“Багатовекторна опозиція”, або “Віз і нині там”

Останнім часом по обласному центру поширюються чутки про плани опозиційних політичних сил провести акцію протесту під назвою “Вставай, Україно!”. Кажуть, що акція направлена проти діючої влади, а її кульмінацією стануть вимоги відставки Президента й Уряду. Кажуть, що цього разу українська опозиція діятиме принципово… Звичайно, у нашому вкрай політизованому суспільстві зацікавити рядового обивателя красивими лозунгами зовсім не важко.
Пам’ятаєте всеукраїнську акцію “Україна без Кучми”? То був, так би мовити, “перший млинець” опозиціонерів, який, хоч і пікся з явним домішуванням “американського борошна”, а все ж вийшов комом. З великими потугами опозиція спромоглася спекти “другий млинець” – помаранчеву революцію. Згадаймо ту ейфорію успіху. Тоді опозиціонери, що разом вийшли перед народом на Майдан, отримали від того народу величезний “кредит довіри”, що дозволило їм у досить сумнівний спосіб привести на престол Ющенка. І що ж отримав народ буквально через півроку? Два найпотужніші ідеологи Майдану – Ющенко й Тимошенко – нещадно розірвали опозиційний електорат у своїх меркантильних інтересах. Опозиція, що стала владою, не змогла використати отриманий нею унікальний шанс відродження держави і втягнула її у політичні чвари на довгі роки.
Зараз ми маємо повністю легітимну владу – і Президента, обраного не в третьому турі, і Парламент, що обирався з дотриманням конституційних норм, і дієздатний Уряд. Звичайно, влада не ідеальна. Вона обов’язково потребує конструктивної критики, і має бути механізм впливу на прийняття нею важливих для держави рішень. Для цього якраз і потрібна опозиція. Однак реалії сьогодення свідчать, що в Україні, на жаль, конструктивна опозиція відсутня. Змінились обличчя, та не змінились принципи! Опозицію продовжує розривати на шмаття її “багатовекторність”. Амбіції окремих лідерів неможливо приборкати!
Подивімося уважніше. Дата проведення у Чернігові акції протесту вже декілька разів переносилася і на сьогодні ще остаточно не визначена. В чому причина? Їх – декілька. По-перше, ніяк не можуть зібратися до купи опозиційні лідери: то Кличко полетів до Америки, то Яценюку здається, що збереться мало людей і всі побачать істинну кількість прихильників опозиції, то Тягнибок боїться, що випущений з тюрми Луценко відтягне на себе його нинішню популярність… По-друге – люди дійсно не хочуть збиратися! Не допомагають навіть обіцянки заплатити гроші – про яку оплату може йти мова, якщо за роботу на минулорічних виборах досі не розрахувалися?! А як вам подобається навмисне поширення пліток про роздачу на акції безкоштовного пива? Ні, ну якщо партійці їхати не хочуть, їх, звичайно, можна замінити п’яницями й бомжами, аби більше народу… Можна ще примусити опозиційних депутатів місцевих рад обов’язково приїхати на акцію, а простим людям не поясниш, навіщо їм їхати до обласного центру, коли весна надворі й треба готуватись до сільськогосподарських робіт. По-третє, взагалі здається, що лідери до Чернігова не приїдуть, бо ніхто з них не хоче поступатись “пальмою першості”. Відомо про таємні вказівки кожного з них своїм соратникам на місцях організовувати акцію в такий спосіб, щоб найбільший піар-ефект дістався саме їхній партії, а інші хай як хочуть. Хтось влучно підмітив, коли назвав цю акцію “змаганням Кролика, Боксера і Котигорошка”. А я підкину ще одне, більш класичне, порівняння – лебідь, рак і щука! Бо саме такий коефіцієнт корисної дії від нинішньої опозиції. Скільки ж можна наступати на одні й ті-самі граблі? Вірніше, вони самі не наступають, а хочуть змусити нас з вами, щоб саме наші лоби знову затріщали! Здається, пора-таки збагнути, що лозунгами “Вставай, Україно!” державу не піднімають! Її можна підняти лише за умови послідовної праці, будь то в колгоспі, на заводі чи в парламенті, а не на мітингах, де виступають демагоги, які самі ніколи й нічого корисного не робили! Хай спочатку покажуть, як вони можуть тягти того воза, що називається владою, бо якщо вони в парламенті – вони теж влада і так-само відповідають за долю держави!