Олександр Гашпар: «Першим враженням від роботи у міському виборчкомі був … шок»

Усього 2 тижні лишилося до виборів міськради та мера Чернігова. Готуються партійні штаби і кандидати. День у день кипить робота у Чернігівській міській виборчій комісії.
Чи полегшує організацію виборів нове законодавство? Що ускладнює підготовку до голосування?Якою ізсередини є «кухня» тих, хто готує все для забезпечення волевиявлення чернігівців?
На ці та інші запитання нашого кореспондента відповідає член Чернігівської міської виборчої комісії (від партії «Самопоміч») 36-річний Олександр Романович Гашпар.
-Які у вас враження від роботи у міському виборчкомі?
-В комісії я працюю з 1 вересня (до цього подібного досвіду не мав) і першим враженням був шок від побаченого, процесу прийняття рішень. Від того, як затверджували голів, заступників і секретарів Деснянської та Новозаводської районних виборчих комісій, зокрема лише від певних політичних сил, решту – не допускали.
Наприклад, головою Новозаводської призначили висуванця від «Блоку Петра Порошенка», а Деснянської – від «Батьківщини». Я висловився за дотримання принципу політичного різноманіття, проте мою думку тоді не врахували.
Мене почали остерідатися, але згодом ми з колегами знайшли точки дотику. Принаймні, пропозиції з голосу не приймалися, голова комісії стала до мене прислухатися. Зараз наша робота більш-менш вирівнялася.
-Які найбільш дискусійні моменти можете пригадати?
-9 жовтня під час засідання ми дискутували близько двох годин. Предметом суперечки була скарга щодо розклеювання на стовпах листівок з логотипом «Наш край». Багатьох не полишали сумніви про те, чи можна вважати їх агітаційними матеріалами.
Менш тривалим, але не менш жвавим, було обговорення попередньої скарги «Блоку Петра Порошенка» стосовно банеру на проспекті Миру щодо «Нашого краю». Каменем спотикання стали деякі юридичні тонкощі та процедурні моменти.
Певні дебати викликала скарга від кандидата у мери, самовисуванця Сергія Куценка, котрий просив визнати незаконною зустріч свого опонента Владислава Атрошенка у приміщенні міськвідділу міліції. Колізію допомогло розв’язати рішення суду, який відмовив скаржнику. Тож ми повернули йому скаргу без розгляду.
Також досить довго сперечалися стосовно відмови у реєстрації трьох кандидатів із прізвищем Атрощенко, але дійшли згоди. Вони оскаржували наше рішення у суді, але марно. Служителі Феміди підтримали відмову.
-В чому складність роботи у комісії?
-Переважна більшість моїх колег не забуває про свою партійну приналежність. Відтак, орієнтується більше не на вимоги закону, а на політику і стратегію своєї партії. Це не додає нам результативності, гальмує процес підготовки до виборів.
На щастя, ми, на відміну від колег з інших міст, не відчуваємо тиску з боку місцевої влади та партій.
-Як відомо, на виборах до міської ради Чернігова за депутатські крісла змагатимуться представники 16 політичних партій. Чи було щось особливе у їхній реєстрації?
-Так, безперечно. Деякі політичні сили не дотримувалися гендерної квоти при складанні виборчих списків, тобто співвідношення кількості жінок і чоловіків. Серед тих, у кого цей показник «не дотягував», були осередки «Укропу», «Батьківщини», «Республіки» та Радикальної партії. Кандидатів жіночої статі у них було висунуто менше 30 відсотків. Після нашого зауваження цей дисбаланс партійці так і не усунули. Списки зареєстрували без додавання жінок.
Що стосується помилок у прізвищах кандидатів та назвах партій, то їх вони швидко виправили. Щоправда, як виявилося тепер, не скрізь. Деякі, не досить суттєві (написання назви з великої або малої літер), знаходили під час затвердження проектів виборчих бюлетенів.
-Яких рис характеру і якої підготовки потребує робота члена виборчкому?
-На мою думку, для цього людина має бути стриманою, об’єктивною і неупередженою. Пояснення просте: така специфіка вкрай відповідальної справи, якою ми займаємося. Принаймні, я почуваю себе відповідальним за долю Чернігова.
Такого ставлення потребують і нинішні реалії. Не забувайте, що ми є першодослідниками нового закону про місцеві вибори. Як практики, з`ясували, що багато його положень некоректно виписані, містять чимало прогалин. Зокрема щодо гендерної квоти.
У виборчому списку має бути не менше 30 відсотків представників однієї статі. Однак серед підстав відмовити у реєстрації партії, що делегувала мало жінок, такої норми немає. Те ж саме стосується і попередження учасникам виборчих перегонів, яке так само не тягне за собою якихось санкцій.