Людей, як рабів, тримають в сутінках і під дощем у Чернігові
Телефонує упродовж години уже двоє людей - товариш і приятель - після настання сутінок:
-Привіт! Тут на перехресті Войкова і Миру, де була колись «Варенична», велетенська черга стоїть. Чоловік 700. Під дощем! Чоловіки, жінки, пенсіонери. Запускають по 10 чоловік. (ТОЙ) гроші роздає, голоси купує! Стоять мовчки, я запитав чого стоїте, нічого не кажуть.
- То мені треба бігти, фотографувати і їх за руку хапати і кричати «Отямтеся!»? Продадуть голос – будуть безголосими. Їх принижують, тримають під дощем і зневажають. Чого кращого очікувати? Будуть мати кілька сотень гривень тиждень чи більше і… того, кого заслуговують. А я безголосим не був і не буду...
-Привіт! Тут на перехресті Войкова і Миру, де була колись «Варенична», велетенська черга стоїть. Чоловік 700. Під дощем! Чоловіки, жінки, пенсіонери. Запускають по 10 чоловік. (ТОЙ) гроші роздає, голоси купує! Стоять мовчки, я запитав чого стоїте, нічого не кажуть.
- То мені треба бігти, фотографувати і їх за руку хапати і кричати «Отямтеся!»? Продадуть голос – будуть безголосими. Їх принижують, тримають під дощем і зневажають. Чого кращого очікувати? Будуть мати кілька сотень гривень тиждень чи більше і… того, кого заслуговують. А я безголосим не був і не буду...