На Чернігівщині почали декомунізацію. Не пройшло і 24 роки

Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки», який 21 травня став чинним, обговорювали сьогодні на брифінгу в облдержадміністрації.
Про особливості нововведення та їх впровадження у Чернігівській області розповідали директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Андрій Подорван, представник Українського інституту національної пам'яті у Чернігівській області Сергій Бутко, відповідальний редактор збірника «Чернігів європейський. Повертаємо історичну пам'ять та справедливість», вчений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Сергій Черняков.
Згідно названого закону, забороняється пропаганда комуністичного та нацистського режимів і їх символіки. Така пропаганда визнається «наругою над пам’яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного режиму, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму».
На Чернігівщині, як і в Україні загалом, є чимало топонімів та пам’яток, що суперечать цим вимогам. Тож, аби вирішити це питання, насамперед необхідно узагальнити перелік населених пунктів, що мають бути переіменовані, а також визначити порядок демонтажу пам’яток.
Як зазначив Андрій Подорван, на Чернігівщині уже є попередній список. До нього внесено понад 70 населених пунктів. Особливу увагу потрібно приділити таким районам як Борзнянський, Коропський, Менський, Прилуцький, де кількість таких населених пунктів чи не найбільша.
На щастя, в області необхідно змінювати назву лише одного міста — Щорс. У Чернігові перейменуванню підлягає близько ста вулиць.
Варто зазначити, що ця процедура не буде коштувати багато грошей і робитиметься по мірі фінансової спроможності бюджетів. Закон визначає, що за 6 місяців треба прийняти рішення про перейменування та демонтажу органами місцевого самоврядування.
Якщо ж протягом шестимісячного строку з дня набрання чинності Законом в установленому порядку перейменування та демонтаж проведені не будуть, рішення приймається у формі розпорядження відповідним сільським, селищним, міським головою у тримісячний строк. У випадку, коли і голова не виносить такого рішення — приймається розпорядження голови обласної державної адміністрації щодо демонтажу чи перейменування.
Юридичні особи повинні змінити свої назви впродовж місяця — до 21 червня, ЗМІ — до 21 серпня. Знаки для товарів і послуг, які містять обмеження згідно закону, мають бути змінені до 21 листопада. Винятки для перейменування становлять назви, пов’язані із видатними радянськими діячами української науки та культури, а також із рухом опору та вигнанням нацистських окупантів з території України.
— Важливо те, що жодних спеціальних обмінів документів закон не передбачає. Тобто, жителям міста Щорс не потрібно буде змінювати паспорт, де зазначатиметься, що це вже, наприклад, Сновськ, — зазначив Сергій Бутко.
За повідомленням представника Українського інституту національної пам'яті в області, під час зміни назви вулиці, площі, міста перевага надаватиметься іменам, що дані при їх виникненні. Проте, як змінювати найменування вирішуватиме лише громада. Місцева влада та Український інститут національної пам'яті мають лише надати найбільш історично справедливі варіанти.
Також увага акцентуватиметься і на перейменуванні на честь воїнів, що відстоюють або віддали своє життя під час Революції Гідності та антитерористичної операції.
Не менш важливо і те, що Чернігівщина чи не найперший регіон України, де громадськістю впорядковано збірник «Чернігів європейський. Повертаємо історичну пам'ять та справедливість». Це практичний посібником із декомунізації для Чернігова та всієї країни, повідомляє Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації.