Напівісторична реконструкція.Червона репетиція

До Дня визволення Чернігова військові піднімуть червоний прапор.

Для цього навіть проводять репетиції.

Як правильно і куди йти з тими прапорами і без них.

Чи то дань ветеранам, що перемагали під червоними знаменами, коли тисячі їх товаришів помирали кинуті напризволяще владою без набоїв і захисту не дійшовши до мети. Чи напівісторична реконструкція. Бо ж наявні лише прапори. Решта: форма, зброя – сучасні. Шоломи і маскхалати навряд можна вважати історичним антуражем. Бо за часів незалежності українська армія вдало використовує надбання попередників.

Молодих вояків теж не можна вважати реінкарнованими радянськими солдатами, що підуть гинути за «родіну» і «Сталіна».

Подивитися на перевтілених чернігівських трансформерів-військових можна буде в день свята або ж на фото з репетиції.

Хоч навіщо червоні прапори? Я не розумію. Чи може в такому разі прапор бути елементом патріотичного виховання дітей. Нести їм і формувати неправильні знання – для цього прапори?

Яка тоді різниця між побаченою невідповідністю антуражу з часом на площі від дешевих комп’ютерних іграшок. Які дозволяють японцям воювати проти німців. Або на танку Другої світової знищувати сучасну техніку.

Звідки тоді дітям набратися любові до України ще й мати адекватні історичні знання?