Поезія подружжя Дзюби на 30 мовах світу

Сергій і Тетяна Дзюби — автори поетичних збірок і численних публікацій в Україні та за кордоном. У Сергія вийшло понад три десятки книжок прози, публіцистики, радіодраматургії, гумору, пародій, перекладів із білоруської літератури, творів для дітей.

Тетяна Дзюба видала наукову книжку «Талант як міра ваги», а щойно побачила світ її монографія «Спрага народу і спрага Вітчизни. Публіцистика другої половини XІX—першої третини ХХ ст.: модель національної ідентичності». Подружжя відзначене престижними літературними преміями, зокрема імені Михайла Коцюбинського, Григорія Сковороди, Миколи Гоголя, Пантелеймона Куліша. Між іншим, Сергій Дзюба всі свої 40 книжок присвятив коханій дружині.

— Пане Сергію, може, ця деталь вплинула на перекладачів? Адже із сучасних українських поетів, здається, ніхто не має такого успіху за кордоном, як ви.

— Ні, що ви! Жартуєте? Дуже успішно перекладається зараз талановитий український поет Ігор Павлюк. У нього вийшли книжки в США та Росії, а тепер готується до друку поетична збірка в Польщі. Також вірші Ігоря потрапили до солідних журналів Великобританії. Немало публікується Анна Багряна, яка багато робить для пропаганди української літератури в світі. Є Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Сергій Жадан, щоправда, більше відомі як прозаїки. Мають своїх шанувальників за кордоном Ліна Костенко, Борис Олійник, Рауль Чілачава, Кость Москалець, Василь Слапчук, Роман Скиба... Тепер і нас з Танею трохи знають.

Не думаю, що тут якось вплинули мої присвяти. Навпаки, не всім це подобається — дехто думає, що я просто хочу потрапити до Книги рекордів Гіннеса. А мене зовсім не цікавлять такі дурниці. Це — моя внутрішня потреба. Чому не присвятити книжки дружині й водночас — музі, завдяки якій вони, по суті, й з’явилися на світ?!

— Як зародився міжнародний літературний проект «Вірші Сергія і Тетяни Дзюби п’ятдесятьма мовами світу»?

— Усе почалося з видатної письменниці Шевченківської лауреатки Віри Вовк, яка мешкає в Бразилії. Пані Віра з власної ініціативи переклала добірку наших віршів португальською і німецькою мовами для поетичної антології, що побачила світ у Ріо-де-Жанейро. Це був приємний сюрприз! Розповів новину знаному поетові, співзасновнику легендарної Нью-Йоркської групи Богданові Бойчуку, і він каже: «А давайте я цю добірку перекладу англійською!» Також багато наших віршів талановито переклала англійською мовою поетеса із США Люба Ґавур.

Тоді мені й спала на думку ідея, яка втілилася в проект. До речі, відомі письменники, перекладачі та літературознавці з різних країн перекладають наші вірші безплатно. Переконавшись, що ми — люди нормальні і з нами можна співробітничати, вони зазвичай самі пропонують колег з інших країн — своїх приятелів. Там письменники активно між собою спілкуються, і жодні кордони їм не заважають!

На сьогодні проект перетнув екватор — із запланованих 50 перекладів маємо 30. Робота триває! Переклади розміщуються на сайтах і публікуються в закордонних виданнях. Нещодавно нас підтримав болгарський журнал «Читалище» — надрукував поетичну добірку.

— Хто вас уже переклав?

— Охоче відгукнувся на нашу пропозицію всесвітньо відомий албанський поет із Бельгії Єтон Келменді, чиї твори опубліковані 22 мовами, лауреат Великої міжнародної премії «SOLENZARA» (Париж) і Національної премії «Dіn Mehmet» (Косово), член Асоціації європейських професійних журналістів (Брюссель) та Академії наук і мистецтв Європи (Париж).

Нас підтримали відомий болгарський поет Димитр Христов (за сприяння Анни Багряної), знаний іранський літератор зі Швеції Сограб Рагімі, невтомна Ріта Кіндлерова — іноземка, а скільки зробила для пропаганди української літератури в Чехії (фахівці надзвичайно високо оцінюють її роботу, зокрема переклад романів Оксани Забужко), македонська письменниця Віра Чорний-Мешкова, боснійка Сеіда Беганович, вірменка Наіра Давоян.

Допомогли авторитетний перекладач, доктор філософії з Греції Фотіні Папаріга, видатний грузинський поет Рауль Чілачава, Дагфінн Фолдйой із Норвегії (перекладач романів Булгакова та Акуніна), поетеса з Литви Інга Крукаускене, відомий удмуртський поет, головний редактор журналу «Инвожо», президент Удмуртського ПЕН-клубу Петро Захаров, білоруска Лілія Бондаревич, голова Спілки українських письменників Словаччини головний редактор журналу «Дукля» Іван Яцканин, японець Хіроші Катаока (кандидат філологічних наук — до речі, дисертацію захистив в Україні)...

Маємо переклади перською (Надія Вишневська), китайською (Ярослав Щербаков), корейською (Вікторія Жила), французькою (Всеволод Ткаченко), іспанською (Сергій Борщевський), італійською (Надія Трускавецька). Ігор Павлюк переклав нас російською (і готуються інші публікації в Росії). А науковці з Яґеллонського університету в Кракові Роксана Кжемінська, Анна Тилютка та Маріанна Хлопек-Лабо взагалі виявили бажання перекласти польською нашу поетичну книжку.

— Які переклади на черзі?

— Арабською, турецькою, фінською, словенською, азербайджанською, угорською, румунською, латиською, естонською, таджицькою, конголезькою, ромською (циганською), кримськотатарською... Зараз готуються публікації віршів у Японії, Швеції, Албанії, Македонії, Росії (Удмуртська республіка)... У підсумку побачить світ ошатно видана книжка — з поезіями українською, усіма перекладами, світлинами та біографіями учасників проекту.

— А ви теж перекладаєте зарубіжних поетів?

— Ми з Танею переклали і я упорядкував та видав у Чернігові чотири книжки відомої білоруської письменниці Лілії Бондаревич. Також разом із перекладачем з фарсі Надією Вишневською переклав добірку віршів іранського поета Сограба Рагімі. Тепер збираюся перекладати з удмуртської вірші Петра Захарова. Тобто це — взаємовигідне співробітництво!