Батько Атрошенка виграв суд у сина, а платить держава?

Чернігівський окружний суд визнав незаконною передачу майна СТОВ «Степ» агрохолдингу «Агро-Трейдер». Серед засновників першого – Анатолій Федорович Атрошенко, батько мера Чернігова. А один із засновників другого – Владислав Атрошенко, діючий міський голова Чернігова.
Тепер компанія сина подала апеляцію, щоб відсудити майно у компанії батька.
Найдивнішим є факт причетності голови Чернігівської облдержадміністрації Валерія Куліча до обох компаній. Його частка складає половину статутних капіталів як у СТОВ «Степ», так і в ПП «Агро-Трейдер».
До статутного капіталу ПП «Агро-Трейдер», засновниками якого є Владислав Атрошенко та Валерій Куліч, обидва внесли по 10 млн. гривень. Капіталовкладення у СТОВ «Степ» були скромнішими: діючий голова ОДА та Атрошенко-батько обмежилися 20 тисячами кожен. Сфера діяльності зареєстрованих в Ічнянському районі компаній – вирощування зернових.
Щоправда, про діяльність «Степ» правильніше говорити «була». 23 грудня 2014 року Господарський суд визнав СТОВ «Степ» банкрутом. За результатами попереднього розгляду справи був затверджений список кредиторів підприємства, до якого включені вимоги:
ПАТ КБ «Приватбанк» - понад 2,5 млн. гривень,
ПАТ «Укрсоцбанк» - 1,1 млн. гривень,
ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» - майже 6,1 млн. гривень.
Ініціатором процедури банкрутства був «Приватбанк», якому «Степ» «вибачив» $210,5 тисяч (2,5 млн. гривень за курсом НБУ на червень 2014 року).
Ліквідатором банкрута було призначено Олексія Мазана, арбітражного керуючого Київського апеляційного господарського суду. Через цю особу здійснюється зв'язок між сторонами, господарським судом та іншими учасниками у справі про банкрутство. Головне завдання ліквідатора – зібрати все наявне майно боржника для подальшого (кому скільки вистачить) розрахунку з кредиторами. Саме пан Мазан, згідно судового рішення, з грудня 2014-го відповідає за «Степ» (до нього працювали інші арбітражні керуючі), а губернатор Куліч та Атрошенко-батько від справ товариства давно відсторонені, чи, скоріш, самоусунулися.
До банкрутства «Степ» йшов довго. Ще у квітні 2011 року було накладено арешт на все нерухоме майно компанії, яка тоді заборгувала кредиторам майже 4 млн. гривень. На той час, за інформацією джерела, знайомого з роботою сільгосппідприємств Ічнянського району, Кулічу й Атрошенку-батьку «Степ» ще не належав. Проте джерело вважає, що їх дуже цікавила орендована підприємством селянська земля. Тому вони й прагнули будь-що заволодіти «Степом» до його банкрутства, бо після того договори оренди будуть визнані не дійсними і селяни віддадуть землю комусь іншому. Залежність від Куліча з Атрошенком, мовляв, їх не надто цікавила. Однак залежати довелося – СТОВ «Степ» перейшло-таки у власність названих осіб.
Задум дуету бізнесменів був, буцімто, простим: майном підприємства розрахуватися з боргами, а землю переоформити на свій «Агро-Трейдер». Проте, незважаючи на арешт майна «Степу», а це 4 будівлі (зерносушильний комплекс, телятник, кран-балка та зерносклад), воно, говорить джерело, якимось чином опинилося у власності ПП «Агро-Трейдер».
У рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду подія пояснюється роботою державного реєстратора Реєстраційної служби Ічнянського райуправління юстиції на прізвище Хвіст, який у березні 2013-го провів державну реєстрацію майна на ПП «Агро-Трейдер». Отже, майно боржника, виходить, зникло, хоча й лишилося на місці, а його кредитори, які вже, певне, на майно тільки й розраховували, бо грошей дочекатися повністю зневірилися, залишилися з хвостом чи то пак з носом.
Що спонукало пана Хвоста на такі дії, відомо, мабуть, тільки йому та представникам «Агро-Трейдера», бо чіпати майно «Степу», як говориться у судовому рішенні, на той час вже 2 роки як було заборонено: за кілька місяців після арешту майна була накладена заборона і на його відчуження, тобто передачу будь-кому.
Найцікавіше, що суду була надана довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в якій говориться, що нерухоме майно «Степу» є власністю «Агро-Трейдеру» ще з лютого… 2011 року. За 6 (!) днів до арешту з’явився іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Ічнянського районного нотаріального округу, на основі якого «Агро-Трейдер» і став власником спірного майна. Однак є й інший документ – довідка КП «Бюро технічної інвентаризації» Ічнянської райради, в якій значиться, що станом на 31.12.2012 р. все те ж майно належало СТОВ «Степ».
Підсумувавши усі довідки, маємо, що 28 лютого 2011 р. був накладений арешт на все нерухоме майно СТОВ «Степ»: те саме майно, яке з 22 лютого 2011 було власністю ПП «Агро-Трейдер».
Як останнє було можливим, коли «Степ» по самі вуха був обвішаний кредитами, під заставу яких, певне що, було закладене майно? Якщо ж не закладене, то чому 28 лютого 2011 р. «Агро-Трейдер» не репетував, а мовчки спостерігав, як арештовують його власність, приймаючи її за власність «Степу»? Чим керувалася виконавча служба Ічнянського району, коли 28 лютого 2011 року арештовувала майно «Агро-Трейдера», вважаючи його майном «Степу»?
Знаєте, у якому випадку усі питання відпадуть самі собою? Якщо припустити, що 22 лютого ніякого договору іпотеки укладено не було. Тоді і мовчання «Агро-Трейдеру» зрозуміле, і дії виконавчої служби Ічнянського району. Однак приватний нотаріус щось же 22 лютого 2011 року посвідчував, на основі чого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна з’явилася інформація про право власності ПП «Агро-Трейдер» на майно СТОВ «Степ». Один підпис з печаткою і у 4 державних реєстрах є інформація.
Чому, якщо майно вже 2 роки йому належить, у березні 2013-го ПП «Агро-Трейдер» звертається до пана Хвоста і просить це майно державно зареєструвати? Навіщо пану Хвосту проводити свою роботу, наслідком якої є внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якщо така інформація там вже є відповідно до посвідченого приватним нотаріусом ще у 2011 році іпотечного договору?
У першу чергу усі ці питання доречно було б адресувати ПП «Агро-Трейдер». Андрій Жидкий, який представляв підприємство на суді і який працює юристом в інших компаніях Валерія Куліча та Владислава Атрошенка, дав попередню згоду прокоментувати ситуацію, але пізніше перестав виходити на зв'язок. На відміну від арбітражного керуючого Олексія Мазана, який перехід майна «Степу» до ПП «Агро-Трейдер» назвав незаконним, що й оскаржив у суді.
На засіданні Чернігівського окружного адміністративного суду 14 січня 2016 р. під головуванням судді Лариси Житняк позов Олексія Мазана було задоволено частково. Державна реєстрація прав власності ПП «Агро-Трейдер» на майно СТОВ «Степ» скасована, однак дії пана Хвоста протиправними… не визнані.
«При дослідженні матеріалів справи, суд перевіряє правомірність дій щодо їх прийняття, тому питання протиправності дій (пана Хвоста. – Авт.), в даному випадку, окремого окреслення судовим рішенням не потребує». Також з Ічнянського райуправління юстиції, роботодавця пана Хвоста, на користь СТОВ «Степ» стягнуто 4872 гривні сплаченого товариством судового збору.
«Агро-Трейдер» буде оскаржувати дану судову постанову у Київському апеляційному адміністративному суді.
Ічнянський райсуд 22 січня 2016 р. розглядав позов ПП «Агро-Трейдер» про зняття арешту з нерухомого майна. Серед відповідачів – СТОВ «Степ». Навіщо позиватися і до нього, якщо, на думку «агротрейдерів», його майно і так їм належить? До виконавчої служби зрозуміло – арештували чуже майно, прийнявши за «степове», а «Степ» причому? Чи й у «Агро-Трейдера» виникають сумніви щодо деяких довідок, які свідчать на його користь?
Ічнянський райсуд позов відхилив, пояснивши, що з ним слід звертатися до Господарського суду Чернігівської області.
* * *
Згідно Закону України «Про місцеве самоврядування» міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту) або підприємницькою діяльністю.
Закон України «Про місцеві державні адміністрації» говорить, що голова облдержадміністрації не може суміщати свою службову діяльність з іншою, в тому числі на громадських засадах, окрім викладацької, наукової та творчої діяльності у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства чи іншої організації, що має на меті одержання прибутку.