Улюблена блондинка брюнетки. (Hyundai Sonata-2005 - Hyundai Sonata-2011)

«Я полюблю тебе, обов'язково покохаю ...., якщо ти будеш хорошою. Але зараз, вибач, я просто обожнювала дівчинку, що була перед тобою, нашу попередню .... Сонату », - звернулася я до неї, вперше натискаючи кнопку «Start».

Але спочатку - трохи передісторії. Мені добре відомо, коли на мого чоловіка нападає «автомобільна лихоманка». Відбувається це з певною регулярністю, раз роки на три-чотири. Ситуація мене цілком влаштовує, нехай краще, як рукавички, міняє машини. Не їсть, не п'є, ночі поспіль проводить за комп'ютером, потім починаються походи по автосалонах, порівняльні тест-драйви та наради з друзями. Муки вибору цього разу закінчилися тим, що у переліку автомобілів нашої сім'ї замість попереднього покоління Хьондай Сонати з`явилося нове. Ми й цього разу не зважилися пересісти на позашляховика.

Седани в родині були, купе були, хетчбеки були, а ось SUV досі залишається мрією, яку ми ще маємо вбити. Адже не любимо ми скакати бордюрами, всі ці полювання-рибалки так сильно, як подорожі на далекі відстані. І ось менше року тому безпосередньо з салону на стоянку просто неба ми забрали білу красуню-блондинку найповнішої комплектації, 2,4 літри з панорамним дахом і бордовим шкіряним салоном. Спочатку я навіть фізично відчувала, як їй було гидко звикати до дощу зі снігом і щоранку обмерзати крижаною кіркою. Ну що ж, така вже сувора правда життя, дівчинка. Знаєте, я абсолютно впевнена, що машини розподіляються на хлопчиків та дівчаток.

На статеву приналежність, звичайно, дуже впливає назва. Фольксваген Пассат, наприклад - однозначно хлопчик, незрозуміло хто - Тойота Пріус, щодо нашої Сонати, вона є дівчинкою і за іменем, і за суттю. Чого тільки варті ці шикарні по-східному витягнуті фари-очі! Хоча спочатку саме ця екзотичність мало не відбила у нас бажання її купувати. Коли нове покоління тільки-но з'явилося на ринку, Соната здалася нам надмірно корейською, якщо можна так сказати. Попередня модель, якщо й косила, то тільки під європейку, прямокутні витягнуті фари, ніяких тобі особливих, спокусливих вигинів. Щодо нової Сонати, вона набагато кокетливіша, порівняно зі своєю старшою сестрою. А яка в неї попа! А задні фари! Це ви її ще на березі озера в променях висхідного сонця не бачили! Нова Соната - красуня зовні. Це - факт.

Спочатку вона здавалася нам настільки яскравою та привертаючою до себе увагу, що ми навіть трохи соромилися перед сусідами. Але, як чоловіки швидко звикають до краси своїх дружин, ми звикли до зовнішнього вигляду нашої машини. Ударом у саме серце було побачити перший раз Сонату-таксі. Королеву - й в коні!!! Тішило лише усвідомлення того, що в усьому світі погані машини в таксі не беруть, а наша – дійсно хороша, велика й надійна.

Коли ми лише тільки обговорювали майбутнє придбання, у нас було ще три претенденти: Тойота Кемрі, Форд Мондео та Ніссан Теана. Нова Кемрі на той час ще не вийшла, а автомобілів попереднього покоління на вулицях міст було настільки багато, що, чесно кажучи, вони вже муляли очі. Що стосується Мондео та Теани, за ціну Сонати найповнішої комплектації їх продавали майже порожніми. Взагалі, нехай пробачать мене чоловіки, я вважаю, що в рамках окремо взятого класу автомобілі прийшли до спільного знаменника в технічному плані, й вибирати сьогодні доводиться скоріше між нюансами дизайну, ніж між наборами технічних характеристик. Тут спрацьовує найважливіший принцип : «подобається - не подобається», «моє - не моє».

Те, що ця дівчинка моя, я відчула, ледь присівши за кермо. А ось Теана здалася надто холодною, а Мондео - якимось дуже пластмасовим. Оскільки ми вже мали досвід спілкування з корейськими автомобілями, з їх обслуговуванням, сам факт знову придбати Хьондай нас зовсім не турбував. Великим плюсом стало те, що зовні Сонати 2005-го модельного року та 2011-го дуже сильно відрізнялися, не виникало відчуття «дежа вю» й усередині машини. В цілому, вкрай мало деталей перекочувало з попереднього покоління моделі на нове. Як для жінки для мене так і залишилося загадкою, куди поділося зручне дзеркальце з підсвіткою на сонцезахисному козирці.

Скільки ж це корейцям вдалося заощадити, замінивши його на пластмасове «недоробло», яке додатково треба ще виколупувати із заглиблення та окремо включати підсвічування?! Зі свіжим манікюром це майже нездійсненне завдання. Чому кнопки підігріву сидінь зробили такими неприємними на дотик?! В решті мене в салоні все влаштовує. М'який пластик, чорні глянсові вставки на дверях, хромовані ручки, красива, захована від пасажира панель приладів, ергономічне мультифункціональне кермо. Завширшки для ніг місця поменшало через появу нової каскадної центральної консолі, а ось плечам простору додалося. Ззаду - хоч танцюй. Четверо дорослих можуть розсістися цілком комфортно. Найбільше в новій машині порадував панорамний дах з люком. Вау! Це - для мене! Можна висовуватися, руками-ногами махати. До того ж люк дозволяє дуже вдало орієнтувати потоки повітря в салоні. Взагалі, це мій маленький пунктик, ненавиджу, коли на мене дме, я миттєво застуджуюся. Люк став справжнім порятунком. За комфорт пасажирів позаду відповідає кондиціонер. На жаль, корейці так і не позбавилися широкої мертвої зони в районі передніх стійок, вона навіть стала трішки більшою за рахунок нових дзеркал заднього зору. Хоча самі дзеркала - супер!


Величезні, як на позашляховику, з електронним регулюванням! Це треба бачити, як зворушливо Соната складає вушка. Бічна зона заскління зменшилася, спочатку це не сподобалося, але зараз ми вже звикли. Нарешті з'явився МР3 плейєр! Якою це було мукою раніше вишукувати для Сонати-2005 свої улюблені теми на аудіо дисках! Ще в новій машині є USB вхід і вхід для iPаd, і це теж дуже зручно. Зараз декілька слів про сидіння. Вони сильно не змінилися, не враховуючи того факту, що переднє водійське крісло обзавелося електронними регулюваннями з двома фіксованими положеннями для двох водіїв, і весь салон став шкіряним. Як же ми раділи! Бордова шкіра так личить білій машині. Ну то й що?! Дряпається, взимку холодить, влітку липне, постійно боїмося капнути щось жирне, або що собака наш залишить сліди від своїх пазурів. Все! Наступного разу беремо комбінований з текстилем салон.

А тепер, нарешті - про головне. Яка Соната в їзді? Пружна, зібрана, розгойдувань стало менше, ніж на моделі 2005 року. Не занадто динамічний кік-даун, це вам не Хонда, але прискорення для обгону предостатньо, 2,4 літри, 178 конячок. Коли йде без завантаження, жорсткувата, водієві і штурману їхати набагато м'якіше та комфортніше, ніж пасажирам, що сидять позаду. З повним навантаженням малуватий кліренс для наших доріг. Але! Чудова керованість, діаметр розвороту став вужчим, ніж на попередньому поколінні моделі. Дивно, як велика машина може так легко маневрувати! Цілком передбачувана робота систем безпеки. Соната чіпко тримає трасу на великих швидкостях, як кулею, летить за рахунок чудової аеродинаміки. Мабуть тому споживання пального на трасі складає лише 8.6 літри, в місті - близько 13-15. З мінусів: Соната не по-східному гамірна дівчинка. Звукоізоляції салону недостатньо, аби повною мірою перекривати шум дороги та двигуна. А ось щодо автоматичної коробки, не маємо жодних претензій. Перемикання плавні, без затримок, є можливість переходу в ручний режим, але користуємося ним раз на сто років, так само, як і круїз-контролем. Але є вони, встановлені - й спасибі.

Що ламалося? Тьху-тьху-тьху, майже за рік експлуатації, 48,5 тис. км, з серйозного не ламалося нічого. Одного разу ми, правда, дрижаки зловили, коли загорілася лампочка Сheck двигуна. Виявилося, що потрібно було поміняти датчик каталізатора вихлопних газів (так, здається, мені сказали на СТО). Ми самостійно намагалися цей датчик обнулити, відключаючи клеми акумулятора, але не вийшло, довелося таки міняти. Зараз користуємося рекомендацією майстрів, не заправляємося бензином із присадками, ці датчики надто чутливі до присадок, засмічуються. Також ми поміняли обидва передніх амортизатори, досі страшно згадати яму, в яку я влетіла. Взимку минулого року через аномальні холоди, а було під сорок, відмовили парктроніки, перестав працювати рідкокристалічний дисплей. У сервісному центрі безкоштовно замінили його на більший та кращий тач-скрін. Ось, чекаємо на нову зиму, хвилюємося....

Уявляю, як хмикають, читаючи цей відгук, власники Ауді, БМВ, Лексусів: «Красуня?! Розумниця?! Соната?!» Але, як то кажуть: «На чужий коровай рота не роззявляй». Соната - моя дівчинка, і я її люблю. Ой, я це промовила! Закохалася-таки….