Каток Другої світової. Як виглядав спустошений Чернігів?

Знищений центр і спалені околиці, підірваний міст і десятки тисяч загиблих – таким вийшов Чернігів із нещадної Другої світової війни.

Сухі книжкові рядки ожили у раритетних фотографіях, які показав дослідник Дмитро Сіліч під час лекції у рамках проекту «Історія міста в історії людей. Історії людей в історії міста».

Білі плями. Як їх заповнити?

Мешканець Чернігова Дмитро Сіліч уже багато років колекціонує світлини часів Другої світової цікавиться історією. Проглянув безліч мемуарів військових-окупантів. У них і захоплення міста, і подальші події описані ледь не похвилинно.

Натомість спогадів радянської сторони практично не збереглося. Виняток – лист військового-зв’язківця, який у дні оборони перебував разом із полковником Тимошенком. Зараз цей документ зберігається у Державному архіві Чернігівської області.

- Дев’ятого вересня 1941 року штаб 62-ї стрілецької дивізії розташовувався у підвалі церкви біля мосту. Саме там зібрались керівники, чекаючи сигналу про відступ. О третій ночі 10 вересня надійшла інформація, їм «запропонували 650 груп». Мовою шифровок це означало – Чернігів треба лишити.

Оскільки мости на той час уже підірвали, військові відступали через переправу біля Шестовиці. Вони мали тільки три надувні човни і надто мало часу, бо майже одразу почалось бомбардування. Втрати були величезні, - процитував спогади зв’язківця Дмитро Сіліч.
Яцевські висоти та їх оборонці

У мемуарах німців докладно описано взяття висот під селом Яцево (зараз – Новоселівка). Підійшовши до них, німці побачили радянські дзоти.

- Командири наказали їм починати лобову атаку. Рішення вкрай нераціональне, бо з високих пагорбів прострілювались всі навколишні поля. Досить довго радянські кулеметники відбивали атаки, причому за легендою їх було всього двоє. Проте один з німецьких батальйонів відволік їх, зайшовши із флангу. Дзоти закидали ручними гранатами, - розповів чернігівський дослідник.
Живі фото загиблих будинків

У колекції Дмитра Сіліча сотні знімків, зроблених окупантами. На них Чернігів, згорілий і майже знищений. Адже бомбардування міста велися уже з останніх днів червня, а в 20-х числах серпня 1941 року посилилися.
Із 69 тисяч жителів довоєнного Чернігова лишилося менше половини.

Однією з перших зруйнованих будівель був залізничний вокзал, збудований у 30-х роках. Підірвані прольоти у мостах через Десну.
Знаменита Катеринка на фотографіях постає без куполів. А от П’ятницька церква вціліла під час усього періоду окупації. За версією істориків, вона була знищена уже пізніше, під час авіанальотів.
Згадаймо…

У другій частині зустрічі у рамках проекту «Історія міста в історії людей. Історії людей в історії міста» йшлося про перебування чернігівців на чужині. Учасники пригадали розповіді своїх бабусь та дідусів, поділились спогадами та своїми сімейними легендами.