Варіант нашого «економічного дива» — уникнути дефолту!
Президент України Віктор Янукович звільнив Валерія Хорошковського з посади Міністра фінансів і призначив його першим віце-прем’єром. «З членів уряду Валерій Хорошковський найкраще за всіх підходить для виконання завдань, поставлених Президентом на останньому засіданні Ради регіонів, — курувати хід реформ, відповідати за економічний блок і розвивати співпрацю з європейськими структурами», — прокоментували зміни в Адміністрації Президента.Політологи пояснюють кадрове рішення Президента надією на «диво». «Від Хорошковського очікують економічного дива», — каже керівник Центру політичного аналізу «Пента» Володимир Фесенко. Мовляв, він (Хорошковський. — Ред.) ефективний кризовий менеджер і неодноразово це доводив. Зі слів Фесенка, Клюєв у Кабміні виконував роботу «конячки» — тягнув поточну роботу. У Хорошковського ж завдання зовсім інше. Він повинен стати «економічним чудотворцем», каже політолог.
Зважаючи на заяви міжнародних аналітиків, як от опублікованого в середу повідомлення Bloomberg, про те, що Україна сьогодні на порозі дефолту і справи на стільки погані, що гірше — тільки в Греції. Варіант економічного дива «по-українськи», який чекають від Хорошковського — уникнути краху. Для цього йому потрібно: «А» — забезпечити з мінімальними втратами для країни і державного бюджету виплати за зовнішніми боргами; знайти додаткові фінансові ресурси для соціальних програм перед виборами і «Б» — кажуть політологи. Якщо це йому вдасться зробити без втрати довіри електорату — це справді буде «диво».
Звичайно, завдання не з легких, зважаючи як швидко «тануть» золотовалютні резерви НБУ і як часто останнім часом загорається червона лампочка від інвесторів, МВФ, Світового банку та інших впливових фінансових інституцій.
На думку народного депутата Тараса Стецьківа, у всієї цієї кадрової «чехарди» є одна банальна причина — дуже коротка лава запасних. Мовляв, як інакше пояснити ситуацію, коли намагаються однією і тією ж людиною заткнути вже третю позицію — спочатку в СБУ, потім в міністерстві фінансів, а тепер ще й в кріслі першого віце-прем’єра. «Здається, що Хорошковського використовують, як тенісний м’яч, яким кидаються за необхідності і без неї, — каже Стецьків. — Я бачу однакову перспективу і для Хорошковського і для Клюєва. Тільки одного відправили в РНБО займатися виборами, а іншого — віце-прем’єром закривати економічний і євро інтеграційний напрямок. Напевно ще й пообіцяли, що якщо завдання буде виконане успішно, то після виборів відкриється перспектива прем’єрського крісла».
Також думка, що Янукович таким чином розводить центри впливу. Під Клюєва швидше за все будуть віддані «силовики» і зовнішні економічні контракти. «Ми отримуємо модель управління часів Кучми, — повідомило «Дню» джерело з Партії регіонів. — Є Кабмін, який по суті підпорядковується Президенту, але є і РНБО, яка, відповідно до Конституції, є дорадчим органом при Президентові, і є автономним органом по збору інформації. Плюс — додатковим інструментом впливу на ситуацію. Тобто таким чином знижується вплив першого віце-прем’єра Хорошковського, який по суті зараз Кабміном і почав «рулювати». Азаров уже при Клюєві був просто політичною фігурою. Він на процеси не впливає. Всі питання вирішував Андрій Петрович».
Утім, деякі політологи роблять ще більш сміливі припущення. Мовляв, прем’єрське крісло — це далеко не кінцева перспектива Хорошковського. Він цілком може стати наступником Януковича. «Рейтинг Януковича падає, з часом може трапитися так, що Янукович не зможе виграти другий тур президентських виборів 2015 року, тоді постане питання про наступника. Хорошковський спочатку через прем’єрську посаду, потім через власну політичну діяльність може стати наступником Януковича. У цьому є його зараз основна амбіція», — вважає політолог Сергій Таран.
Заради справедливості варто відзначити, що Хорошковський був найбільш прогнозованим претендентом на місце Клюєва. Як тільки президент відправив останнього в РНБО, Хорошковському почали пророкувати «підвищення». Як альтернативу називали лише заступника глави Адміністрації президента Ірину Акімову. Більшою інтригою стало питання: хто ж сяде у крісла міністра фінансів та міністра економічного розвитку та торгівлі. Адже це повинні були б бути перевірені люди, з якими новий віце-прем’єр зможе відлагодити чітку систему координації. Укріплення фінансово-економічного блоку — єдиний варіант відповісти на виклики, які сьогодні постали для країни. За інформацією, яку озвучив на прес-брифінгу Олександр Єфремов, вакантні посади в уряді обіймуть нинішній заступник глави НБУ Юрій Колобов (очолить Мінфін) та відомий український бізнесмен та громадський діяч — Петро Порошенко (очолить Міністерство економічного розвитку та торгівлі).
КОМЕНТАРІ
Олександр КЕНДЮХОВ, президент Всеукраїнської спілки вчених-економістів:
— Переддефолтний стан притаманний Україні впродовж останніх 15 років її існування, і це її нормальна характеристика навіть для всієї нашої новітньої історії, починаючи з 1991 року. Наша система виробництва ні вчора, ні сьогодні не дозволяла покривати поточне споживання бюджетними доходами, у тому числі й через негативний торговельний баланс. Країна, яка втрачає щорічно в результаті міжнародної торгівлі мільярди доларів (за підсумками минулого року, це близько 12 мільярдів), цю різницю вимушена покривати за рахунок нових позик. І як тільки виникає гостра необхідність у черговому кредиті, кредитори висловлюють сумнів відносно того, що наша країна спроможна його обслуговувати. І Україна опиняється у переддефолтній ситуації. Оприлюднене нещодавно повідомлення Міжнародного валютного фонду, в якому висловлюється сумнів щодо можливості видати Україні черговий кредит, — це чітка і досить вірогідна передумова можливого дефолту. Але в такій ситуації Україна, як я вже казав, була неодноразово за роки незалежності, і дефолт не оголошувала. Але якщо МВФ (а в нього зараз немало своїх проблем — треба рятувати Європейський Союз) не дасть нам чергового кредиту, то, на мою думку, все ж нічого страшного не станеться. Наша країна зможе отримати позику в інших потенційних кредиторів, найбільш серйозним з яких є Китай. Він володіє найбільшими у світі валютними запасами (приблизно три трильйони доларів), і останні два роки видавав країнам, що розвиваються, більше кредитів, ніж Світовий банк. Лише два державні банки надали понад 110 мільярдів доларів. Правда, китайські кредити видаються виключно під урядові гарантії і під заставу земельних ресурсів. Якщо Захід перекриє нам доступ до своїх кредитів, то, цілком імовірно, що нашим основним кредитором стане саме Китай. І це, звичайно, небажаний варіант. Але дефолт куди гірше, оскільки може бути скорочено всі соціальні програми, почнуться невиплати бюджетникам, що потягне за собою і решту. Природно, жоден уряд не піде на такий сценарій, оскільки він, як правило, супроводжується масштабними соціальними заворушеннями. Отже, я сподіваюся, кредитора все ж буде знайдено. Але кредитно-фінансова бульбашка обов’язково коли-небудь лопне.
Високе призначення Хорошковського може мати успіх лише в тому випадку, якщо він залишить практично в сьогоднішньому статусі такі економічні інструменти, як податкова і пенсійна системи, інвестиційно-інноваційна політика, йому навряд чи вдасться щось змінити. Досягти неординарної мети можна лише нетрадиційними методами. Тут не допоможе досвід Європи та інших країн. Щоб представити світові нове економічне диво, необхідно використовувати інструменти, які не мають аналогів. Якщо ж співпрацювати з економічною наукою і взяти на озброєння проект стратегії соціально-економічного розвитку, розроблений нашою спілкою (її можна знайти на нашому сайті), який вже пройшов апробацію в Казахстані, тоді можна говорити про високу ймовірність успіху. Економічне диво в Україні можливо. Його ймовірність дуже сильно залежить від кадрової складової. А ще потрібно сказати, що економічне диво неможливе і ніде не було досягнуто без національної єдності та громадянської відповідальності населення, яке має забезпечувати економічним реформам солідарну підтримку. І це вже питання довіри людей до влади.
Олександр ПАСХАВЕР, президент Центру економічного розвитку:
— Я не знаю, чому всі говорять про дефолт. Сьогодні я не бачу підстав говорити про цю загрозу. Згадайте скільки разів за останні 3-4 роки в Україні казали про дефолт. І що? Його немає. Дефолт, це коли представник уряду, наприклад, Греції виходить публічно і каже, що якщо сьогодні не заплатимо за такими-то і таким-то забов’язаннями, то через місяць не буде чим платити соціальні виплати. В Україні нічого подібного немає. А стосовно призначення Валерія Хорошковського, то, ставлячи чиновника такого рівня, від нього чекають ефективного управління фінансами країни. Однак, крім чисто формальних завдань, є багато неформальних. І неформальна частина у багато разів більша за формальну. Одна людина не може кардинально щось змінити в певному напрямку. Таке непросте завдання під силу команді, яка має послідовну мету та систему завдань. Одна людина може бути більш послідовною у вирішенні певного набору питань, активнішою. Але загалом змінити країну в кращий бік може тільки команда з першою особою, яка має параметри історичного героя.
Антон ФІЛІПЕНКО, президент Української асоціації економістів-міжнародників:
— Є більш ніж достатньо причин для оголошення дефолту в країні. Перша — загрозливий дефіцит торгового балансу, який перевищує сьогодні 12 мільярдів доларів. Друга — заяви Міжнародного валютного фонду і Світового банку. Вони свідчать про серйозні побоювання щодо подальшого кредитування України. І третя — негативна динаміка розвитку економіки, особливо промислового виробництва. Єдине, що я хотів би відзначити, то це те, що ми все-таки ще далекі від Греції, Ірландії, Португалії, Іспанії, Бельгії в об’ємах суверенного боргу. Він сьогодні у нас десь на рівні 60% ВВП, тоді як в Греції — 120%, Бельгії — 110% і так далі. А це один із тих індикаторів, який є вирішальним для оголошення дефолту.
Аби вирішити ці проблемні питання, потрібно змінити усю економічну модель, за якою сьогодні живе Україна. Сьогодні в експертних колах уже немає сумнівів, що вона безвихідна. З точки зору соціально-економічної, тому що відбувається посилення соціального розшарування, коли одна родина має 26 мільярдів доларів, інша — 16 мільярдів, а більшість — 800 гривень. Це абсолютно неперспективна модель, тому що вона йде врозріз із європейськими стандартами. Особливо зі стандартами, які є в скандинавських країнах. Тож завдання номер один — переглянути розподіл власності, можливо, почати треба з інституту приватизації. По-друге, ми не маємо свого власного внутрішнього ринку. І це нам показала криза 2008—2009 років. Тож завдання номер два — це створення внутрішнього ринку, де будуть розвиватися поділ праці та кооперації між регіонами, між галузями власної національної економіки.
Можливо, Валерій Іванович як доктор економічних наук дійсно пройметься цим питанням і зможе його вирішити. Хоча, звичайно, це не зовсім його компетенція. Це радше завдання Президента. Але, можливо, Віктор Федорович і поставив на цей пост Хорошковського, щоб той йому допоміг.
Источник: http://www.day.kiev.ua
