Якою була Чернігівська фортеця
22 квітня в Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського в рамках “Музейних зустрічей” відбулася презентація розвідки старшого наукового співробітника Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка Олександра Бондара “Чернігівська фортеця наприкінці XIV – XVIII ст.” Автором були ретельно опрацьовані відомі нині плани Чернігова, описи міста та матеріали археологічних досліджень та на їхній основі відтворені у графічному вигляді оборонні споруди чернігівської фортеці у різні періоди її існування.
Упродовж XVIII ст. неодноразово намагалися розширити фортецю та її замок відповідно до вимог часу та новацій тогочасної фортифікаційної науки. Створювалися нові бастіони, а внутрішнє планування вулиць в середині зазнавало змін. Проте, як зазначив автор, на щастя всім планам не вдалося втілитися у життя, інакше, похована під могутнім культурним шаром історія давньоруського Чернігова, була б взагалі стерта.
О. Бондар представив, накладені на сучасну мапу міста, контури фортечних укріплень та показав місцезнаходження багатьох, відомих за описами споруд. Серед них церковна, цивільна та воєнна забудова чернігівського дитинця. Після пожежі 1750 р. чимало з них не відтворювалися, а з ліквідацією фортеці та введенням в дію регулярного плану Чернігова, вигляд нашого міста змінився докорінно.
Ця розвідка у майбутньому стане основою книги про чернігівську фортецю, на вихід якої очікують не тільки учасники читань – співробітники Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського, викладачі, студенти-історики та краєзнавці, а й всі, хто цікавиться історією Чернігова.
Упродовж XVIII ст. неодноразово намагалися розширити фортецю та її замок відповідно до вимог часу та новацій тогочасної фортифікаційної науки. Створювалися нові бастіони, а внутрішнє планування вулиць в середині зазнавало змін. Проте, як зазначив автор, на щастя всім планам не вдалося втілитися у життя, інакше, похована під могутнім культурним шаром історія давньоруського Чернігова, була б взагалі стерта.
О. Бондар представив, накладені на сучасну мапу міста, контури фортечних укріплень та показав місцезнаходження багатьох, відомих за описами споруд. Серед них церковна, цивільна та воєнна забудова чернігівського дитинця. Після пожежі 1750 р. чимало з них не відтворювалися, а з ліквідацією фортеці та введенням в дію регулярного плану Чернігова, вигляд нашого міста змінився докорінно.
Ця розвідка у майбутньому стане основою книги про чернігівську фортецю, на вихід якої очікують не тільки учасники читань – співробітники Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського, викладачі, студенти-історики та краєзнавці, а й всі, хто цікавиться історією Чернігова.
