Народу – видовищ: як чернігівські депутати поділили 164 мільйони

3,9 млн. грн. на криту зимову ковзанку, 900 тисяч на атракціон «Казковий експрес», 4,5 млн. грн. на «мерський фонтан» і понад 9 – на сквер імені Хмельницького.
Це лише невелика частина із витрат, які з подачі міського голови Владислава Атрошенка затвердили депутати на 10 сесії міськради.
Проголосували без довгих обговорень, якщо не рахувати, звичайно, баталій довкола фонтану біля «Мегацентру».
Неоднозначність деяких статей витрат, на які спрямували кошти платників податків, викликали відповідну реакцію серед чернігівців.
Дехто взявся згадувати Атрошенку про його незрозумілу любов до фонтанів, які, до того ж, з кожним разом все дорожче обходяться міському бюджету. Захисники мера стверджували: хай краще витрачає кошти на фонтани, мовляв, його попередник Соколов і цього не робив.
Та доцільність бюджетних витрат краще оцінювати у порівнянні із іншими статтями.
Наприклад, скандальний «мерський» фонтан ціною у 4,5 мільйони гривень та атракціон «Казковий експрес», який за гроші батьків розважатиме маленьких чернігівців, коштують лише на 200 тисяч гривень менше, аніж в бюджеті 2016 року закладено на програму підтримки створення ОСББ(5,6 млн. грн) – однієї із ключових у місті. При цьому, ще при обговоренні цієї програми начальник управління ЖКГ Ярослав Куц говорив: грошей, закладених у програмі, вистачить лише на перших «щасливчиків», які вирішать створити ОСББ.
Загалом, у 2016-17 рр. на створення ОСББ у Чернігові виділять трохи більше 13 мільйонів гривень: стільки ж, скільки передбачено на реконструкцію скверу імені Хмельницького із додатковими двома фонтанами у ньому.
Якщо продовжити далі по важливим видаткам, які не були враховані при перерозподілі «легких» грошей, то жодної копійки не було виділено на утеплення будинків, що дозволило б чернігівцям зекономити на опаленні.
Натомість, близько 20 мільйонів гривень, за словами заступниці начальника фінансового управління Олени Лисенко, забрали з програми ремонту чернігівських будинків. Мовляв, ці кошти тепер передбачені у нових тарифах на квартплату, які, утім, самі керівники ЖЕКів називали недостатньо економічно обгрунтованими.
Ще 900 тисяч гривень передбачено на створення Єдиного розрахункового центру. За твердженням першого заступника міського голови Михайла Шостака, це дозволить видавати чернігівцям замість 5-6 платіжок одну. Утім, далеко не всі керівники підприємств-надавачів послуг погоджуються працювати із Єдиним розрахунковим центром, про що Шостаку нагадували у сесійній залі.
Інші бюджетні цифри для порівняння – вартість створення колл-центру ЖЕК-10 дорівнюватиме проведенню робіт із капітального ремонту даху головного корпусу міської лікарні №2 – понад 800 тисяч гривень.
І, зрештою, одна із найсумнівніших статей видатків – відродження у Чернігові так званого депутатського фонду, на який передбачено 8,4 млн. грн. Кожен із депутатів отримає по 200 тисяч гривень. Половину суми витратять на ремонт вулиць і міждворових проїздів у приватному секторі. Та за твердженням депутата Максима Черненка, цих коштів навряд чи вистачить на проведення великого обсягу робіт.
Натомість, інші 100 тисяч гривень кожен депутат може витратити на свій розсуд. Ігор Андрійченко з «Демальянсу» планує віддати їх на підтримку громадських організацій, а от решта опитаних обранців поки не визначилися зі своїм вибором. Дійшло до абсурду: Павло Вовк радиться із виборцями на своїй сторінці у Фейсбук.