Соколов повертається. Кандидати в мери Атрошенко і Дубіль заворушаться, сесія...
Завтра, 21 серпня закінчується 3-тижнева відпустка чернігівського міського голови Олександра Соколова. У вихідні він має уже бути на урочистостях з нагоди Дня Національного прапора та Дня незалежності України.
Політичне затишшя зміниться бурхливими переговорами, політичними домовленостями, альянсами, провокаціями та іншим, що передує місцевим виборам. 28 серпня - сесія міськради.
Найголовніша інтрига – чи піде Соколов на вибори мера, чи команди Атрошенка і Дубіля зможуть через суди натиснути на діючого мера і відмовитися підмовитися висуватися на посаду міського голови.
Якщо місцевим командирам від Порошенка та від Тимошенко вдасться осадити Соколова, то на мерські перегони можуть вийти Атрошенко та Миргородський.
Втім, керівництво «Батьківщини» бачить слабкість свого кандидата. Тому Юля може дати команду і випустити на перегони найвідданішого свого пажа – Валерія Дубіля.
Завдання, що у Атрошенка, що у Дубіля однакове – завести свою команду у міськраду. Розставити людей і… знову змитися в парламент.
Вони там потрібніші. А містом керуватиме «помазаник» від тієї чи іншої політичної сили.
Так робив свого часу у 2006-му році Рудьковський. Тоді Чернігів не пробачив Миколі Миколайовичу такого кроку і соціалісти зійшли на пси.
Зараз завдання Дубілю і Атрошенку спрощується. Вони спокійно можуть виставляти свої кандидатури на вибори мера, адже парламент довго не втримається.
Уже на весну 2016 року можна очікувати нові вибори до найвищого законодавчого органу України.
Так що в разі перемоги на мерських виборах, вони встигнуть сформувати команду і знов майнути у Верховну Раду, яка так припала їм до душі.
А Чернігів?
А наше місто знов буде шукати ефективного господаря і реформатора. Бо ні Атрошенко, ні Дубіль на цю посаду не годяться.
Перший, коли прийшов у 2005 році, підім’яв під себе багато підприємств, включаючи торгівлю.
Другий, коли у нього випала нагода «рулювати» областю 2014-му наставив своїх кадрів і все намагався схопити в одні руки.
Кандидати в мери типу Ігоря Андрійченка просто насторожують. Це приклад молодої людини з несформованими духовними цінностями і характером, яка в своєму житті іще нічого не створила, а тільки звикла надувати щоки.
Що ж до Олександра Соколова, що досвід у нього є. Однак керувати містом по-новому і стати реформатором він уже не зможе. Бо опирається на таку команду, яка нічого сама робити не хоче, окрім «освоювати кошти».
Тобто виходить, що питання мера Чернігова. На цих виборах не вирішиться. Той, кого б хотіли вибрати чернігівці - господарника і реформатора - поки що не з’явився на політичному горизонті нашого міста.
Ми не оберемо його восени 2015 року. А оберемо «перехідного мера».
А чого дивуватися? У нас і глава держави зараз перехідний, як і очільник уряду. Бо Україна не піднімається, а війна не закінчується...
Політичне затишшя зміниться бурхливими переговорами, політичними домовленостями, альянсами, провокаціями та іншим, що передує місцевим виборам. 28 серпня - сесія міськради.
Найголовніша інтрига – чи піде Соколов на вибори мера, чи команди Атрошенка і Дубіля зможуть через суди натиснути на діючого мера і відмовитися підмовитися висуватися на посаду міського голови.
Якщо місцевим командирам від Порошенка та від Тимошенко вдасться осадити Соколова, то на мерські перегони можуть вийти Атрошенко та Миргородський.
Втім, керівництво «Батьківщини» бачить слабкість свого кандидата. Тому Юля може дати команду і випустити на перегони найвідданішого свого пажа – Валерія Дубіля.
Завдання, що у Атрошенка, що у Дубіля однакове – завести свою команду у міськраду. Розставити людей і… знову змитися в парламент.
Вони там потрібніші. А містом керуватиме «помазаник» від тієї чи іншої політичної сили.
Так робив свого часу у 2006-му році Рудьковський. Тоді Чернігів не пробачив Миколі Миколайовичу такого кроку і соціалісти зійшли на пси.
Зараз завдання Дубілю і Атрошенку спрощується. Вони спокійно можуть виставляти свої кандидатури на вибори мера, адже парламент довго не втримається.
Уже на весну 2016 року можна очікувати нові вибори до найвищого законодавчого органу України.
Так що в разі перемоги на мерських виборах, вони встигнуть сформувати команду і знов майнути у Верховну Раду, яка так припала їм до душі.
А Чернігів?
А наше місто знов буде шукати ефективного господаря і реформатора. Бо ні Атрошенко, ні Дубіль на цю посаду не годяться.
Перший, коли прийшов у 2005 році, підім’яв під себе багато підприємств, включаючи торгівлю.
Другий, коли у нього випала нагода «рулювати» областю 2014-му наставив своїх кадрів і все намагався схопити в одні руки.
Кандидати в мери типу Ігоря Андрійченка просто насторожують. Це приклад молодої людини з несформованими духовними цінностями і характером, яка в своєму житті іще нічого не створила, а тільки звикла надувати щоки.
Що ж до Олександра Соколова, що досвід у нього є. Однак керувати містом по-новому і стати реформатором він уже не зможе. Бо опирається на таку команду, яка нічого сама робити не хоче, окрім «освоювати кошти».
Тобто виходить, що питання мера Чернігова. На цих виборах не вирішиться. Той, кого б хотіли вибрати чернігівці - господарника і реформатора - поки що не з’явився на політичному горизонті нашого міста.
Ми не оберемо його восени 2015 року. А оберемо «перехідного мера».
А чого дивуватися? У нас і глава держави зараз перехідний, як і очільник уряду. Бо Україна не піднімається, а війна не закінчується...