Чернігівська міськрада одна з найзакритіших в Україні – результати моніторингу публічності

Представники Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень в рамках проекту Громадянської мережі ОПОРА провели прес-конференцію щодо результатів вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування. Захід відбувся у дискусійному клубі «Експертна думка».
Під час прес-конференції представники Поліського фонду розповіли про те, які міські ради стали найбільш та найменш публічними цього року за підсумками проведеного моніторингу й презентували рейтинг муніципалітетів. Експерти коротко зупинилися на основних показниках публічності Чернігівської міської ради, зокрема – оцінили наскільки відкрито цього року працювали міський голова, виконавчі органи та депутатський корпус ЧМР.
У рамках зазначеної презентації йшлося про методологію, за якою проводиться дослідження. «Показники вимірювання є незмінними всі три роки, саме це дозволяє відслідкувати динаміку публічності муніципалітету», - відзначив Євгеній Романенко, Віце-президент Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень. Він підкреслив: «Об’єктивність оцінок відкритості Чернігівської міської ради гарантується ще й тим, що досвід чернігівських аналітиків використовують в своїй роботі й їх колеги з інших міст».
Прокоментував результати моніторингу і Максим Грудзенко, менеджер проектної діяльності Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень.
За його словами, останній рік Чернігівська міська рада підвищила свій Індекс публічності лише на 3%, що не допомогло посадовцям перетнути межі найнижчого його рівня. За загальним рейтингом місто знаходиться практично на найнижчих позиціях, відповідно Індекс публічності Чернігова складає 47% (у 2014 році цей показник був 44%).
Діяльність голови міської ради дослідники характеризують, як непублічну. За результатами даного вимірювання мер не покращив минулорічні показники ( 43%). Разом з тим, регрес за деякими показниками, недотримання рекомендацій, наданих в рамках попередніх кампаній, призвели до того, що на фоні очільників інших обласних центрів Чернігівський міський голова зайняв третє місце з кінця (20 з 22). Попри те, що у 2014 році у цьому контексті публічності був зроблений певний ривок у сфері, цьогорічні тенденції нівелювали будь-які інші можливі зрушення. Так, у 2014 році на сайті Чернігівської міської ради з’явився розділ «Патронатна служба», біографічні довідки членів виконавчого комітету та інші важливі відомості. Разом з тим, досі на офіційному веб-порталі відсутній генплан та інформація про більшість помічників і радників мера. Також, за офіційними даними, міський голова провів усього два прийоми з громадянами та звітувався про роботу місцевого самоврядування з порушенням законодавства. Більше того, використовувати соціальні мережі для комунікації з містянами посадовець почав тільки під вибори.
Як і раніше показники публічності виконавчих органів у розрізі міста на фоні інших суб’єктів дослідження є найбільш високими, а депутатський корпус Чернігівської міської ради вкотре став найменш публічним суб’єктом дослідження на рівні міста Чернігова. Однак, як зазначив Максим Грудзенко, зрушення в публічності останнього все ж є. Піднятися в загальному рейтингу депутатам допомогло впровадження системи електронного голосування та відповідно оприлюднення результатів поіменного голосування, а також повна публікація проектів і самих рішень ради.
Разом з тим, на сайті Чернігівської міської ради, як і раніше, відсутні біографічні відомості про депутатів, типові форми декларацій всіх представників депутатського корпусу та актуальна інформація про графік прийому громадян. Склад депутатських фракцій та його зміни, межі мажоритарних округів, від яких обиралися депутати, звіти про використання депутатських фондів – всю цю інформацію також неможливо знайти у відкритому доступі. Відповідно такі випадки закритості представницької влади не могли не вплинути на загальний Індекс публічності муніципалітету.
Нагадаємо, Індекс публічності – це спільний проект ОПОРИ та мережі партнерів, який реалізовується уже третій рік поспіль й має на меті оцінити, наскільки публічно приймаються рішення і втілюється в життя політика муніципалітетів, і яким є внесок основних суб’єктів місцевого самоврядування – міського голови, депутатів та виконавчих органів – в цей процес. Кожного року презентація результатів вимірювання приурочується до Міжнародного дня Права знати, що святкується 28 вересня.