Чернігівські парадокси чи загадкові маніпуляції влади з землею?

Як платити податок на землю – по закону чи полюбовно?

Уявіть ситуацію: живете ви у своїй хаті, доглядаєте свої «грядки», платите за комунальні послуги. А сусід раптом каже: «Ти заборгував за оренду мого подвір’я з доріжками вже за сім років. Плати». І спробуй довести, що ти не користувався його подвір’ям, що сусіду немає чим підтвердити свою правоту – тебе просто не хочуть чути.

Абсурд, але в Чернігові така практика прижилася, непогано почувається і, не доведи Боже, має перспективу розвитку.
Ще в якості нардепа, два-три роки тому, нинішній міський голова полюбляв розказувати публіці про те, як неправильно господарює міська влада: і того не робить, і сього не бачить, і там лінується, і всюди не так. Тож у чернігівців була надія, що коли зміниться мер – буде всюди все так і насправді.

Аж ні, у справу втрутився «синдром невідповідності» – це коли говориш одне, а робиш протилежне – і «неправильності попередників» перетворюються на правильності. А що? Світ же непередбачуваний і від цього цікавий.

«Шанхай» так і не народився,
а його міфічні статки тривожать нинішнього очільника міста
До війни, коли білоруси полюбляли масово їздити на чернігівські базари і не було спеціального режиму на російському кордоні, група успішних бізнес-маніпуляторів заходилася створювати супер-ринок. Він мав розташуватися не в центральній частині міста, а на північному в’їзді, на території колишнього підприємства ремзавод. Ця група активістів запевняла про забезпечення власного менеджменту, врегулювання всіх юридичних питань тощо. Та не все сталося, як гадалося : непередбачувані воєнно-політичні ситуації, зменшення потоку білорусів спричинили смерть ще не народженого, а тільки зачатого дитя «Шанхай». Бізнес-маніпулятори відмовились від обіцяного менеджменту проекту та залишили ринок напризволяще. Всі проблеми з «Шанхаєм» було перекладено на власника будівель та юридичну особу-засновника. Навіть, лише зазирнувши у державний реєстр, можна легко помітити, що ринок не був власністю ремзаводу, тим більше ремзавод не був засновником ринку «Шанхай».

Тим не менше, нинішній міський голова і досі повторює міф про нібито володіння ПАТ ЧРМЗ «Жовтневим молотом» ринком «Шанхай», який отримує нібито колосальні прибутки і не сплачує податки за землю. Хоча юридична особа «Шанхай» уже тривалий час перебуває у стані ліквідації. Помічники вкотре підставляють шановного голову міста неправдивою інформацією.

«Арт-шоу» з екрану – арт-підготовка до сесії?
Чи щось не так?

От, неправда, що економіка – нудна і нецікава галузь. Можливо, коли вона радянсько-планова, то саме так і є. А тепер, як-то кажуть, – зовсім інший коленкор.

Не впевнений, що комусь із чернігівських акторів, співаків чи поетів надавали такий тривалий час для «красування» з екранів місцевого телебачення «Новий Чернігів» напередодні Великодня, як новому начальнику управління земельних ресурсів Чернігівської міськради.
Протягом усього страсного тижня (з багаторазовими повторами) Василь Дмитренко у програмі «На часі» телерадіоагенції «Новий Чернігів» вів «артпідготовку» до майбутньої сесії міськради, запланованої на 21 квітня.

От лише дійство це було більше схожим не на артилерійську, а на артистичну підготовку. Бо, крім демонстрування синьої папки з якимись загадковими паперами, невідомими для телеглядачів, начальник землеуправління виголошував і гумор на зразок: «Хто хоче, той платить, а хто не хоче – надсилає папки» (ніби сплата податку і оформлення папки – це рівноцінні дії).
А ще, розповідаючи глядачам про нібито несплату «Жовтневим молотом» податків, чиновник обмовився: «Ухиляються від податків ті, хто знає, що вони підуть і в судах доведуть, що…». За контекстом незакінченого речення і за логікою, нескладно речення завершити – «…доведуть, що праві, або – що платять». Тоді ж пан Василь доречно повідомив, що назване підприємство уже одного разу виграло процес проти попередньої міської влади у Вищому господарському суді.

Пролунало в передачі чимало цікавого, зокрема, і таке: міський голова запропонував неплатникам вирішити питання полюбовно. А це як? Не згідно до закону чи що? Ну, хіба не кіно?

А що-що у синій папочці?
Коли новий міський голова на сесії міськради 24 березня повторив «стару пісню» керманича-попередника про ухиляння від сплати податку на землю ПАТ ЧРМЗ «Жовтневий молот», голова правління названого підприємства Ніна Пономаренко написала пану Атрошенко В.А. листа з додатками. Один з них – це інформаційна довідка про багаторічні намагання ремзаводу врегулювати земельні відносини з міськрадою. А другий (оформлений у синю папку) – листування з міською владою з 2009-го по 2017 рік і рішення судів (у тому числі – про визнання бездіяльності міської ради в питанні врегулювання земельних відносин із «Жовтневим молотом»).
Отож папка з документами призначалася для ознайомлення, вивчення ситуації людьми при владі, а не для розмахування нею з телевізійного екрану. Але що зробиш, коли наші чиновники такі… мабуть артистичні .

«Коли на ремзаводі не стало виробництва і він перестав бути цілісним майновим комплексом (доведено судом) , то земельні ділянки, які входили до його складу (доріжки, роз’їзди, клумби, парки, майданчики – стали фактично частиною міста. Бо ні «Жовтневий молот», ні інші підприємства, які нині мають власність на території колишнього заводу, означеними територіями не користуються (не брали в оренду, не приватизували), а значить – не мають підстав для сплати податків за міську землю. Та незважаючи на відсутність договорів, укладання яких блокували попередники та продовжують наступники, усі діючі юридичні особи щорічно подають податкові декларації і сплачують податок за фактичне використання земельних ділянок під будівлями власності. Попередній міській владі це не подобалося, і вона хотіла нав’язати ремзаводу незаконний договір, тому Вищий господарський суд його скасував. Бо виходила така ситуація: живете ви у своїй хаті, доглядаєте свої грядки, платите за комунальні послуги. А сусід раптом каже: «Ти мусиш платити за користування моїм подвір’ям із доріжками, газонами, клумбами».
От, власне, про таке було написано у синій папці. А яка мета? Щоб нова чернігівська влада не повторювала помилок і упереджень старої влади.

Чекають відповідей на листи. Знову
Не зважаючи на судові епопеї та перепони в діяльності від міської влади (2009–2013 роки) на «Жовтневому молоті» розроблялося багато різних проектів для розвитку підприємства і збереження старої промислової архітектури. Між іншим, «Жовтневий молот» і агенція регіонального розвитку «Вектор» ще в 2007 році були ініціаторами залучення поляків , саме фірми «Faluвas», з якими зараз спілкується пан Атрошенко щодо будівництва сміттєпереробного заводу в Чернігові. Та і всі контакти з містом Познань Великопольського воєводства, куди від’їздить керманіч міста 27 квітня, з 2003 року налагодила та підтримувала агенція «Вектор» (для розвитку міста).

Сучасною і перспективною була ідея створення на території ремзаводу «Технопарку»: відбулися громадські обговорення, розроблено стратегію і бізнес-план, знайдено іноземних інвесторів. Але тодішня міська влада проігнорувала таку можливість, не давши згоди на врегулювання земельного питання. Бо, очевидно, не була зацікавлена у збереженні історії міста, та взагалі розвитку міста за європейськими стандартами.
Нині власники підприємств, що працюють на території колишнього ремзаводу разом з активістами, які об’єдналися в Центрі громадських ініціатив», прагнуть реалізувати новий проект під назвою «Громадський простір». Вони готові власним коштом облаштувати територію, яка не використовується і є фактично власністю міської громади. Проте на заваді цій суперідеї громадськості стоїть відсутність договорів оренди на землю. Звісно, знести будь-який колишній цех і поставити на його місці 12-поверхівку простіше. Але зберегти промислову архітектуру минулого століття і зробити цю територію «родзинкою» міста – благородніше. Цікаво, а що підтримає нинішня влада?
Досвід розвинених країн показує, що перспективним є саме шлях ревіталізації (відновлення) та розвитку «громадських просторів», де поруч функціонують приватні об’єкти і муніципальні території. Адже тут вистачить місця для всіх – і для торговців, і виробничників, і для проведення міських свят.

Усі юридичні особи, що працюють на території ремзаводу, вже вкотре просять міську владу дати їм змогу взаконити свої фактичні земельні ділянки, щоб спокійно працювати, сплачувати податки та приймати участь у створенні сучасного міста.
14 березня 2017 року ПАТ ЧРМЗ «Жовтневий молот» подав клопотання Чернігівському міському голові про надання дозволу на землевідвід із метою підготовки документів для укладання договору оренди землі. Відповіді щодо розгляду клопотання фахівцями не отримано. 19 квітня отримано запрошення на сесію міської ради листом від 5-го, яке за поштовим штемпелем відправлено аж 14-го. (Цікаво, де лежав цей лист, і для чого запросили на сесію: для биття, чи вирішення питання про підготовку документації для укладання Договору оренди землі?). Вже скоро час покаже. Сесія ж бо сьогодні – 21 квітня.