі цього не відбувається. Інші ж міста навпаки пішли далі. Вони транслюють і архівують засідання постійних комісій. Дуже часто відбуваються дивні збіги, коли комісія міняє своє рішення після засідання, і наприклад вже на сесії знімає свої зауваження. У цьому може бути корупційна складова" – вважає Олександр Гашпар.

Не погодився Олекснар Гашпар і з вискокою оцінкою у сфері бюджетування, яку поставили чернігівській міськраді представники Transparency International. Особливо, що стосуєть публікації на сайті Prozorro заключених договорів.
"Яскравий приклад, на сайті про використання публічних коштів є інформація про те, що Управління ЖКГ замовило у приватного підприємства проект реконструкції Березового Гаю. Договору цього в Prozorro немає. Реконструкція стометрівки – немає. Такі випадки не часті, але вони є". – зазначив громадський діяч.

Де недодали балів?

Заступник міського голови Олександр Ломако, зазначив що наразі у місті є позитивна динаміка у сфері публічності. Зокрема, не було сказано про те що міська рада цього скликання відмовилась від практики публікації земельних рішень без вказування прізвищ людей, які отримували в оренду чи у власність земельну ділянку.

Так само було оприлюднено генеральний план і детальний план забудови міста, та ряд інших важливих документів.
"Насправді я вважаю, що рейтинг міста має бути вищим. І я впевнений, що в наступному дослідженні він буде вищий, оскільки ряд змін вже заплановано, або вже здійснені. Це по-перше. А по-друге, дійсно, ми хотіли зробити ще в минулому році, і в першій половині цього року – новий портал міста. Але через тендерні процедури і відсутність достатньої кількості учасників, це поки що відкладається, але все одно ми його зробимо. В тому технічному завданні, і в плані який є більшість моментів також враховані." – розповів Олександр Ломако.
Що стосується плану діяльность міськради, то заступник міського голови визнав, що дійсно інколи протягом тижня в нього можуть вноситись зміни, проте він публікується на до початку робочого тижня, що не відзначили у своєму дослідженні Transparency International.

"Доступ та участь. У дослідженні написано, що місту рекомендується забезпечити вільний доступ до комісій, але у цьому скликанні не було жодного випадку перешкоджання потраплянню громадського активіста чи журналіста на засідання. Я не знаю чи прописано це в регламенті, але точно знаю, що у регламенті попереднього скликання для доступу було потрібне рішення комісії. І громадські діячі та журналісти не мали можливості потрапити на засідання комісій, бо депутати приймали рішення про те, що комісія відбувається у закритому режимі. Але зараз цього немає." – зазначив Олександр Ломако.

У питанні публікації проектів рішень, чиновник вважає за необхідне провести законодавче регулювання, оскільки на його думку фізично не можливо публікувати проекти за двадцять днів.

"У нас сесія кожен останній четвер місяця, і поки підписуються всі рішення, оприлюднюються, вже до наступної сесії інколи фізично залишається менше 20 робочих днів. А це підготовча робота, ці проекти потрібно підготувати, вичитати, зробити юридичний і фінансовий висновок, погодити з профільними заступниками, з міським головою. Тому ми фізично їх не можемо оприлюднити. Не кажучи вже про рішення виконкому, де темп роботи набагато більший." – розповів заступник міського голови.
Що стосується "Бюджетного регламенту", який представники Transparency International рекомендували прийняти Чернігову, то вже є прийнятий, що чомусь не помітили в організації.

"Дуже гарно, коли діти в садочок можуть записати дитину в садочок за допомогою електронної черги. Потім батьки спостерігають, як міняється ця черга. І в Чернігові ця робота ведеться три, або навіть більше років. У нас створений спеціальний сайт. Він курується управлінням освіти. І дітив садочок записуються виключно в електронній черзі. Тому, ця рекомендація Transparency International також є не актуальною." – підсумував Олександр Ломако.

Європейські приклади покращення прозорості

Transparency International Україна, в своїй діяльності, в рамках даного проекту, використовує Словацький досвід.

"У Словаччині впроваджували подібний проект протягом чотирьох років, потім робили оцінювання, тренінги і надавали субгранти місцевим організаціям. За чотири роки рівень прозорості зріс з 44% до 47%. У нащій ситуації наразі середня прозорість на рівні 25-30%." – зазначила Катерина Цибенко, керівниця проекту Transparency International Україна "Розбудова прозорості в містах України".

Цей приклад показує, що українським містам ще слід багато працювати до досягнення рівня прозорості навіть центральноєвропейських міст. У той же час рівень прозорості у містах західної Європи, на порядок вищий.

Методологія дослідження також була використана на зразок словацької, але адаптована до українських реалій.

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ЧОЦ «Ініціатива» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.