Блащиковскі приносить вимучену нічию господарям. Польща - Росія - 1:1
Після того, як чехи здолали греків, стало зрозуміло, що за підсумками сьогоднішньої гри ані Польща, ані Росія не попрощаються з шансами на плей-офф навіть у разі поразки. Вони і не форсували подій, а погодились на мирову.
До матчу відбувалася позафутбольна бійка між росіянами та поляками на шляху російських вболівальників до стадіону. А нас же, фанатів доброго і якісного футболу, чекала класна битва на газоні варшавського Національного стадіону - без нічого зайвого. І вона таки відбулася, хоча склалося враження, що футболісти занадто скромно оцінили свої можливості в атаці і могли би більше потішити вболівальників на стадіо, у фан-зонах та біля екранів ТБ і моніторів.
Поляки знову, як і з греками, почали активніше. Мали кілька класних нагод, у порядку спадання гостроти. Після останнього найменш грізного моменту ініціативу міцно прихопили до рук росіяни. І видали кілька чудових акцій, після однієї з яких Аршвін ідеально виклав на голову Дзагоєва, а тому довелось лише делікатно її підставити.
У другій половині Польща віджила, але з кожною наступною секундою зменшувалась віра в її загальний успіх. І все ж капітан юних "орлів" Смуди, Куба Блащиковскі в одному з епізодів рвучко розвернувся та викрутив снаряд ідеально незручно для воротаря росіян Малафєєва. Поляки зрозуміли, що нічого гнівити Бога, і такий результат для них буде найкращим з можливих, тому легенько засушили гру.
Гравцем матчу визнали Андрія Аршавіна, чи не найкращого у попередній грі з Чехією. Цього разу йому дали більше за заслуги, адже видалось, що як мінімум з не меншою ефективністю провів гру польський півзахисник Якуб Блащиковскі. Ну, але Арш теж заслужив, тим паче, що його команда, як здалось, була таки ближчою до перемоги, ніж суперник. Попри те ми отримали цілком справедливу нічию, від якої більшу сатисфакцію отримали поляки - вони таки не пустили вівторкового вечора у своїй столиці принципового опонента до чвертьфіналу.
До матчу відбувалася позафутбольна бійка між росіянами та поляками на шляху російських вболівальників до стадіону. А нас же, фанатів доброго і якісного футболу, чекала класна битва на газоні варшавського Національного стадіону - без нічого зайвого. І вона таки відбулася, хоча склалося враження, що футболісти занадто скромно оцінили свої можливості в атаці і могли би більше потішити вболівальників на стадіо, у фан-зонах та біля екранів ТБ і моніторів.
Поляки знову, як і з греками, почали активніше. Мали кілька класних нагод, у порядку спадання гостроти. Після останнього найменш грізного моменту ініціативу міцно прихопили до рук росіяни. І видали кілька чудових акцій, після однієї з яких Аршвін ідеально виклав на голову Дзагоєва, а тому довелось лише делікатно її підставити.
У другій половині Польща віджила, але з кожною наступною секундою зменшувалась віра в її загальний успіх. І все ж капітан юних "орлів" Смуди, Куба Блащиковскі в одному з епізодів рвучко розвернувся та викрутив снаряд ідеально незручно для воротаря росіян Малафєєва. Поляки зрозуміли, що нічого гнівити Бога, і такий результат для них буде найкращим з можливих, тому легенько засушили гру.
Гравцем матчу визнали Андрія Аршавіна, чи не найкращого у попередній грі з Чехією. Цього разу йому дали більше за заслуги, адже видалось, що як мінімум з не меншою ефективністю провів гру польський півзахисник Якуб Блащиковскі. Ну, але Арш теж заслужив, тим паче, що його команда, як здалось, була таки ближчою до перемоги, ніж суперник. Попри те ми отримали цілком справедливу нічию, від якої більшу сатисфакцію отримали поляки - вони таки не пустили вівторкового вечора у своїй столиці принципового опонента до чвертьфіналу.