Кілька «але» для нової квартири…
Інваліду І групи Великої Вітчизняної війни Андрію Михайловичу Мельнику та його дружині Чернігівський міськвиконком запропонував отримати однокімнатну квартиру на 13 поверсі нової багатоповерхівки у мікрорайоні Масани.
У помешканні — не голі стіни, красива ванна кімната — все зроблено для того, щоб сюди перевезти лише меблі та особисті речі.
Але... є кілька «але».
Аби отримати цю поліпшену квартиру, треба здати місту попередню. Зазначимо, що ветеран — не корінний чернігівець. Він родом із Монастирища Черкаської області. Протягом 40 років працював у цьому райцентрі викладачем військової підготовки у школі. Має звання полковника запасу. У 2009 році колишній фронтовик-вдівець у госпіталі познайомився із вдовою, вчителькою-пенсіонеркою Мариною Федорівною Куцою із Новгород-Сіверщини. Вирішили жити разом, одружилися. Дочка Марини Федорівни та син Андрія Михайловича за 18 тисяч доларів купили батькам колишню гуртожитську кімнату в Чернігові. Є у ній кухонька, туалет, але все це разом — 25 квадратних метрів. Жити можна, та, як не крути, тісно. У квартирі немає гарячої води: митися доводиться у тазику.
У травні 2010 року Кабінет Міністрів прийняв розпорядження №1010-р «Деякі питання забезпечення житлом інвалідів Великої Вітчизняної війни 1 групи». Згідно з ним намічалося виділити їм безплатно квартири. Відразу й родина Мельників 17 травня стала на чергу на поліпшення житлових умов. Та того року і наступного їм не виділили квартири. Чому? Як з’ясувалося, Андрій Михайлович на момент прийняття розпорядження №1010-р не мав підстав для отримання нової квартири. Адже Кабінет Міністрів виділив кошти на придбання житла для інвалідів Великої Вітчизняної війни І групи, які поставлені на квартирний облік до 1 січня 2010 р.
Однак сьогодні ситуація змінилася на користь інваліда ВВВ. Згідно з постановою Кабінету Міністрів від 16.11.2011 р. №1170 «Про внесення змін до пункту 3 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом інвалідів Великої Вітчизняної війни 1 групи, які протягом тривалого строку перебувають у черзі на отримання житла» право на отримання помешкань отримали й колишні фронтовики, що стали на квартирний облік протягом 2010 року. Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» Чернігівській області передбачено виділення коштів у розмірі 5 963 тисячі гривень для забезпечення житлом інвалідів війни.
Одне слово, нова квартира зі всіма зручностями вже чекає на ветерана. Проте чи відбудеться новосілля? Річ у тім, що 6 травня 2010 року Андрій Михайлович подарував своє нинішнє помешкання дочці своєї дружини. В управлінні квартирного обліку та приватизації житлового фонду Чернігівської міської ради вважають, що все одно цю квартиру потрібно повернути у міський фонд для розподілу нужденним.
Марина Федорівна відкидає підозри у тому, що вони хочуть так обманути владу:
— Чоловік же подарував квартиру до 17 травня, коли ми стали на чергу...
Ветеран із дружиною їздили на оглядини нової квартири: їм не сподобалося, що вона на 13 поверсі. Дуже високо! В Андрія Михайловича навіть запаморочилася, як він розповів, від того голова, і він упав. Боїться він і їздити у ліфті.
Як повідомив начальник управління квартирного обліку та приватизації житлового фонду Чернігівської міської ради Віталій Магдич, такі випадки, коли інваліди-пільговики намагаються переписати житло на своїх родичів, дуже часті. «Але у цій ситуації їм теж треба розуміти, що у черзі на поліпшення житлових умов стоять тисячі людей», — зазначив він. І повідомив, що поки родина А. Мельника не визначиться, де їм жити, ордер на заселення не буде виданий. У розпорядженні міськради немає й помешкань на першому поверсі.
З одного боку, прагнення Андрія Михайловича та Марини Федорівни зрозумілі. А з другого — до кінця року залишилося зовсім небагато часу. Від запропонованої квартири можна відмовитися. І чекати на іншу. Таке їхнє право. Та чи виділять наступного року з держбюджету кошти на поліпшення життя ветеранів війни-інвалідів? Про це ніхто не знає. Тож подружжя ризикує залишитися зі своїми незадовільними побутовими умовами ще на невизначений час.
У помешканні — не голі стіни, красива ванна кімната — все зроблено для того, щоб сюди перевезти лише меблі та особисті речі.
Але... є кілька «але».
Аби отримати цю поліпшену квартиру, треба здати місту попередню. Зазначимо, що ветеран — не корінний чернігівець. Він родом із Монастирища Черкаської області. Протягом 40 років працював у цьому райцентрі викладачем військової підготовки у школі. Має звання полковника запасу. У 2009 році колишній фронтовик-вдівець у госпіталі познайомився із вдовою, вчителькою-пенсіонеркою Мариною Федорівною Куцою із Новгород-Сіверщини. Вирішили жити разом, одружилися. Дочка Марини Федорівни та син Андрія Михайловича за 18 тисяч доларів купили батькам колишню гуртожитську кімнату в Чернігові. Є у ній кухонька, туалет, але все це разом — 25 квадратних метрів. Жити можна, та, як не крути, тісно. У квартирі немає гарячої води: митися доводиться у тазику.
У травні 2010 року Кабінет Міністрів прийняв розпорядження №1010-р «Деякі питання забезпечення житлом інвалідів Великої Вітчизняної війни 1 групи». Згідно з ним намічалося виділити їм безплатно квартири. Відразу й родина Мельників 17 травня стала на чергу на поліпшення житлових умов. Та того року і наступного їм не виділили квартири. Чому? Як з’ясувалося, Андрій Михайлович на момент прийняття розпорядження №1010-р не мав підстав для отримання нової квартири. Адже Кабінет Міністрів виділив кошти на придбання житла для інвалідів Великої Вітчизняної війни І групи, які поставлені на квартирний облік до 1 січня 2010 р.
Однак сьогодні ситуація змінилася на користь інваліда ВВВ. Згідно з постановою Кабінету Міністрів від 16.11.2011 р. №1170 «Про внесення змін до пункту 3 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом інвалідів Великої Вітчизняної війни 1 групи, які протягом тривалого строку перебувають у черзі на отримання житла» право на отримання помешкань отримали й колишні фронтовики, що стали на квартирний облік протягом 2010 року. Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» Чернігівській області передбачено виділення коштів у розмірі 5 963 тисячі гривень для забезпечення житлом інвалідів війни.
Одне слово, нова квартира зі всіма зручностями вже чекає на ветерана. Проте чи відбудеться новосілля? Річ у тім, що 6 травня 2010 року Андрій Михайлович подарував своє нинішнє помешкання дочці своєї дружини. В управлінні квартирного обліку та приватизації житлового фонду Чернігівської міської ради вважають, що все одно цю квартиру потрібно повернути у міський фонд для розподілу нужденним.
Марина Федорівна відкидає підозри у тому, що вони хочуть так обманути владу:
— Чоловік же подарував квартиру до 17 травня, коли ми стали на чергу...
Ветеран із дружиною їздили на оглядини нової квартири: їм не сподобалося, що вона на 13 поверсі. Дуже високо! В Андрія Михайловича навіть запаморочилася, як він розповів, від того голова, і він упав. Боїться він і їздити у ліфті.
Як повідомив начальник управління квартирного обліку та приватизації житлового фонду Чернігівської міської ради Віталій Магдич, такі випадки, коли інваліди-пільговики намагаються переписати житло на своїх родичів, дуже часті. «Але у цій ситуації їм теж треба розуміти, що у черзі на поліпшення житлових умов стоять тисячі людей», — зазначив він. І повідомив, що поки родина А. Мельника не визначиться, де їм жити, ордер на заселення не буде виданий. У розпорядженні міськради немає й помешкань на першому поверсі.
З одного боку, прагнення Андрія Михайловича та Марини Федорівни зрозумілі. А з другого — до кінця року залишилося зовсім небагато часу. Від запропонованої квартири можна відмовитися. І чекати на іншу. Таке їхнє право. Та чи виділять наступного року з держбюджету кошти на поліпшення життя ветеранів війни-інвалідів? Про це ніхто не знає. Тож подружжя ризикує залишитися зі своїми незадовільними побутовими умовами ще на невизначений час.