«Пиріг інвестицій з’їли без нас». Міська влада крихти не підбиратиме?
Міський голова Чернігова, його заступники та журналісти місцевих телеканалів проігнорували запрошення на круглий стіл 10 травня у громадському прес-центрі «Ініціатива».
Факт більш як промовистий, адже під час зібрання обговорювали проект рішення міськради про зменшення розміру плати за землю в обласному центрі.
Украй здивованими виглядали модератор заходу, депутат від «ДемАльянсу» Ігор Андрійченко, «господар» прес-центру Павло Пущенко, представники великого та середнього бізнесу, інші учасники.
«Важливість теми складно переоцінити. Саме тому до участі запрошувалися представники Управління земельних ресурсів, начальник управління фінансів, просили «добро» у міського голови, його заступника. Представники усіх фракцій міськради так само запрошувалися. Але тут присутня лише частинка. На жаль. Однак це правильний початок, це дискусія і вона має бути широка», - зазначив Ігор Андрійченко.
Ігнорування керівництвом міста такої проблеми, як економічно необґрунтовані ставки земельного податку та плати за землю, не може не дивувати. З одного боку, претензій до нового мера і його команди немає – збільшення (у 6-14 разів) відбулося не через їхні дії.
Це сталося через зміни до Податкового кодексу (врахування високого індексу інфляції в розрахунку, в 2015 це в 1,43 рази) та рішення Чернігівської міської ради попереднього скликання (висока процентна ставка відповідно до нормативно-грошової оцінки).
З іншого боку, ставки зросли (стали чинними) в січні 2016 року, тобто вже за нового мера. Якщо дотримуватися логіки, то, закриваючи очі на них зараз, він разом зі своєю командою бере на себе повну відповідальність за усі можливі наслідки, включно із відлякуванням потенційних інвесторів.
Як зауважив під час заходу директор ПБП «ВИМАЛ» Сергій Самоненко, навіть у Чехії та Польщі розмір земельного податку зараз у 3,28 разів менший, ніж у Чернігові.
«Поки ми товклися з цією ставкою за землю, у Словаччині побудували 15 нових автомобільних заводів, - підкреслив він. - Транснаціональні компанії за останні 4 роки практично все, що хотіли побудувати, вже побудували. Європейський інвестиційний пиріг з’їли без нас. Нам би у Чернігові позбирати-позлизувати крихти, що залишилися від нього. А плата за землю – один із наріжних каменів, що приваблюють або відштовхують інвестиції».
Загалом учасники «круглого столу» дійшли спільної думки щодо необхідності запровадження пільг на плату за землю, враховуючи баланс інтересів містян та підприємців Чернігова. Зокрема останні хочуть, аби депутати міськради на наступній сесії знизили розмір орендної плати за землю для господарських суб’єктів на 40%.
Факт більш як промовистий, адже під час зібрання обговорювали проект рішення міськради про зменшення розміру плати за землю в обласному центрі.
Украй здивованими виглядали модератор заходу, депутат від «ДемАльянсу» Ігор Андрійченко, «господар» прес-центру Павло Пущенко, представники великого та середнього бізнесу, інші учасники.
«Важливість теми складно переоцінити. Саме тому до участі запрошувалися представники Управління земельних ресурсів, начальник управління фінансів, просили «добро» у міського голови, його заступника. Представники усіх фракцій міськради так само запрошувалися. Але тут присутня лише частинка. На жаль. Однак це правильний початок, це дискусія і вона має бути широка», - зазначив Ігор Андрійченко.
Ігнорування керівництвом міста такої проблеми, як економічно необґрунтовані ставки земельного податку та плати за землю, не може не дивувати. З одного боку, претензій до нового мера і його команди немає – збільшення (у 6-14 разів) відбулося не через їхні дії.
Це сталося через зміни до Податкового кодексу (врахування високого індексу інфляції в розрахунку, в 2015 це в 1,43 рази) та рішення Чернігівської міської ради попереднього скликання (висока процентна ставка відповідно до нормативно-грошової оцінки).
З іншого боку, ставки зросли (стали чинними) в січні 2016 року, тобто вже за нового мера. Якщо дотримуватися логіки, то, закриваючи очі на них зараз, він разом зі своєю командою бере на себе повну відповідальність за усі можливі наслідки, включно із відлякуванням потенційних інвесторів.
Як зауважив під час заходу директор ПБП «ВИМАЛ» Сергій Самоненко, навіть у Чехії та Польщі розмір земельного податку зараз у 3,28 разів менший, ніж у Чернігові.
«Поки ми товклися з цією ставкою за землю, у Словаччині побудували 15 нових автомобільних заводів, - підкреслив він. - Транснаціональні компанії за останні 4 роки практично все, що хотіли побудувати, вже побудували. Європейський інвестиційний пиріг з’їли без нас. Нам би у Чернігові позбирати-позлизувати крихти, що залишилися від нього. А плата за землю – один із наріжних каменів, що приваблюють або відштовхують інвестиції».
Загалом учасники «круглого столу» дійшли спільної думки щодо необхідності запровадження пільг на плату за землю, враховуючи баланс інтересів містян та підприємців Чернігова. Зокрема останні хочуть, аби депутати міськради на наступній сесії знизили розмір орендної плати за землю для господарських суб’єктів на 40%.