Глас народу

Згідно з діючим законодавством половина депутатського корпусу (225 осіб) буде обрана за партійними списками, друга половина - в мажоритарних округах.

Відновлення такого принципу відбору кандидатів дуже схвально оцінюють мешканці Чернігова і районів.

Люди розповіли йому про проблеми і очікування, буде допомагати у вирішенні проблемних питань.

У кожної людини – свої вимоги до кандидата, але всі хочуть обрати людину порядну, чесну, принципову працьовиту.

Це повинна бути людина молода, що розуміє проблеми усіх верств населення і бачить певні перспективи. Необмінно, обраний депутат – людина державна, що має певний досвід, і не словом, а ділом довела, що працює заради людей.

Депутат повинен не конфліктувати у сесійній залі, а вирішувати проблеми людей через прийняття відповідних законів.

При цьому люди переконані, що ані віросповідання, ані національність, ані місце народження депутата практично не мають жодного значення і не надають впливу на його роботу та прийняті рішення.

Чернігів

Ярослав Хромов, студент 4-го курсу Інституту історії Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка:

- Це дуже добре, що ми будемо обирати депутатів від народу. Ця людина, на відміну від тих, хто йшов за списками, буде зацікавлена у тому, щоб отримати підтримку з боку громади.

Депутат буде прикладати зусиль для того, щоб вирішити проблему конкретної людини, тої, що надала йому свій голос, свою довіру. Але є і проблема.

Досвід показує, що тільки-но депутат приходить до Ради, він забуває про обіцянки, про те, що йому наказували виборці. Тому має бути прийнятий механізм, по якому депутата, який не виконує зобов’язання, громада мала можливість відкликати.

Я думаю, що при цьому голосуванні у простих людей може виникати деяка плутанина. Люди привикли бачити партійних вождів, людей «розкручених». А тут з’являється проста людина, яка теж буде сприйматися, як частина партії, до якої вона належить.

Я переконаний, що треба робити вибір депутата-мажоритарника відповідно до справ, які він робить, а не дивитись на його партійність. І не лише напередодні виборів. Кандидат повинен працювати системно, і вже мати певні досягнення.

Якщо людина вже щось зробила для громади, то чому б йому не надати можливість зарекомендувати себе на державному рівні?

Світлана Козакевич, пенсіонер, працювала на чернігівському підприємстві «Хімволокно»:

- Я переконана, що для громади депутат, який йде по мажоритарному округу, зробить набагато більше, аніж ті, хто йде за списком. Ми обираємо людину, яка вже щось зробила для громади і на ділі доказала, що вміє і може працювати.

Ця людина повинна довести громаді, що може виконувати її наказ, чесно та відкрито відстоювати інтереси тих, хто її обрав. Майбутній депутат повинен на законодавчому рівні вирішувати проблеми регіону.

А в нас регіон – доволі складний. І хоча місто велике, красиве, його треба розвивати. Треба на державному рівні сприяти розвитку туризму. Треба щось робити з підприємствами, які вже майже не працюють! Їх треба підіймати з колін, бо відсутність роботи веде до того, що молодіж від’їжджає до інших міст.

З цими та іншими проблемами ми повинні йти саме до мажоритарного депутата, і я переконана, що це дуже доцільно, що їх повернули.

Треба зробити так, щоб ЖЕКи звертали увагу на мешканців будинків і дійсно надавали послуги. Для цього потрібна реформа ЖКГ країни в цілому. Щодо депутата, то він повинен бути чесним, відповідальним, принциповим і виконувати те, що пообіцяв людям.

Щодо партійності, або того, звідки він родом – то це неважливо. Головне – що це за людина і чи можна йому довіряти!

Тетяна Круговець, практичний психолог ДНЗ №4 м. Чернігова:

- Це дуже добре, що ми маємо можливість побачити кандидата, якого обираємо до Верховної ради. Безперечно, це повинна бути людина чесна і порядна, яка знає проблеми регіону, та бачить шляхи їх вирішення.

Дуже добре, що зараз депутати відстоюють рідну мову, і це потрібно робити. Але я хочу, щоб депутат звернув увагу на аграрний сектор. Мої батьки з села, і тому мені це питання дуже болить.

Я хочу, щоб мої діти і онуки пили не якесь сухе молоко, розведене водою, а коштували молоко від корівок! Хочу, щоб батьки не вирізали корівок, не здавали літру молока за 1,8 грн., як зараз. Адже в магазині воно коштує 8-10 гривень. І ми розуміємо, які кошти «наварюються» підприємцями, у той час, коли селяни працюють майже задарма!

Я хочу, щоб депутат звернув увагу саме на це, щоб підняв аграрній комплекс.

Я мрію, щоб депутат звернув увагу на розвиток дитячих садочків. І займався цим не лише перед святами, і приносив якісь подарунки.

Я переконана, що депутат повинен працювати системно. Треба звертати увагу і на іграшки в на розвиток закладів. Бо батьки зараз хочуть, щоб у дитини був високий пізнавальний рівень, а інколи у садочку доводиться розраховувати тільки на допомогу батьків.

Треба, щоб підтримка була на рівні держави! Треба щоб на кухню плиту придбали за державні кошти, меблі – теж за рахунок бюджету. Щоб була реальна допомога з боку держави дошкільним навчальним закладам.

Андрій Гвоздь, мешканець Чернігова, начальник дільниці у будівельній фірмі:

- Я вже другий раз буду приймати участь у виборах до Верховної Ради. Мені не подобається обирати кандидатів за списками партій. І це дуже добре, що відновили мажоритарну систему. Це, на мою думку на 100 відсотків добре!

Обираючи конкретну людину, я можу ознайомитися з його програмою. З програмою, яку писала не партія, а конкретний кандидат. І ця програма буде стосуватись конкретного регіону! У даному випадку – міста Чернігова.

Якщо безпосередньо брати наше місто, то з майбутнім кандидатом хтось знайомий особисто, хтось знає про нього через свата-брата. Коли людина працює на благо громади, ми можемо судити по його справах.

Стосовно кандидата, то я переконаний, що це повинна бути людина молода, яка розуміє проблеми усіх верств населення. Чесна, відкрита, пряма людина. Майбутній депутат повинен знати проблеми і шляхи їх вирішення. А те, що в Чернігова проблем забагато – знають усі.

На мій розсуд, найважливіша проблема – це реформа ЖКГ. Так жити, як зараз живемо ми – неможливо! Сплачуючи гроші, люди мають отримувати якісні послуги. Треба вирішувати програму з утилізацією відходів, приймати програму по старій забудові. Бо таких будинків у Чернігові – чимало, а місцевий бюджет вирішити цю проблему не може.

Треба приймати програму по будівництву нового житла. Житло повинно стати доступним для молоді. Я – за кандидата, який буде вирішувати ці питання на державному рівні.

Катерина Петрушинець, студентка четвертого курсу ЧДТУ:

- У Верховній Раді потрібні люди, які бачать мету, хочуть покращити життя людей того регіону, який обрав їх депутатами. Ми повинні проголосувати за людину ініціативну, яка знає як і що треба родити, щоб наше місто розвивалося. Депутат повинен бути чесним, і дотримуватись свого слова. Також він повинен мати певний досвід роботи у владі. Без розуміння того, як все відбувається, неможна прийняти правильне рішення.

Стосовно Чернігова, то це – чудове історичне місто. Але, нажаль, питання дозвілля молоді у нас не вирішене. Коштів на молодіжні програми у міста немає. Тому потрібна підтримка з боку держави! Чому молоді люди їдуть з Чернігова? Одна з причин полягає саме у тому, що тут нема можливості організувати своє дозвілля.

Ще одна проблема міста – догори. Тих коштів, що виділяються на ремонт, недостатньо. Коли я їду, то бачу, що як водій не намагається, але попадає в ті ж самі ямки. Також проблема в Чернігові є і з освітленням. У нічний час – по місту страшно ходити – темрява! Вирішення цих проблем повинно бути закладене у програмі кандидата у депутата Верховної Ради від Чернігова.

Оксана Сергієчко, старша медична сестра Чернігівської міської лікарні №1:

- Майбутній депутат повинен опікуватись медичною галуззю міста. Зараз у лікарнях погане забезпечення обладнанням, відсутність медичних препаратів, побутові проблеми, проблеми ремонту приміщень.

Головна причина цього – недостатнє фінансування. Люди вимушені сплачувати благодійні внески, але гроші на це є не у кожного! Фінансування медичної галузі міста повинен вирішувати депутат Верховної Ради. І дуже добре, що його ми обираємо на мажоритарній основі. Ця людина повинна розуміти проблему і бачити шляхи її вирішення.

Зустрічаючись з людьми, кандидат повинен донести свою програму до людей. І, якщо люди бачать, що це – реальна програма, яка буде виконуватись, треба підтримати кандидата. Треба прийняти закон, за яким депутат звітує перед громадою. І якщо він не виконує обіцянки, його треба відкликати.

Не менш важливе питання, ніж медицина – комунальний сектор. У Чернігові комунальні проблеми не вирішені. Дороги, житло, дахи – усе потребує ремонту. І депутат має працювати над вирішенням цих проблем. Якщо надаються реальні якісні послуги, то і люди будуть за них платити.

І, мабуть саме головне, щоб після виборів, як депутати займуть свої місця у Раді, все те, що вони обіцяли, виконувалося.

Людмила Соломаха, старша медична сестра прийомного відділення Чернігівської міської лікарні №1:

- Потрібно давно було зробити так, щоб люди бачили, кого обирають! Люди мають знати, звідки ця людина, де працювала, що вже зробила у житті для тих, хто живе поруч.

Депутат має бути людиною чесною і дотримувати свого слова. Треба, щоб обіцянки не залишились обіцянками. Тому голосувати треба, по справах, а не по словах кандидата. Те, що зараз агітують за депутата, який живе у Чернігові, це, мабуть, не дуже вірно.

Можна усе життя прожити у Чернігові, але нічого путнього для громади так і не зробити. Я знаю багато прикладів, коли депутат не з Чернігова зробив набагато більше для розвитку міста, аніж той, хто народився і виріс у нашому місті. Людина має бути відповідальною, а звідки вона родом, від якої партії, це для депутата-мажоритарника – не важливо.

Світлана Дьоміна, страховий агент, мешкає у Чернігові:

- Мені подобається мажоритарна система, тому, що видно конкретну роботу депутата. Ми бачимо, як він виконує свої обіцянки, як працює на сесії, як приймає участь у розробці законів та безпосередньому голосуванні за них.

Коли ми обирали людей у списку, то було невідомо, хто конкретно відповідає за те, що відбувається. Як то кажуть: з партії не спитаєш!

Якщо б мене попросили сформулювати три основні вимоги до депутата, то я назвала б: компетентність, володіння ситуацією у регіоні та працьовитість. Також депутатові не завадить ініціативність, авторитетність та цілеспрямованість. Те, що кажуть, начебто кандидат повинен бути місцевий – на мою думку, це неважливо.

Я, наприклад, народилася у Чернігівському районі. А мій чоловік – «западенець». Чоловіку подобається Чернігів, і люди, які тут живуть. Половина сім’ї спілкується на російській, половина говорить українською. І це нам не заважає розуміти і любити одне одного! Людину треба оцінювати за справами, а не за словами!

Тетяна Олещенко, завідувач гуртожитком Чернігівської ТЕЦ:

- В цілому мажоритарну систему оцінюю позитивно! Буде з кого спитати і подивитись в очі! А те, що у майбутнього депутата проблем буде – хоч відбавляй і всі їх прийдеться вирішувати, то я у цьому переконана! Люди ж спитають: чому зроблено саме так, або, чому не зроблено зовсім.

А робити треба багато. І перше, найголовніше питання – проблеми комунального сектору. Щоб їх вирішувати, ї, насамперед, треба розуміти! Дороги, дахи, зруйновані будинки – одним словом: проблеми ЖКГ. Це, на мою думку – головне!

Для міста тих коштів, що платять люди – недостатньо. Я це бачу по гуртожитку, яким опікуюсь. Але й у міста нема зайвих коштів, бо нема наповнення бюджету. Тому, вирішення проблеми ЖКГ тягне за собою потребу у вирішенні питання роботи підприємств, які будуть давати надходження до бюджету. Треба зробити такі умови, щоб місто мало можливість розвиватися.

Взагалі, створення нових робочих місць, з нормальною зарплатою, вирішіть багато проблем Чернігова. Якщо у людей будуть кошти, вони будуть купувати житло, а значить і місто буде будуватись.

Наш депутат повинен бути енергійним і працьовитим, щоб зробити хоч щось у цьому напрямку. Якщо депутат буде знати проблеми регіону, тоді він зможе і допомогти людям, які там живуть.

Світлана Даніч, працівник Станції швидкої допомоги Чернігова:

- Я дуже хвилююсь саме за медичну галузь міста. Хто за що, а я – за швидку допомогу! Станція швидкої допомоги, наприклад, має розраховувати на допомогу Держави. Місто Чернігів – місто людей похилого віку. І тому робота медиків для мешканців Чернігова – дуже важлива.

Ми потребуємо нового обладнання, нових машин. Тому головне питання, яке повинен вирішити депутат – фінансування медичної галузі. І зовсім не важливо, звідки родом буде ця людина. Головне, щоб він знав проблеми міста і бачив шляхи їх вирішення!

Мажоритарна система виборів – це добре! Стосовно свого депутата , то я знаю, за кого буду голосувати! Я конкретно знаю, хто він, що він, де його знайти, якщо в мене виникне нагальна проблема. Знаю, як з нього спитати! Партійний список – це кіт у мішку!

Ельвіра Новрузова, студентка Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя:

- Проблем у нашого міста дуже багато. Самотужки їх не вирішити. І тільки депутат-мажоритарник може допомогти Чернігову і його мешканцям у цьому! Але я хочу, щоб депутат вирішив іншу проблему, яка стосується мене, та тисяч молодих людей нашого міста і країни в цілому.

Це – питання першого робочого місця. Куди не підеш, усі питають досвід роботи. А де його набути, цей перший досвід? Я мрію бути вчителем, але влаштуватися за фахом буде дуже важко. Питання щодо надання першого робочого місця треба вирішувати на рівні держави.

Ще одна проблема – дозвілля молоді. Вона витікає з першої проблеми, і тягне за собою такі пагубні наслідки, як п’янство, наркоманію та інше. З п’яти років я живу на Шерстянці. Молодим людям там просто нема чим зайнятись!

Щоб зробити район ближчим до міста, мабуть, треба зробити дорогу, яка поєднає Шерстянку і Чернігів. Усі депутати, що йдуть на вибори, обіцяють це зробити. Але на самому ділі, одразу забувають про це, як тільки їх обирають. Тому наш депутат має бути людиною слова!

Наталя Гордун, вихователь ДНЗ №37:

- Я переконана, що депутатом має бути людина дієва та цілеспрямована. Людина, що не на словах, а на ділі піклується про інтереси держави. Ми розуміємо, що діти – наше майбутнє. Для когось це – красиві слова. А хтось допомагає дітям реальними ділами.

Зараз у нашому закладі розпочалися ремонтні роботи. Мені відомо, що це заслуга людини, яка нещодавно приїздила до нас, щоб ознайомитись з проблемами. Буквально через пару днів з обласного бюджету були виділені кошти і розпочалася конкретна робота.

Освіта Чернігова потребує допомоги, і майбутній депутат повинен знати, як її надати. Потребує допомоги не лише освіта, а й усе місто. Ми повинні його розбудовувати, потрібно зносити старі будівлі, та відбудовувати новий Чернігів. Саме депутат від Чернігова має вирішувати ці питання на рівні Києва. Безумовно, треба також вирішувати проблему з працевлаштуванням.

Молоді люди не можуть прогодувати себе, не те, що сім’ю. Місту потрібні інвестиції, потрібна підтримка на рівні Держави.

Чернігівський район

Юрій Очкань, службовець, мешкає у селі Рівнопілля, Чернігівського району:

- Те, що нам надали можливість обирати депутата від народу – дуже добре. По партійних списках у Верховну Раду проходили люди, про яких багато хто ніколи і не чув. Тепер ми будемо знати, кого обрали. Роблячи вибір, людина бачитиме, кого обирає, і на що може розраховувати ц майбутньому. Депутат повинен розуміти проблеми регіону, бути людиною відповідальною.

Я не можу сказати, що зараз проблеми села не вирішуються. Ми бачимо, що і дороги робляться, і питання з освітою молоді поставлене на належний рівень. У тих селах, де нема школи, учні можуть отримати освіту в опорних школах, до яких їх підвозить «Шкільний автобус».

Як на мене, на селі є проблема з дозвіллям молоді. Наприклад, у нашому сел. Ми хочемо зробити футбольне поле. Ми отримуємо підтримку з цього питання на місцевому рівні. Але потрібно, щоб і на рівні державному молоді приділяли достатньо уваги. Молоді нема куди себе подіти. У нашому селі, наприклад, клуб відкривається лише раз на тиждень.

На мою думку, цього замало. Тому я буду голосувати за кандидата, який розуміє проблеми молоді на селі і бачить шляхи їх вирішення. Кандидат повинен бути молодим і енергійно працювати задля виборців.

Це одне: він повинен звітувати перед виборцями, а ми повинні мати механізм впливу на якість роботи депутата.

Михайло Опанасенко, пенсіонер, мешкає у селі Хмільниця, Чернігівського району:

– Я чув, що система виборів змінилася, і люди будуть обирати депутатів від громади. Краще це, чи ні – відповісти важко. Але я переконаний, якщо у Раду прийдуть нові, молоді люди – це на краще! Голосуючи за партію ми не бачили людини, яка безпосередньо буде вирішувати наші проблеми.

Тепер ми можемо побачити свого кандидата, почути, як він буде вирішувати проблеми кожної людини. Як на мене – то життя нормальне. Хліб возять, пенсію дають. А що ще потрібно пенсіонеру.

Мої діти і чотири онуки зараз живуть у Києві. Онуки приїздять до мене майже кожної неділі. Дуже добре, що в районі зробили непогані дороги. Я все життя пропрацював шофером, тому розумію, що таке дорога для села. Це – життя! Коли я починав робити, доводилося і по селах багато їздити, і в Чернігів.

Дороги були жахливі – ями по пояс. Дизелем ледве витягували. А тепер – красота! Але я знаю, що непогані дороги не всюди. По других селах нема нічого! Та й у нашому селі треба робити багато. Я сподіваюсь, що зроблять.

Майбутній депутата повинен опікуватись питанням доріг, сприяти створенню на селі нових підприємств. Зараз молоді ніде працювати, тому й біжать з сел. До Чернігова та Києва. Депутат повинен зробити, щоб і на селі умови для праці та відпочинку були не гіршими, аніж умісті. Я підтримаю людину відповідальну і чесну. Яка знає проблеми та може їх вирішувати.

Надія Косая, вчитель початкових класів Седнівської середньої школи:

- Кожен депутат повинен працювати для громади. В першу чергу повинні робитися дороги, покращуватися благоустрій населених пунктів. Треба подумати і про дозвілля дітей. У нас, наприклад, працювали пришкільні табори, але це всього два тижні. Розвитку культури повинно приділятись найбільше уваги.

От, клуб треба робити, бо він вже не витримує. Розвиваючи такі напрямки, як культура, зайнятість населення, ми припинимо відтік молоді до обласного центру та столиці. Це – першочергова задача депутата-мажоритарника. У Седневі, наприклад, робочих місць нема. Все розвалилось!

Вибираючи депутата, на перше місце я ставлю порядність. А те, що кажуть, повинен бути місцевим, як на мене, не важливо. Я переконана, що всюди є чесні і порядні люди! От нам збудували прекрасну школу. Це теж заслуга депутатів. Ми вже класи оборудуємо! Школа ­– красовиця! Працюємо на перспективу.

Володимир Урашев, пенсіонер, місто Седнів:

- На вибори ходжу кожен раз. Але про те, що зараз будуть обирати депутатів по мажоритарній системі – нічого не чув. Я переконаний, що депутат має допомагати людям, які його обирають.

Він має знати проблеми населеного пункту, і вирішувати їх. От в нас будують величезну школу. Скажіть мені, навіщо вмираючому селу така школа? Краще б баню побудували! Було б де помитись, щоб вошей не розводити! Хіба у тазику помиєшся?

Григорій Талалай, пенсіонер, місто Седнів:

- Ну і що з того, що вибори наближаються? Ми обираємо депутата. Він їде до Києва і забуває про нас. Я сьогодні надивився на те, що ці депутати у Парламенті роблять, що кажуть один на одного. Про людей вони не думають.

А проблем в нас багато, і їх треба вирішувати. Якщо доживу до виборів, то піду голосувати за кандидата. За кого буду голосувати – ще не знаю. Я весь час вболівав за Ющенку. А що він зробив? Нічого! Обіцяв, боргу підведемо, робочі місця створимо. Нічого нема!

Якщо б прийшла людина, що не обіцяє, а працює, може тоді щось би виправилось на краще. А якщо людина не чесна, ми нічого не зробимо! Приходять до Парламенту і тільки кричать: «Ви грабуєте Україну!», «Ви грабуєте Україну!». А наша справа – мовчати. Я двадцять з лишнім років на пекарні пропрацював. А зараз вже і пекарні нема!

Ріпкинський район

Тамара Пономаренко, мешканка смт Ріпки, пенсіонер, працювала директором школи:

- Те, що зараз депутати будуть обиратися по мажоритарних округах – величезний плюс. Якщо обраний кандидат буде совісною людиною, він відповідатиме за все те, що пообіцяв зробити для людей, які його підтримали. Наприклад, кандидата, за якого я буду голосувати, я вже знаю, як свого!

Для мене, як пенсіонера, найважливішою проблемою на сьогодні є мала пенсія. Якщо я пропрацювала 42 роки, була директором школи 16 років і 1100 грн. у мене пенсія – це нормально? Зараз мені добавили ще 100 гривень, але й на ці гроші прожити важко.

Мало того, наш район – північний. Люди тут мають великі проблеми з працевлаштуванням. Я переконана, що нашому району треба надавати особливий статус. Якщо до Верховної ради пройде чесна та порядна людина, вона буде підіймати ці питання.

Любов Кедровська, мешкає у смт Ріпки, по вулиці Комарова, пенсіонер, депутат селищної ради:

- Сьогодні у Ріпках люди підіймають дуже багато проблем. От наприклад, «чорнобильські» виплати. Територія, де ми проживаємо, відноситься до ІV зони. Одним влада кошти виплатила, інших, чомусь обділила.

От і зараз доплати отримують лише інваліди-чорнобильці. Але ми усі живемо на цій землі, тому й усі повинні отримувати компенсацію. Я розумію, що зараз держава не в змозі багато виплачувати коштів. Але треба виплачувати однаково. Усі перед законом рівні!

Сьогодні є ще і друга проблема – медичне обслуговування пенсіонерів. Потрапляючи до лікарні, людина вимушена платити гроші. Але пенсія ж маленька!

Не менша проблема – дороги. Сьогодні у Ріпках зробили непогані дороги. Але люди хочуть, щоб зробили і тротуари. Бо ходити по трасі, де стільки машин – дуже небезпечно особливо взимку. Тому я переконана. Що обраний нами депутат повинен знати ці проблеми, та вирішувати їх! Це повинен бути господарник, який вміє та знає як сприяти розвитку регіону. Людина, яка не словом, а ділом доводить, що покращення життя буде!

Сергій Лебедко, директор Ріпкинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2:

- Те, що ми будемо обирати депутата від народу, по мажоритарному округу – величезний плюс. По-перше, ти бачиш людину, бачиш, з ким ти спілкуєшся. По-друге, депутат буде відповідати за свою територію. Це більш міцний зв'язок, аніж було раніше.

Я не проти партійної системи виборів, але «можоритарщик», він ближче до народу. Це підвищить відповідальність депутатів! З ним можна спілкуватись, вирішувати конкретні проблеми, давати накази. Нашому району, наприклад, повезло, що депутат Верховної Ради Чечетов приїздив, працював у районі. А решту депутатів навіть я, директор школи не знаю! Практика показала, що депутати, живучи у Києві, не завжди знають, що відбувається на місцях.

Сьогодні у нас у Ріпках ходить думка, що депутат повинен бути місцевим. Але я переконаний, що все залежить від того, яка це людина! Я, наприклад, теж не Ріпкинський, а з Корюківського району, з Холмів. По розподілу попав працювати у Замглайську школу. Зараз – працюю тут.

Але вважаю, що ріпчане на мене не ображаються, що я поганий директор! Все залежить від людських якостей, а не те, що «земляк», або звідси родом. Я переконаний: нехай людина приїздить хоч з Америки, аби працював на користь людям. Я пережив багато голів адміністрацій. Бачив і місцевих, бачив і приїжджих. Небо і земля! Все залежить від людських і ділових якостей особистості.

Валентина Дем’яненко, вчитель початкових класів Ріпкинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2:

- Це добре, що кандидат приїздить до людей, безпосередньо спілкується з ними, розповідає про свої наміри та плани. Люди бачать цю людину на землі, біля людей, у їхньому спілкуванні. Я думаю, це найкраще!

Я бачу, що є люди, які дійсно опікуються проблемами мешканців району, і не на словах, а на ділі їх вирішують. Тому треба саме по ділах оцінювати людину.

Сьогодні, у зв’язку з малою чисельністю дітей, по селах закривають школи. Але я переконана, що по іншому – не можна. Отримати якісну освіту дитина може лише у нормальній школі, де кожен предмет вкладає фахівець. Дуже добре, що в області діє програма «Шкільній автобус».

Завдяки їй в нашій школі навчаються діти з 17 населених пунктів. Майбутній депутат має розвивати і підтримувати саме такі програми, направлені на розвиток освіти.

Найбільша проблема нашого району – безробіття. Тому головна задача депутата – створити умови, за яких би запрацювали нові підприємства. Зараз на повну потужність працює лише лісгосп. А хотілося б , щоб і цегельний завод працював, і завод по виробництву фарб, і таке інше. У мене двоє дітей. Дочка – студентка. Я хочу, щоб вона отримала достойну роботу за фахом, а не якусь – по «блату».

Депутат повинен знати проблеми району, кожної людини. І на Державному рівні бачити шляхи їх вирішення.

Алла Гордієнко, пенсіонер, проживає у смт Ріпки:

- На моє переконання, депутат повинен бути людиною компетентною, знати проблеми району і бачити шляхи їх вирішення. Ми вже чули багато обіцянок, але на ділі мало хто зробив щось конкретне для району. Сьогодні я бачу кандидата, який розуміє проблеми північного регіону. Розуміє, що нам потрібні серйозні інвестиції, а не разові подарунки.

Тільки створивши привабливі умови, можна підняти район на гідний рівень і створити умови для життя людей. Ви подивіться, коли певним територіям (у тому числі і Ріпкинському району) у Державі надавалися пріоритети, працювали підприємства, були відрахування у бюджет району, а це надавало можливість виконувати і соціальні програми як у Ріпках, так і по селах північного регіону. Був розвиток району, а люди мали робочі місця і зарплати. Свого часу я працювала секретарем селищної ради, тому зараз аналізую ситуацію.

У нас працював цегельний завод, котрий надавав робочі місця 130 жителям Ріпок. Планували відкрити ще один завод з виробництва цегли. Ефективно працював завод поліграфічних фарб, де теж працювали близько 100 ріпчан.

На базі «Сільгосптехніки» мали відкрити завод з виробництва пілетів. Але цього не сталося, тому що змінилося законодавство. Зазвичай, у інших районах кращі умови для підприємців та товаровиробників, для сільгосппідприємств. Щоб розвинути наш район, депутат повинен лобіювати відповідний закон, за яким депресивним регіонам будуть надаватися суттєві пільги.

Любов Красківська, пенсіонер, мешкає у селі Красківске, Ріпкинського району:

- Ми повинні обрати чесну і порядну людину, яка знає проблеми регіону і ділами довела, що може їх вирішувати. А те, що по мажоритарному округу йде конкретна людина, до якої безпосередньо можна звернутися, як перед виборами, а особливо, після виборів – це великий плюс.

Звідки родом буде кандидат – мене хвилює в останню чергу. Аби він знав мої проблеми, проблеми села, в якому я живу. І не тільки знав, але й докладав зусиль для їх вирішення.

Зазвичай, на селі всі хочуть, щоб медицина була безкоштовною. Щоб були ліки та відповідне обладнання. Щоб пенсії були достойними. Як для нашого села була велика проблема – дороги. Зараз завозиться земля в дорога грейдерується.

Ще одна проблема – на селі немає роботи. Коли тут був колгосп, ми і зерно вирощували, і корови були і свині. Люди жили заможно. Школа працювала. Не стало роботи – виникли проблеми. Саме тому молодіж виїжджає з села. Ось, кілька років тому багато молодих людей, разом з дітьми поїхали до Ріпок. А якщо нема молоді, село вимирає.

Депутат повинен створити умови, за яких село буде розвиватися. І не тільки роботу повинні надати молоді. Треба створювати відповідні умови і для відпочинку. Все це буде можливим, коли в регіоні запрацює економіка.

Сергій Ткаченко, голова правління ПАТ «Ріпкинське АТП 17444»:

- Те, що людина буде йти до Ради від народу, від району – це дуже добре. От раніш, ми голосували лише за партії. Кого там написали – ми навіть і не знали. Тому і звернутися по вирішення проблем було ні до кого! А тут – бачиш конкретну людину. Оцінюєш її за конкретними справами.

Спілкуючись з кандидатом безпосередньо, ти можеш розповісти йому про конкретні проблеми. І якщо він обіцятиме їх вирішити, я переконаний, що за це можна буде і спросити. Думаю, що буде розроблений механізм, за яким можна буде відкликати кандидата, який не виконує обіцянок.

Оскільки я керую автотранспортним підприємством, то маю одну вимогу до кандидата: наведення порядку з нелегальними перевозками на транспорті! Це питання вже років десять ми підіймаємо на всіх рівнях, але воно, чомусь не вирішується. Наведіть порядок – і в держави кошти з’являться!

Тільки на нелегальному автоперевезенні в тіні крутиться понад 10 мільярдів гривень! Ось, на Ріпки ходить 17 нелегальних маршрутів! Я, як офіційний перевізник, не доплачую державі понад 120 тис. грн. податку, зарплату людям платити не можу, нема оновлення автотранспорту.

Нелегали знищують автомобільні перевезення. Просто в державі йде економічна війна, в якій проблеми транспортників – поки не враховуються державою.