Як Бендерівку перейменували

У Поліссі більшість мешканців, а їх — 287, народилися в різний час у... Бендерівці.

Так, досить незвично для чернігівського регіону, називався населений пункт.

Про це мені оповів колишній агроном Ростислав Рудя, який, вказуючи свій вік, уточнив, загадково посміхаючись:

— Я народився в селі Бендерівка 1948 року...

Мешканці-старожили Полісся розповіли різні версії походження назви села.

Олександра Олександрівна Макаренко:

— Це був мирний час, іще до революції. Як розказувала мені бабуся, їхала нашим краєм цариця Катерина й загубила тут гаманець. Ось і стали прозивати це місце Гаманівка...

— То село ще й так називалося?

— Еге ж.

— А коли ж назвали Бендерівкою?

— Баба казала, що скоро після Катерини назвали по-новому.

Зазначу відразу, що після проїзду 1787 року Катерини ІІ Чернігівщиною (маршрут її подорожі — Новгород-Сіверський, Блистова, Вишеньки, Мена, Березна, Чернігів, Куликівка, Дрімайлівка, Ніжин, Володькова Дівиця, Носівка, Козари, Козелець, Семиполки, Бровари) з’явилися сотні легенд про те, як вона давала назви населеним пунктам. Більшість із них, як і Гаманівку, царський кортеж оминув. Проте... ця подія, до якої так ретельно готувалися — будували мости, підсипали дороги — вплинула на подальші тлумачення назв багатьох сіл.

Секретар сільської ради Людмила Ревенко розповіла правдоподібнішу версію, почуту від своїх рідних:

— Тут були колись Волинські хутори. Мені казали, що пани з Волинки відсилали сюди своїх неслухняних синів. Отут вони й почали самостійно господарювати.

Кілька місцевих чоловіків наполягали на іншому:

— Сюди виселили з Волинки розбишак, бандитів. Ото через те так назвали село.

Зрештою, кутківські експерти, що сиділи на лавочці, відіслали по певніші свідчення до найстарішого мешканця Полісся — Петра Петровича Макаренка. Йому вже 96 років. І він з радістю оповів те, що добре знав:

— Чув я колись, що ніби до революції один воєнний офіцер служив у Бендерівському полку. От він, мабуть, у честь Бендер і назвав свій хутір.

Інтригуюча назва змусила мене переглянути «Списки населених місць російської імперії за 1859 р.», де й справді не було Бендерівки та Гаманівки, а перелічені чотири Волинські хутори (на одному проживало 15 осіб, на другому — 21, на третьому — 2 і на четвертому — 13). А ось за статистичними даними 1901 року вже на їхньому місці були два окремих села. У Гаманівці проживав 91 чоловік і 102 жінки, у Бендерівці — 229 чоловіків та 239 жінок! Зрештою, останнє село поглинуло перше. Та й йому не довелося довго вікувати. Бандерівській рух на Західній Україні позначився й на Чернігівщині. Якомусь запопадливому партфункціонеру спало на думку, що люди можуть подумати, буцімто придеснянське село названо в честь Степана Бандери та його побратимів. У середині 1950-х Бендерівку перейменували на Федорівку. Остання назва протрималася 2—3 роки. І з 1960-х Бендерівка стала Поліссям.

Невеличке село, як і його старожили, доживає свого віку. У красиву двоповерхову школу приходить на навчання з двох сіл усього-на-всього 20 дітей...