ГРОБИ ОТЦЯ ДЗИНДРИ АБО В ЯКУ ЦЕРКВУ ІТИ ЛЮДЯМ?

Нині, у моєму рідному с. Данилівка, в Менському районі на Чернігівщині громада розглядає питання: чи переходити з Московського патріархату до Православної Церкви України? Рішення має бути ухвалено 23 лютого – на загальних зборах села.

В ці дні, коли Православна Церква України отримала з рук Вселенського патріарха Томос – триває будівництво нової, української церкви. Так звана, УПЦ — є філією Російської церкви, і це незрозуміло тільки темним бабусям-свічницям, для яких слово батюшки – закон.

Ті гроші, що жертвують селяни на церкву, мов у далекі часи Радянського Союзу, буйним квітом і повноводим струменем досі біжать до Москви. І це тоді, коли Москва веде проти нас криваву війну!

Всім знайдеться місце у новій, Українській церкві – і отцям з УПЦ МП, і півчим з церковного хору, і стареньким бабусям.

Зараз, у церкві в Данилівці служить сумновідомий священик, ієрей, житель с. Феськівка, такий собі Дзиндра Володимир Павлович, 1976 р.н. Це саме його напередодні «попросили» з села, завважте – культурно попросили, а не як шкодливого кота мітлою гнали, бо він вирішив свій власний бізнес будувати «на церкві».

Принцип був дуже простий. Хочеш щоби твого родича по-людські відспівали в церкві – купуй у ієрея Дзиндри гроб. Без Дзиндриного гроба відспівування не буде…

Такий «жорсткий» бізнес, а ще бучний інцидент у с. Веселий Поділ, що належить до Данилівської сільради, коли московський піп Дзиндра накинувся з лопатою на панотця Володимира Шемендюк, який здійснював чин похорону, і взагалі звели нанівець його і доти не бездоганний авторитету. Людяи урвався терпець і московського попа просто вигнали геть із Данилівської парафії.

Ці два факти яскраво свідчать про моральне обличчя отця Дзиндри. А ще ж до того є у Дзиндри політичний фейс. У цивільному, нецерковному житті, він — депутат Феськівської сільської ради від політичної партії «Відродження».

Давайте, ніби з Дзиндриних гробів припіднімемо кришку святая-святих цієї партії. Що ж то за партія така — «Відродження», від якої, до речі, став депутатом Менської райради і Василь Ількович Дендак, нині благочинний у райцентрі Мена.

Отже, партія «Відродження».
Вільна енциклопедія «Вікіпедія» розповідає нам, що «Відродження» — політична партія України. Більшість депутатів— колишні члени Партії регіонів, які голосували за так звані «закони про диктатуру». Створив її свого часу Георгій Кирпа.

І як воно суміщається ото в отцях божественне та політичне — відомо тільки їм. Цікаво, що у рідному селі Володимира Дзиндри, а це с. Залісся Чортківського району на Тернопільщині діє церква святого Архістратига Михаїла, що належить Православній церкві України та церква святого Архістратига Михаїла (греко-католицька). Жодних інших церков, зокрема під омофором московського патріархату там нема.

То де ж набрався отець Дзиндра отого душевного сміття, тих московських реп’яхів?! Може, він і саму церкву поплутав з бізнесом?

До речі, його рідне с. Залісся відоме давніми, бандерівськими традиціями. Тут діяла боївка УПА. Знайомі розповідали, що батюшки з Чернігівщини, що служать у наших храмах у складі УПЦ МП, і які є західняками, приїхавши додому, своїм рідним та близьким розповідають, що вони вірно служать в УПЦ КП, бо сказати правду — соромно. Та й небезпечно, бо хто зна як поведуться свідомі люди із запроданцями та ще й під час війни?!

Отже, Данилівка в очікуванні на 23 лютого.
Не на день совєцкой армії (свят-свят-свят, згинь нечиста – авт.), а на загальні збори села, де й вирішиться доля тутешньої церкви та її парафіян. Вирішуватиметься доля і самого Дзиндрі, який покаявшись, може знайти себе в новій церкві.