Експерти не відкидають відновлення переговорів Білорусі з МВФ
Повернення до співпраці Білорусі з МВФ можливо лише на певних умовах. Мінськ виконав рекомендації фонду посилити монетарну політику, але ігнорує другу умову - перехід до іншої економічної моделі.
Білорусь може відновити переговори з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Про це заявила голова Нацбанку Білорусі Надія Єрмакова, коментуючи підсумки візиту білоруської делегації до Вашингтона. Разом з міністром фінансів Андрієм Харковцом і міністром економіки Миколою Снопковим Єрмакова брала участь в щорічному весняному засіданні МВФ та Світового банку. Експерти відзначають, що МВФ очікує від Білорусі не лише посилення монетарної політики, а й доказів готовності до проведення масштабних економічних реформ.
Готовність до відновлення співпраці чи "акт ввічливості"?
Від відповіді на запитання, чи можна тепер серйозно говорити про відновлення переговорів Мінська з МВФ, прес-служба Нацбанку утрималася, пославшись на раніше зроблену заяву Єрмакової. У ній йдеться, що експерти МВФ позитивно оцінюють ситуацію в країні і заходи, вжиті білоруським урядом.
Проте, керівник аналітичного центру "Стратегія" Леонід Заїко радить не надавати великого значення відрядженню трьох білоруських чиновників до Вашингтона. Він цілком припускає, що переговори з експертами фонду, на які посилається Єрмакова, - "акт ввічливості", а не свідчення готовності МВФ видавати кредит Білорусі.
А фінансовий аналітик Олександр Муха першою умовою відновлення діалогу Білорусі з МВФ називає нормалізацію політичних відносин з ЄС. Адже у виконавчій раді фонду на долю європейських країн припадає понад 30 відсотків голосів, і це без урахування країн-партнерів і кандидатів на вступ до Євросоюзу.
Жорстка монетарна політика - ще не реформи
Білоруська влада врахувала рекомендації МВФ, посиливши монетарну і фіскальну політику. Виконується і вимога відмови від завищених темпів кредитування економіки та пов'язаної з цим необґрунтованої емісії коштів, констатує економіст дослідницького центру ІПМ Гліб Шиманович.
Однак вимогу реформувати економіку Мінськ ігнорує. Шиманович вважає, що формулювання з підготовленого у вересні 2011 року звіту МВФ щодо Білорусі залишається в силі: "Перш ніж погоджувати схвалення додаткових заходів, офіційні органи очікують виконання вже прийнятих рішень".
МВФ домагається від Білорусі структурних перетворень і зваженої макроекономічної політики. Мова йде про лібералізацію ціноутворення та створення банку розвитку, який звільнив би держбанки від видачі кредитів під держпрограми. Крім того, фонд наполягає на максимально прозорій приватизації та зміні в управлінні корпоративним сектором (відмові від цільових показників для підприємств).
Навіщо Мінську гроші
За словами Олександра Мухи, Мінську гроші необхідні, перш за все, для виплати кредитів за зовнішніми позиками. А МВФ потрібна впевненість, що кредити будуть повернуті. Тим часом білоруська економіка входить в зону турбулентності, констатує аналітик. Терміни виплат або пролонгації держборгів закінчаться в грудні 2012 року. Пік платежів за кредитами - 2013-2014 роки.
Тим не менш, Муха вважає, що співпраця МВФ з Білоруссю могла б увійти в підручники з макроекономіки як приклад вдалої взаємодії з метою реформування економічної системи.
Леонід Заїко теж упевнений, що відновлення програми співпраці Білорусі та МВФ буде вигідне обом сторонам. На відміну від низки держав, що кредитуються фондом, в Білорусі левова частка власності належить державі, а отже, немає сумнівів у здатності Мінська віддавати борги, вважає голова аналітичного центру "Стратегія".
Москва продовжує кредитувати Білорусь
Раніше Білорусь потребувала кредитів для поповнення золотовалютних резервів. Зараз - для повернення держборгів. Що стосується російських кредитів, виділених Москвою напряму або через ЄврАзЕС, то, на думку Заїко, не варто акцентувати увагу на тому, що останній транш 440 млн доларів Мінськ не отримав до цих пір. Справа в тому, що Росія виділяє позику 10 млрд на будівництво АЕС, у той час як аналогічна станція в Калінінграді коштує 6 млрд. Різниця - "додаткова субвенція" для Білорусі, резюмує експерт.
Білорусь може відновити переговори з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Про це заявила голова Нацбанку Білорусі Надія Єрмакова, коментуючи підсумки візиту білоруської делегації до Вашингтона. Разом з міністром фінансів Андрієм Харковцом і міністром економіки Миколою Снопковим Єрмакова брала участь в щорічному весняному засіданні МВФ та Світового банку. Експерти відзначають, що МВФ очікує від Білорусі не лише посилення монетарної політики, а й доказів готовності до проведення масштабних економічних реформ.
Готовність до відновлення співпраці чи "акт ввічливості"?
Від відповіді на запитання, чи можна тепер серйозно говорити про відновлення переговорів Мінська з МВФ, прес-служба Нацбанку утрималася, пославшись на раніше зроблену заяву Єрмакової. У ній йдеться, що експерти МВФ позитивно оцінюють ситуацію в країні і заходи, вжиті білоруським урядом.
Проте, керівник аналітичного центру "Стратегія" Леонід Заїко радить не надавати великого значення відрядженню трьох білоруських чиновників до Вашингтона. Він цілком припускає, що переговори з експертами фонду, на які посилається Єрмакова, - "акт ввічливості", а не свідчення готовності МВФ видавати кредит Білорусі.
А фінансовий аналітик Олександр Муха першою умовою відновлення діалогу Білорусі з МВФ називає нормалізацію політичних відносин з ЄС. Адже у виконавчій раді фонду на долю європейських країн припадає понад 30 відсотків голосів, і це без урахування країн-партнерів і кандидатів на вступ до Євросоюзу.
Жорстка монетарна політика - ще не реформи
Білоруська влада врахувала рекомендації МВФ, посиливши монетарну і фіскальну політику. Виконується і вимога відмови від завищених темпів кредитування економіки та пов'язаної з цим необґрунтованої емісії коштів, констатує економіст дослідницького центру ІПМ Гліб Шиманович.
Однак вимогу реформувати економіку Мінськ ігнорує. Шиманович вважає, що формулювання з підготовленого у вересні 2011 року звіту МВФ щодо Білорусі залишається в силі: "Перш ніж погоджувати схвалення додаткових заходів, офіційні органи очікують виконання вже прийнятих рішень".
МВФ домагається від Білорусі структурних перетворень і зваженої макроекономічної політики. Мова йде про лібералізацію ціноутворення та створення банку розвитку, який звільнив би держбанки від видачі кредитів під держпрограми. Крім того, фонд наполягає на максимально прозорій приватизації та зміні в управлінні корпоративним сектором (відмові від цільових показників для підприємств).
Навіщо Мінську гроші
За словами Олександра Мухи, Мінську гроші необхідні, перш за все, для виплати кредитів за зовнішніми позиками. А МВФ потрібна впевненість, що кредити будуть повернуті. Тим часом білоруська економіка входить в зону турбулентності, констатує аналітик. Терміни виплат або пролонгації держборгів закінчаться в грудні 2012 року. Пік платежів за кредитами - 2013-2014 роки.
Тим не менш, Муха вважає, що співпраця МВФ з Білоруссю могла б увійти в підручники з макроекономіки як приклад вдалої взаємодії з метою реформування економічної системи.
Леонід Заїко теж упевнений, що відновлення програми співпраці Білорусі та МВФ буде вигідне обом сторонам. На відміну від низки держав, що кредитуються фондом, в Білорусі левова частка власності належить державі, а отже, немає сумнівів у здатності Мінська віддавати борги, вважає голова аналітичного центру "Стратегія".
Москва продовжує кредитувати Білорусь
Раніше Білорусь потребувала кредитів для поповнення золотовалютних резервів. Зараз - для повернення держборгів. Що стосується російських кредитів, виділених Москвою напряму або через ЄврАзЕС, то, на думку Заїко, не варто акцентувати увагу на тому, що останній транш 440 млн доларів Мінськ не отримав до цих пір. Справа в тому, що Росія виділяє позику 10 млрд на будівництво АЕС, у той час як аналогічна станція в Калінінграді коштує 6 млрд. Різниця - "додаткова субвенція" для Білорусі, резюмує експерт.