Добровольчі формування територіальних громад: недоліки та можливі побічні наслідки.

Добровольчі формування територіальної громади - воєнізовані підрозділи, сформовані на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної громади. Вони призначені для участі у підготовці та виконанні завдань тероборони в межах території відповідної громади.

Створення ДФТГ мотивувалося тим, що Верховна Рада дозволила ТрО ЗСУ виконувати завдання у районах ведення військових дій за межами своєї громади. Раніше ж тероборона виконувала лише завдання, що стосуються виключно їхнього регіону дислокації. ДФТГ, по суті, повинно виконувати функції територіальної оборони ЗСУ, при цьому, не маючи їх можливостей (юридичних, фінансових і тд).
Обов’язки та завдання даних формувань все ж більше актуалізуються під мирний час: ДФГТ можуть брати участь у посиленні охорони та захисті держкордону у порядку, визначеному ЗУ “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону”, у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, ліквідації наслідків ведення воєнних (бойових) дій та здійснювати підготовку громадян України до національного спротиву.

ДФТГ підпорядковуються командувачу ТрО ЗСУ, але повинні фінансуватися з бюджету місцевих громад. Тобто, в певних населених пунктах ці формування підпадають під прямий протекторат голови ОТГ. З цього випливає загроза втягнення ДФТГ в місцеві конфлікти, пов’язані з бізнесом та розповсюдженням владних можливостей певних чиновників. Фактично, ми можемо зіштовхнутися з загрозою формування з підрозділів ДФТГ «приватних армій».

З початку повномасштабного вторгнення ДФТГ боронили нашу землю разом з іншими військовими структурами. Після відступу російських військ з під Києва та півночі України, були розгорнуті угруповання військ, які створилися для відсічі збройної агресії, а ДФТГ, в свою чергу, має перейти в розряд існування за мирного часу. Тобто, всі працюють по своїх роботах: розійшлися, працюють, живуть своїми життями й іноді — по вихідних або частіше, якщо в цьому є необхідність — збираються і проводять заходи підготовки. Оце їх призначення у мирний час.

Ходити зараз зі зброєю по місту просто так і казати: я член ДФТГ, дайте мені все — це не має бути, при подальшому бажанні захисту України члени ДФТГ можуть вступати до лав сил територіальної оборони (ТрО) ЗСУ.

Не зважаючи на те, що на переважній більшості територій України більше не ведуться активні бойові дії, формування ДФТГ залишаються досить в великій кількості – понад 800 в чисельності більше 100 тис людей, про що заявив ексрадник командувача ТрО ЗСУ Віталій Купрій.
Потрібно також зазначити, що ДФТГ, які озброєні навіть стрілецькою зброєю, повинні постійно контролюватися ЗСУ та Нацполіцією, що несе навантаження на силові структури. Не треба виключати можливих ексцесів з неправомірним використанням зброї територіальними формуваннями, про що вже свідчить низка випадків по всій країні.

Зараз основним завданням ДФТГ полягає у забезпечення порядку в місцях їх дислокації. Але що ми маємо на практиці? Блокпости сил ТрО, які перебувають в певних населених пунктах, перевіряють машини вже після того, як ці машини перевірили на ключових блокпостах Нацполіція та прикордонники. Вирішенням же побутових конфліктів та якихось загрозливих ситуацій в громадах займається поліція, а при потребі залучаються сили ЗСУ.

Як підсумок, ДФТГ потребує скорішого переформування та роззброєння. Потрібно проводити реформи та визначити доцільність та ефективність цих формувань; реструктуризація повинна визначити потрібну кількість людей ДФТГ та їх основні задачі та завдання.
Так, для забезпечення безпеки населення різних регіонів, в яких не ведуться активні бойові дії, розгорнуті підрозділи ЗСУ та сили ТРО (в потрібній кількості), в воєнний час не має сенсу для формування ДФТГ.

Їх утриманням, організацією та навчанням повинні займаються місцеві громади, що є зайвим навантаженням для них у воєнний час (особливо це стосується деокупованих територій).

Також, потрібно зауважити, що організація ДФТГ, у разі координування Нацполіцією та командувачами ТрО, буде нести зайвий тягар та буде більш ускладнювати роботу тієї ж поліції аніж її поліпшує.