Другу річницю Революції Гідності відзначили у Чернігові

Акцію “Україна – це територія Гідності та Свободи» провели увечері 21 листопада на Алеї героїв у Чернігові активісти «Самооборони Чернігівщини», «Соколу» та облдержадміністрації.
«Ми – єдина нація. Наш шлях – до європейських цінностей» - таким було її загальне гасло. Хоча декілька жінок прийшли з плакатами, на яких вказали й інші. Найбільш актуально виглядало одне – «Незалежність вимагає дій».
Попри надзвичайну негоду, холодний вітер та дощ на захід прийшло чимало патріотів, учасників Революції Гідності, бійців АТО, громадських діячів, а також офіційні особи з облдержадміністрації, новообраний міський голова Чернігова, наразі народний депутат Владислав Атрошенко та його колега по Верховній Раді Олександр Кодола. Проте, ніяких урочистих промов, нагороджень і вшанувань не було.
Атмосфера нагадувала ту, що панувала на чернігівському «євромайдані» наприкінці листопада 2013 року. Дощ, патріотизм, вірші. І, звичайно, спогади. Один з тих небагатьох сміливців, що започаткували «євромайдан» у Чернігові, Станіслав Тавлуй щиро ділився ними. «2 роки тому нас було небагато, але ми чітко знали, що ми є європейцями, українцями і ніколи не змиримося з тим, аби бути під чоботом окупанта, - пригадував він. – Найсильнішим почуттям тоді був страх. Страх, коли у рідному місті тебе знищують, відкривають кримінальну справу. І ми тікали на останній форпост – чернігівський «євромайдан», де тепер стела».
Волонтер, громадський активіст, учасник Революції Наталія Воскресенська повернула з минулого у реальність. «Минуло 2 роки. На жаль, людську гідність так само принижують, матеріальне становище ще погіршало, корупція виросла.
Однак не треба здаватися, адже будь-яка європейська країна свою незалежність виборювала», - наголосила вона. І, з огляду на присутність представників влади, звернулася до них: «Поруч з вами стоять громадяни, жителі цього міста і від вас залежить, як будуть жити ці люди».
Чи не найбільше пафосу було у виступі в. о. голови міського осередку громадського обєднання «Сокіл» Максима Данилова. «Це великий день памяті, Майдану, боротьби, гідності, волі, - підкреслив він. – В цей день нам говорять, що в нашій державі ні президенти, ні депутати, ні «силовики» не є боги, а є слугами народу. Бо, дійсно, єдиним джерелом влади є народ і про це треба пам’ятати. Як треба завжди пам’ятати ціну Майдану, героїв Небесної сотні, які поклали своє життя за нашу гідність».
Виступи супроводжувала демонстрація на великому екрані відео подій Революції та декламація віршів, присвячених її учасникам. Зокрема поетеса Тетяна Покалюк вразила присутніх, прочитавши уривок зі свого твору, який присвятила наймолодшому з Небесної сотні Назарові Войтовичу.
Донька «євромайданівця», бійця «Самооборони Чернігівщини», що нині воює на Сході, Варвара Головач підкорила серця багатьох своїм віршем «Священна війна», а брат загиблого рівно рік тому бійця Віктора Запеки Микола – власним поетичним творінням «Пробач мені, мамо єдина …».
Посеред демонстрації відео про Небесну сотню дощ, що перестав іти, знову став лити. І сльози на очах патріотів змішувалися із сльозами Неба, ніби із сльозами тих, хто туди пішов і про кого згадували – фантастичне враження, яке не здатний увічнити жоден фотограф або художник.
На завершення акції її учасники поклали квіти та лампадки до меморіальних стендів героям Небесної сотні та військовослужбовцям Чернігівщини, які загинули в зоні АТО.