В Чернігові настало покращення, – вважають 63%
Соціологічне дослідження показало, що 63% чернігівців бачать у місті зміни на краще.
Про це йшлося 6 лютого під час презентації результатів соціологічного дослідження громадської та експертної думки щодо діяльності органів місцевого самоврядування та їх співпраці з громадськістю.
Громадську думку жителів українських міст, сіл та селищ вивчали у рамках проекту «Партисипативна демократія та обґрунтовані рішення на місцевому рівні в Україні», що впроваджується Асоціацією міст України спільно з Норвезькою асоціацією місцевих та регіональних влад, Норвезьким інститутом міських і регіональних досліджень, Університетським коледжем прикладних наук Осло і Акерсгуса.
У презентації її результатів в Чернігові взяли участь координатор проекту в Норвезькій асоціації місцевих і регіональних влад Крістіан Ларсен, представники АМУ та її регіонального відділення в Чернігівській області, соціологи-практики, заступник Чернігівського міського голови Сергій Фесенко, депутати Чернігівської міської ради, голови районних у місті Чернігові рад та керівники управлінь та відділів Чернігівської міської ради.
Як повідомив на презентації Крістіан Ларсен, дослідження, під час якого вивчалося ставлення громади до діяльності органів місцевого самоврядування, проводилося у три етапи. Спочатку - опитування населення (віком 18 років і старше) 32 пілотних міст проекту методом поквартирного face-to-face інтерв’ю. Потім проводили експертне опитування депутатів місцевих рад із 22 міст, сіл та селищ–учасників проекту. Саме в Чернігові було опитано 100 респондентів та 10 депутатів. А останнім етапом було всеукраїнське опитування методом телефонного інтерв’ю. Таке соціологічне дослідження в Чернігові проводитися в друге, перший раз було проведено в 2014 році.
Проведені соціологічні дослідження базуються на методології, яка в Норвегії вже досить давно застосовуються для вивчення громадської думки, аби постійно покращувати роботу органів влади.
«Ви мабуть думаєте, що в Норвегії все прекрасно, чудово і досконало? Насправді це не так. Дуже часто люди не задоволені чимось, у тому числі і роботою місцевих органів влади. Але останнім важко змінитися та виправити проблеми, якщо вони не знають, якою саме є ситуація. Якщо єдиним орієнтиром є вибори, які відбуваються раз на чотири роки, – сказав Крістіан Ларсен. – Тому досить давно в Норвегії проводяться ось такі соціологічні дослідження і їх результати вважаються дуже важливими як для політиків, так і для органів влади. Так за останній виборчий період у 55 місцевих органах з 400 було проведено такі дослідження. Перш за все для них такі соціологічні опитування є відправною точкою для подальшого розвитку та посилення роботи органів влади та їх стосунків з громадськістю.
Жителі Чернігова оцінюють роботу органів місцевого самоврядування свого міста досить високо: а саме, 58% опитаних чернігівців вважають, що з 2014 року робота органів місцевого самоврядування стала кращою, і ще 5% - що набагато кращою.
Сумарно це 63% і цей показник набагато вищий, ніж в інших містах України, що брали участь у дослідженні. Середній показник по Україні в цьому питанні – 39%:
Дослідження підтвердило, що як у Чернігові, так і по Україні оцінка депутатами місцевий рад набагато оптимістичніша та їх обізнаність набагато вища, ніж у мешканців міста загалом. Так, наприклад, 60% опитаних депутатів у Чернігові вважають, що громадяни мають можливість впливати на процеси прийняття рішень на місцевому рівні. У той же час більшість серед опитаних не–депутатів мають протилежну думку. Така ж різниця - в усіх досліджених містах України:
На думку соціологів, це свідчить про необхідність посилити інформування жителів, зокрема, нашого міста про способи, якими вони можуть долучатися до прийняття рішень на місцевому рівні, спільно з депутатами працювати над їх розробкою і впливати на них.
Також за результатами опитування рівень довіри респондентів до місцевих і центральних органів влади є доволі низьким. При цьому рівень довіри до органів місцевого самоврядування вищий, ніж до центральної влади. За результатами дослідження рівень довіри до Чернігівського міського голови в порівнянні з 2014 роком зріс з 2,4 до 2,9 балів. Оцінювання проводилося за максимальною шкалою 5 балів.
Про це йшлося 6 лютого під час презентації результатів соціологічного дослідження громадської та експертної думки щодо діяльності органів місцевого самоврядування та їх співпраці з громадськістю.
Громадську думку жителів українських міст, сіл та селищ вивчали у рамках проекту «Партисипативна демократія та обґрунтовані рішення на місцевому рівні в Україні», що впроваджується Асоціацією міст України спільно з Норвезькою асоціацією місцевих та регіональних влад, Норвезьким інститутом міських і регіональних досліджень, Університетським коледжем прикладних наук Осло і Акерсгуса.
У презентації її результатів в Чернігові взяли участь координатор проекту в Норвезькій асоціації місцевих і регіональних влад Крістіан Ларсен, представники АМУ та її регіонального відділення в Чернігівській області, соціологи-практики, заступник Чернігівського міського голови Сергій Фесенко, депутати Чернігівської міської ради, голови районних у місті Чернігові рад та керівники управлінь та відділів Чернігівської міської ради.
Як повідомив на презентації Крістіан Ларсен, дослідження, під час якого вивчалося ставлення громади до діяльності органів місцевого самоврядування, проводилося у три етапи. Спочатку - опитування населення (віком 18 років і старше) 32 пілотних міст проекту методом поквартирного face-to-face інтерв’ю. Потім проводили експертне опитування депутатів місцевих рад із 22 міст, сіл та селищ–учасників проекту. Саме в Чернігові було опитано 100 респондентів та 10 депутатів. А останнім етапом було всеукраїнське опитування методом телефонного інтерв’ю. Таке соціологічне дослідження в Чернігові проводитися в друге, перший раз було проведено в 2014 році.
Проведені соціологічні дослідження базуються на методології, яка в Норвегії вже досить давно застосовуються для вивчення громадської думки, аби постійно покращувати роботу органів влади.
«Ви мабуть думаєте, що в Норвегії все прекрасно, чудово і досконало? Насправді це не так. Дуже часто люди не задоволені чимось, у тому числі і роботою місцевих органів влади. Але останнім важко змінитися та виправити проблеми, якщо вони не знають, якою саме є ситуація. Якщо єдиним орієнтиром є вибори, які відбуваються раз на чотири роки, – сказав Крістіан Ларсен. – Тому досить давно в Норвегії проводяться ось такі соціологічні дослідження і їх результати вважаються дуже важливими як для політиків, так і для органів влади. Так за останній виборчий період у 55 місцевих органах з 400 було проведено такі дослідження. Перш за все для них такі соціологічні опитування є відправною точкою для подальшого розвитку та посилення роботи органів влади та їх стосунків з громадськістю.
Жителі Чернігова оцінюють роботу органів місцевого самоврядування свого міста досить високо: а саме, 58% опитаних чернігівців вважають, що з 2014 року робота органів місцевого самоврядування стала кращою, і ще 5% - що набагато кращою.
Сумарно це 63% і цей показник набагато вищий, ніж в інших містах України, що брали участь у дослідженні. Середній показник по Україні в цьому питанні – 39%:
Дослідження підтвердило, що як у Чернігові, так і по Україні оцінка депутатами місцевий рад набагато оптимістичніша та їх обізнаність набагато вища, ніж у мешканців міста загалом. Так, наприклад, 60% опитаних депутатів у Чернігові вважають, що громадяни мають можливість впливати на процеси прийняття рішень на місцевому рівні. У той же час більшість серед опитаних не–депутатів мають протилежну думку. Така ж різниця - в усіх досліджених містах України:
На думку соціологів, це свідчить про необхідність посилити інформування жителів, зокрема, нашого міста про способи, якими вони можуть долучатися до прийняття рішень на місцевому рівні, спільно з депутатами працювати над їх розробкою і впливати на них.
Також за результатами опитування рівень довіри респондентів до місцевих і центральних органів влади є доволі низьким. При цьому рівень довіри до органів місцевого самоврядування вищий, ніж до центральної влади. За результатами дослідження рівень довіри до Чернігівського міського голови в порівнянні з 2014 роком зріс з 2,4 до 2,9 балів. Оцінювання проводилося за максимальною шкалою 5 балів.