«Chernihiv Jazz Open 2016» об’єднав країни світу, щоб показати різне звучання джазу

Джаз. Одне слово. Чотири літери. Що значать вони для вас?
Пристрасть, динаміка, бажання, танці, щастя, емоції або ж шепіт, приглушеність, темрява, мурашки по шкірі від нот, що пронизують тіло й душу в усіх напрямках?
Або усе разом. Суміш. Неймовірне поєднання голосу, музичних інструментів, вишуканих та вільних рухів тіла, жестів, міміки.
«Джаз створений, щоб поєднувати в собі все, тому важко відповісти що це» – відверто говорить Самюель Берто.
Перший вечір музичного фестивалю «Chernihiv Jazz Open 2016» прискорив серцебиття слухачів та змусив їх застигати від захоплення чарівними звуками.
З 13 години на Алеї Героїв працювала Зелена Сцена. DJ Boochyaman, Jazzy set (Київ), Chernihiv Jazz Band (Чернігів), Cherkassy Jazz Quintet (Черкаси), Organizmo Iliya Eresko Band (Київ) ділилися своєю музикою з усіма охочими.
Кожен міг посидіти на зручних лавках, потягуючи чашечку кави від «Чашки», або освіжитися чорничним морсом від «Львівської майстерні шоколаду». Пізніше розслаблені, переповнені очікування, гості йшли до драмтеатру, де на них чекало інтернаціональне продовження вечору.
Тут приглушений голос ведучої Марти Більської, що мало не скидався на шепіт, налаштовує на лайтове звучання джазової музики.
Першим виходить на сцену американець Харрісон Янг та Chernihiv Jazz Open Band. Здавалося б, Харрісон – представник іншої культури, говорить чужою мовою. Проте, це зовсім не заважає сприймати його як співака та музиканта.
Веде себе на сцені розкуто. Одразу входить в контакт з аудиторією. Подеколи повертається до публіки спиною, порушуючи одне з правил поведінки на сцені. Але ж правила створені, щоб їх порушувати, чи не так? Тим паче, коли їх порушують так вишукано та грайливо.
«Джаз створений, щоб поєднувати різні елементи. Це бунтівна музика, що постійно рухається, змінюється. Не існує чітких правил, як треба грати джаз. Цей стиль характеризується самим виконавцем, що створює музику» – пояснює Харрісон Янг.
Вокаліст ловить кайф. Насолоджується. Танцює. Харрісон прямо іскрить задоволенням.
І тут ти розумієш – він дійсно робить свою справу. Причому впевнено, рішуче, бездоганно і неперевершено.
«Я не можу робити багатьох речей, але я точно знаю, що я вмію співати. Тому я в собі впевнений»
А коли звуки музики стихають, його голос заворожує ще більше. Відносить в інший світ, і ти уже не знаєш де ти, хто ти, у якій ти взагалі країні.
Бо джаз стирає усі кордони.
Бо джаз – це музика без меж.
«Джаз зародився в США. Раніше я думав, що музиканти з інших країн усього лише наслідують американський джаз. Проте, згодом зрозумів, що кожен вкладає в поняття «джаз» щось своє. Тоді ця музика звучить в кожній країні по-різному» – зізнається американський вокаліст.
Наступними на сцені з’являються Useyn Bekirov Band та Іванка Червінська, які заворожують дивною сумішшю національностей. Гармонійне поєднання кримсько-татарської вроди, українського голосу та джазового саунду додає колоритності, міжнаціональності.
Усе це робить звучання джазу багатогранним. Кожен знайде щось для себе. Хтось відкриває для себе голос солістки, хтось – її красу, інший насолоджується звучанням саксофону, ударних, басу, піаніно. А дехто сприймає чарівне поєднання вищепереліченого і просто пізнає блаженство.
Існує безліч варіантів сприйняття джазової музики. Кожен з них вірний. Немає єдиного правильного підходу до джазу. Як відчуваєш – так і сприймаєш.
Найсолодше організатори фестивалю як завжди залишили на кінець. На сцену вибіг босий Самюель Берто та харизматичний Станко Марінковіч.
Чого вони тільки не робили на сцені: стрибали, бігали, показували гримаси, грали одне з одним, падали на підлогу та вижимали максимум драйвового джазу зі своїх інструментів.
Ідея вийти на сцену без взуття спала Самюелю на думку абсолютно раптово: «Я просто вирішив, що не потребую сьогодні взуватися».
Під кінець концерту вся зала співала разом з французько-сербським тандемом. І абсолютно неважливо, що слухачі не знали французької. Голос заворожує. Музика єднає.
«Свобода – це єднання між усіма людьми. Я граю не лише класичну або джазову музику, я можу працювати в різних стилях музики. Усю свою свободу я виражаю в музиці. Свобода – це моє єднання з музикою, з публікою, до якої я можу достукатися», – ділиться думками Самюель Берто.
І якщо ви досі думаєте, що джаз – це музика не для всіх, поспішіть зруйнувати безглуздий міф! З 13 години працює Зелена Сцена з вільним входом, а з 19 години у драмтеатрі Ніно Катамадзе відкриє двері до власного світу джазу.