Шелаєв: Перемогою над "Динамо" ми підняли настрій Ярославському

В інтерв'ю "Футболу 24" півзахисник "Металіста" погодився, що боротьба за зону Ліги чемпіонів лише розпочинається, а також запевнив, що в збірну України вже не повернеться.

Олегу Шелаєву - 35 років. Що це, зазвичай, означає для футболіста знають усі. Однак, спостерігаючи за його грою проти "Динамо", про роки хотілося думати чи не в останню чергу. Шелаєв не лише надійно відіграв у відборі м'яча, посприявши надзвичайно важливій перемозі своєї команди, а ще й провів ювілейний матч серед еліти. Тепер в активі півзахисника 400 поєдинків в найвищому дивізіоні українського футболу.

- Олеже, вітаємо з ювілейним матчем, а також яскравою перемогою над "Динамо". Які емоції? Чи був у вашій кар'єрі більш щасливий день?

- Звичайно, в мене були більш щасливі дні – у спорті і поза ним. У спорті була як перемога, так і подія, що особисто мене потішили більше. У суботу одразу дві приємні події співпали. Що ж, так буває.

- Телефонні дзвінки, напевно, не змовкають...

- Так (Сміється). Вітають і родичі, і друзі. І хлопці, з якими колись грав в одній команді. Я пройшов довгу дистанцію, багато хто до цього причетний.

- Як оціните свою гру? З екрана склалося враження, що ви встановили над центром поля повний контроль...

- Якщо таке враження складалося, то це дуже добре. Ми старалися не дати розгулятися киянам, адже знали про хорошу середню лінію цієї команди. Це було першочерговим завданням. А вже потім гра перейшла в таке русло, де ми могли продемонструвати свої козирі.

- Напрошується ще й таке запитання... Останнім часом збірна України демонструє все гірші результати. Чи відчуваєте у собі сили повернутися і допомогти національній команді?

- Ні. Думаю, в збірній вистачає молодих і кваліфікованих футболістів. Я віддав збірній України всього себе і допомагав, чим міг. Зараз це питання вже неактуальне.

- У нещодавньому інтерв'ю для нашого сайту Олександр Ярославський висловив незадоволення стартом "Металіста" в новому сезоні. Як гадаєте, тепер він змінив свою думку?

- Не знаю, чи він задоволений, але настрій ми нашому президентові таки підняли.

- Тепер до "Динамо" і "Дніпра" - рукою подати. Усе розпочинається з чистого аркуша?

- Звісно, зараз відрив не такий значний, яким міг би бути. Тому нас це дуже втішило. Думаю, що вся боротьба ще попереду.

- Що думаєте про смугу невдач київського "Динамо"? У чемпіонаті склалася унікальна ситуація - кияни поступилися всім трьом основним суперникам...

- Знаєте, нічого постійного в цьому світі немає. Все змінюється, це природно і цікаво. Упродовж тривалого часу кияни домінували на футбольному просторі. Але настав час і для інших колективів продемонструвати свою силу.

- Мирон Маркевич переглянув суботній матч із трибун. Які настанови дав команді перед виходом на поле?

- Ну, він сказав, що нам відступати, в принципі, нікуди – потрібно згуртуватися в єдиний колектив. Щоб цей відчутний розрив у турнірній таблиці не збільшився, ми повинні зіграти одну зі своїх найкращих ігор, тим паче, на такому прекрасному стадіоні в Києві. Спрацювало!

- Кажете, єдиний колектив... Чи відчуваєте психологічний дискомфорт від того, що над "Металістом" повисли дамокловим мечем оті лозанські "мінус дев'ять" очок?

- Можливо, раніше це якось хлопців непокоїло. Але пройшло вже стільки часу, що перебувати у постійному страху нема сенсу. Все менше і менше згадуємо про Лозанну.

- Зараз журналісти і вболівальники розглядають кандидатуру Мирона Маркевича як ймовірного наставника збірної України. Та й президент "Металіста" запевнив, що не перечитиме тренеру в такому випадку. Чи можливий "Металіст" без Маркевича?

- Звичайно, можливий. Але тут все залежить від бажання самого Мирона Богдановича і від бажання керівництва клубу його відпустити. Безперечно, всі хочуть бачити його на чолі збірної. Тим паче, після такого успішного старту, який Маркевич видав зі збірною два роки тому.

- У четвер на "Металіст" очікує непростий поєдинок у Норвегії. Що знаєте про "Русенборг"?

- Ми ще не вивчали норвежців. Розбір відбудеться у вівторок.

- На що претендує "Металіст" у цьому єврокубковому сезоні? До виходів з групи вболівальники, та й, напевно, самі футболісти, вже звикли - хочеться більшого...

- Звичайно, звичайно. Але для цього потрібно, щоб і жереб сприяв. Для початку маємо вийти з групи…

- Але ж думаєте про максимум?

- Так.