Чому влада так боїться Атрошенка?

Схоже, у штабі заїжджого кандидата ПРокопенка на початку виборчих перегонів ніхто не розраховував на сильного суперника.

Їм здавалося, що за два з половиною роки перебування на Чернігівщині, донецький «варяг» надійно «окопався».

Адже на виборах до місцевих органів влади – сільських, районної, міських, обласних рад – (два роки тому) вони успішно і легко всіх «нагнули», зробивши депутатами від ПР керівників усіх комунальних і державних установ, лікарів, учителів, держслужбовців.

Усі бюджетні установи та їхні підлеглі, схиливши голови, наділи на себе ярмо «нової влади». Наші люди злякалися тиску і можливих репресій, і задля збереження своїх посад стали частиною хваленої «вертикалі влади». Але дуже скоро зрозуміли, що їх використовують, передусім, змушуючи покірно голосувати за те, чого хочуть панки-чиновники, і робити все, щоб не бути покараними. А покарання сердитих «хазяїв» – великі проблеми для родини.

Коли у квітні-травні Окопенко «виліз з окопу», показавшись виборцям у всій красі (і заговорив, щоправда, з папірця), – оптимізму штабістів (дорогих столичних політтехнологів) і керівництва двох районів не було меж. У травні-червні він уже «професійно» роздавав обіцянки ветеранам, учителям, медикам, дітям і їхнім батькам.

Комунальні газети «Наш край» (Чернігівський район) і «Життя Полісся» (Ріпкинщина) були змушені друкувати по 5-8 матеріалів із фото (в порушення всіх законів, норм моралі та здорового глузду) про бурхливу діяльність кандидата від влади. Їм здавалося, буде так, як задумали стратеги нагорі. Адже навіть «диригент» із Верховної Ради, закусивши губи, відійшов у тінь.

Та коли свята скінчилися, вони побачили, що на окрузі послідовно і впевнено (не за святковими столами) працює з людьми (вирішуючи проблеми, які мала б усувати влада) вже добре відома людина Атрошенко Владислав. Яка несподіванка! Удар нижче пояса!

Він знайшов у собі сили й мужність виступити проти провладного кандидата від Партії регіонів. Нечувано! Він не прикривається технічними кандидатами, і чесно заявляє про свою позицію на зустрічах із людьми. А перед громадою Ріпок так і сказав: представляю нашу рідну землю і не боюся Партії регіонів та її донецького ПРокопенка.

І ще більше: «Сором цій партії, яка не знайшла на Чернігівщині достойного кандидата – будівельника, лікаря, інженера чи вчителя», – заявив Владислав Атрошенко. Тоді й пробудилися заїжджі, для яких наша земля – лише трамплін для кар’єри. І почали «підкопуватися» під суперника, тобто розповсюджувати «чорний» піар, що на людській мові називається брехнею.

Чому ж наша влада так боїться Атрошенка? По-перше, він не злякався сам і показав заляканим людям, що господарі своєї землі – ми самі, а не донецькі «перекоти-поле», «диригенти» чи «баяністи». По-друге, влада на нього не може тиснути, керувати чи використовувати. Він – досвідчений, відомий і самодостатній політик, а не маріонетка.

По-третє, він – реальний лідер виборчих перегонів, який «заткнув за пояс» увесь адміністративний ресурс ПРокопенка. Так влаштована людська натура – треба боротися з сильнішим, а не зі слабким. Народна приказка говорить: якщо тобі плюють у спину, значить, ти – попереду. По-четверте, влада добре розуміє, що Атрошенко і з Верховної Ради не даватиме спокою місцевим чиновникам, а змушуватиме їх працювати на людей.

Тож будьмо послідовними: давайте не розпорошувати свої голоси на інших кандидатів-мажоритарників, що значно відстають за своїми рейтингами, а віддамо їх лідеру. Бо переможець буває лише один, кандидат, що займе друге чи то 15-те місце – програв вибори. Якщо ми симпатизуємо якійсь політичній партії («Батьківщині», «Удару» чи будь-кому) – спокійно віддаймо свій голос за партію.

Це – наше святе право. Але ситуація з кандидатами-мажоритарниками зовсім інша. Якщо ми проголосуємо за мажоритарників, які мають 5-10-відсоткову підтримку, – користі від нашого голосу їм не буде. Користь – кандидату від «донецьких». Тому об’єднуємося навколо свого – лідера виборчих перегонів по 206-му виборчому округу Атрошенка Владислава.

Ми вже досвідченіші, ніж були раніше, тому час бути зваженими і розумними. «Донецькі» два з половиною роки зневажали нас, тому ми на цих виборах змусимо їх поважати нас і всю Україну.