Держзакупівля – звіт та роз’яснення

Про здійснення державних закупівель розпорядниками коштів міської ради розповіла на розширеній нараді начальник управління економіки міськради Людмила Максименко.

Повідомляє управління економіки міської ради.

Людмила Максименко наголосила, що важливою складовою забезпечення життєдіяльності міста є здійснення державних закупівель. Без вчасного та правильного проведення процедур закупівель неможливе нормальне функціонування комунального господарства міста, закладів охорони здоров’я, освіти, культури, будівництво нових, реконструкція та ремонт існуючих об’єктів міської інфраструктури.

Аналізуючи проведення закупівель за останні роки, Л. Максименко відмітила зростання їх обсягів. Так, у 2010 році розпорядниками коштів укладено договорів за результатами процедур закупівель на суму 40,9 млн.грн., у 2011 році – 107,9 млн.грн., за 9 місяців 2012 року – 174,1млн.грн. Частка закупівель за конкурсними процедурами у загальній кількості закупівель має тенденцію до зростання: 30,5 % - у 2010 році, 39,3 % - у 2011 та 66,2 % – у 2012. Відповідно, видатки з врахуванням заборгованості за попередній рік склали у 2010 році – 39,4 млн.грн., у 2011 - 70,3 млн.грн., за 9 місяців поточного року – 116,3 млн.грн.

Суттєве збільшення обсягів державних закупівель, які увійшли до статистичної звітності в 2011 та 2012 роках, обумовлене тим, що з жовтня 2011 року власні кошти підприємства потрапили до сфери дії Закону України «Про здійснення державних закупівель». Так, у 2010 році комунальними підприємствами був проведений всього один тендер, за його підсумками укладений договір на суму 153 тис.грн. За результатами конкурсних процедур у 2011 році комунальними підприємствами укладено договорів на суму 14,6 млн.грн., за 9 місяців 2012 року – 25,3 млн.грн.

Основною процедурою, за якою здійснюють державні закупівлі розпорядники коштів міської ради, є «відкриті торги» - найбільш конкурентна процедура. У 2010 році частка «відкритих торгів» (з урахуванням лотів) у проведених закупівлях складала 70,1%, у 2011 році – 77,6%, у січні – вересні 2012 року – 60,9 %. Також проводились запити цінових пропозицій (якщо вартість закупівлі товарів та послуг не перевищувала 200 тис.грн.). Порівняно з 2010 роком збільшилась кількість проведених процедур закупівлі у одного учасника: 3 – у 2010 році, 21 - у 2011 та 80 - за 9 місяців 2012 року. Це обумовлено тим, що до прийняття окремих законів Закон України «Про здійснення державних закупівель» зобов’язав проводити процедури для закупівлі електричної енергії, централізованого постачання теплової енергії; природного і нафтового газу; послуг з централізованого водопостачання та водовідведення; послуг поштового зв'язку та інших послуг, які надають монополісти.

Основні закупівлі, що здійснюють розпорядники коштів та комунальні підприємства міської ради, це: комунальні послуги, паливно-мастильні матеріали, продукти і послуги з організації харчування, лікарські засоби та медичне обладнання. Найбільшу кількість конкурсних торгів серед розпорядників коштів міської ради проводять управління освіти, житлово-комунального господарства, лікувальні заклади міської ради; серед комунальних підприємств – «Шкільне», Чернігівське тролейбусне управління, «Чернігівводоканал», АТП 2528.

Коротко зупинюсь на основних аспектах здійснення державних закупівель. У сферу дії Закону України «Про здійснення державних закупівель» зараз підпадають закупівлі, вартісні межі яких становлять 100 тис.грн. (у будівництві – 300 тис.) - для товарів та послуг та 1 млн.грн.- для робіт. Л. Максименко наголосила, що мається на увазі загальна річна вартість закупівлі.

Законодавством передбачені наступні процедури закупівлі:

- відкриті торги;

- запит цінових пропозицій;

- закупівля в одного учасника;

- двоступеневі торги (застосовується, якщо замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) товарів (робіт), визначити вид послуг, якщо для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести попередні переговори з учасниками; якщо предметом закупівлі є здійснення наукових досліджень, експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт);

- процедура попередньої кваліфікації (проводиться у разі необхідності попереднього визначення кваліфікаційної відповідності, фінансово-економічного стану та технічних можливостей учасника);

- новація, яка з’явилась у 2012 році – процедура електронного реверсивного аукціону (закупівля у електронній формі з використанням електронного цифрового підпису).

Основною процедурою закупівель, за словами начальника управління економіки, є відкриті торги. За цією процедурою замовник може здійснити будь-яку закупівлю.

Етапи проведення відкритих торгів:

1. затвердження річного плану закупівель (або внесення змін до нього);

2. оприлюднення оголошення про закупівлю (згідно з графіком публікацій «Вісника державних закупівель»);

3. затвердження документації конкурсних торгів (ДКТ повинна бути на момент публікації оголошення);

4. надання документації конкурсних торгів та прийом пропозицій конкурсних торгів (не менше 30 днів, 15 днів – для скороченої процедури (продукти харчування, послуги з організації харчування, лікарські засоби, вироби медичного призначення);

5. розкриття пропозицій конкурсних торгів (не раніше 30 днів від дати публікації оголошення, 15 днів – для скороченої процедури);

6. оцінка пропозицій (до 20 робочих днів з дати розкриття, до 10 робочих днів – для скороченої процедури);

7. визначення переможця та акцепт його пропозиції;

8. оприлюднення повідомлення про акцепт (у визначений Законом термін, згідно з графіком публікацій «Вісника державних закупівель»), повідомлення переможця про акцепт пропозиції та учасників – про результати торгів;

9. укладення договору про закупівлю (не раніше ніж через 14 днів з дати публікації повідомлення про акцепт у ВДЗ, але не пізніше ніж через 30 днів з дня акцепту пропозиції);

10. оприлюднення оголошення про результат закупівлі (у визначений Законом термін згідно з графіком публікацій «Вісника державних закупівель»);

11. затвердження звіту про закупівлю.

- Отже, процедура відкритих торгів доволі складна. Її проведення потребує не менше двох місяців (якщо всі етапи закупівлі проводити в найкоротші, дозволені Законом строки), - зауважила Л. Максименко.

Дещо простіша процедура запиту цінових пропозицій, яку замовники можуть проводити при закупівлі товарів та послуг, якщо їх вартість не перевищує 200 тис.грн. Проведення цієї процедури не потребує затвердження документації конкурсних торгів. Крім того, строк подання цінових пропозицій – не менше 10 робочих днів, оцінки – до 5 днів із дня розкриття. Таким чином, з урахуванням всіх необхідних публікацій у Віснику державних закупівель, запит цінових пропозицій можна провести протягом місяця.

Враховуючи, що на теперішній час під дію Закону підпадають закупівлі у монополістів (електроенергія, природний газ, послуги централізованого постачання теплової енергії, водопостачання і водовідведення та інше), важливе значення має процедура закупівлі в одного учасника. Це процедура, відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів з учасником (учасниками) та акцепту пропозиції переможця. Проведення цієї процедури займає приблизно місяць. Зазначу, що найважливіше при проведення закупівлі у одного учасника – це наявність відповідного обґрунтування для цієї процедури у відповідності до діючого законодавства.

Л. Максименко коротко зупинилася на законодавчій базі, що регулює сферу державних закупівель. Насамперед, при здійсненні закупівель замовники торгів повинні керуватися нормами Цивільного, Господарського та Бюджетного кодексів України, кодексу про адміністративні правопорушення.

Основним законодавчим актом у цій сфері є Закон України «Про здійснення державних закупівель» (зі змінами та доповненнями) від 1 червня 2010 року. Крім того, у 2012 році прийнято Закон «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності», який встановлює порядок проведення закупівель для суб'єктів, які є замовниками та провадять діяльність у сферах, визначених статтею 5 Закону України "Про природні монополії", та/або у сферах господарської діяльності, визначених цим Законом.

Деякі питання здійснення державних закупівель регулюються Постановами Кабінету Міністрів України.

Крім того, при проведенні закупівель замовники повинні керуватися наказами Міністерства економічного розвитку та торгівлі України:

від 21 червня 2012 р. N 729 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі»;

від 24 квітня 2012 р. N 503 «Про затвердження Переліку товарів і послуг, які можуть закуповуватися за рамковими угодами»;

від 9 жовтня 2011 р. N 155 «Про здійснення моніторингу державних закупівель»

вiд 26 липня 2010 р.:

N 916 «Про затвердження Типового положення про комітет з конкурсних торгів»

N 919 «Про затвердження стандартної документації конкурсних торгів (відкриті торги, двоступеневі торги)»

N 921 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі»

N 922 «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель» (із змінами, внесеними згідно з наказом N 428 від 27 грудня 2011 р.)

Мають відношення до проведення закупівель також:

Закон України «Про природні монополії» від 20 квітня 2000 року,

Постанова КМУ від 9 жовтня 2006 р. № 1404 «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти»,

наказ Держкомстату України вiд 9 листопада 2011 N 290 «Про затвердження форми державного статистичного спостереження N 1-торги (квартальна) "Звіт про проведення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти"

наказ Державного казначейства України від 14 вересня 2010 N 330 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо переліку підтвердних документів, які надаються розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів на стадії реєстрації зобов'язань та оплати рахунків».

До речі, це далеко не всі нормативно-правові акти, якими повинен керуватися замовник при проведенні державних закупівель.

На думку Л. Максименко, постійні зміни у законодавстві значно ускладнюють проведення державних закупівель. Так, до Закону «Про здійснення державних закупівель» менш ніж за два роки було внесено 18 змін та доповнень. Тому замовникам торгів необхідно постійно відстежувати зміни, які вносяться у законодавство стосовно проведення державних закупівель.

Міністерством економічного розвитку та торгівлі запроваджено моніторинг здійснення закупівель, який може проводитись як за ініціативою замовника так і за рішенням Уповноваженого органу. За результатами моніторингу Мінекономрозвитку надає висновки та повідомляє про них Антимонопольний комітет та Держказначейство. У разі виявлення порушень замовнику надаються рекомендації щодо їх усунення.

Л. Максименко зупинилась на основних змінах у законодавчій базі, які відбулися після прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель» від 4 липня 2012 року.

Передусім, позитивні зміни відбулися для комунальних підприємств: з 5 серпня 2012 року під дію законодавства щодо державних закупівель підпадають закупівлі підприємств тільки за бюджетні кошти (у разі, якщо вартість закупівлі товарів та послуг перевищує 100 тис.грн., а робіт – 1 млн. грн.). Однак, якщо підприємство розпочало закупівлю до 5 серпня цього року, то завершувати її необхідно в порядку, передбаченому Законом про держзакупівлі.



Крім того, розширено список випадків, коли процедури закупівлі не застосовують, проте в цьому переліку практично немає закупівель, які здійснюють розпорядники коштів міської ради.

Дещо послаблені вимоги щодо оприлюднення інформації про закупівлю: тепер замовник зобов’язаний у встановлені Законом терміни не оприлюднити, а надати інформацію для оприлюднення на веб-сайті Уповноваженого органу.

Серед позитивних змін у законодавстві Л. Максименко назвала розширення списку предметів закупівлі, які дозволено закуповувати за скороченою процедурою (додалися продукти харчування та послуги з організації харчування).

Найбільш суттєві зміни, які відбулися останнім часом у законодавстві, стосуються укладання договору про закупівлю. По-перше, з компетенції Мінекономрозвитку виключена розробка та затвердження типового договору про закупівлю.

Крім того, з Закону про закупівлі виключили статтю 41 «Істотні умови договору». Тобто при укладанні договору, замовник повинен керуватися Господарським та Цивільним кодексами щодо істотних умов договору та у разі наявності - типовими договорами для специфічних товарів, робіт і послуг (енергоносії, комунальні послуги, будівництво та інше). Це частково вирішує проблему, яка виникла наприкінці 2011 року щодо узгодження договорів з підприємствами, які постачають електроенергію, природний газ, надають послуги централізованого постачання теплової енергії, водопостачання та водовідведення. Крім того, при проведенні закупівлі цих товарів і послуг замовник не встановлює кваліфікаційні критерії та не визначає перелік документів, які підтверджують відповідність пропозиції цим критеріям, що спрощує проведення закупівлі.

Серед позитивних змін начальник управління економіки також відзначила розширення переліку підстав для зміни ціни договору, це:

- узгоджена зміна ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

- зміна ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

- зміна встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю.

Отже, останні зміни в законодавчій базі направлені на деяке спрощення проведення державних закупівель. На думку Л. Максименко, у цій сфері ще достатньо невирішених проблем. Насамперед це:

- постійна зміна законодавства, яка інколи призводить до неузгодженості нормативно-законодавчих актів між собою;

- складний порядок проведення процедур закупівель, який потребує багато часу;

- великий обсяг документів, який замовник повинен вимагати, а учасник- надати у складі пропозиції для участі в торгах;

- велика кількість документів, які потребують оприлюднення на веб-порталі та у «Віснику державних закупівель» та не до кінця відпрацьований механізм надання інформації для оприлюднення.

Уповноважений орган – Міністерство економічного розвитку та торгівлі не завжди надає оперативні та чіткі роз’яснення щодо проблемних питань, які виникають у замовників торгів.

Державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійснює, насамперед, Уповноважений орган – Міністерство економічного розвитку та торгівлі. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, Державна фінансова інспекція України, Державна служба статистики України здійснюють контроль у сфері державних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Крім того, інформація про закупівлі, які проведені розпорядниками коштів міської ради, щоквартально та за окремими запитами надається прокуратурі м.Чернігова, іншим правоохоронним органам, які здійснюють перевірки закупівель в межах своїх повноважень.

Начальник управління економіки звернула увагу присутніх на важливість додержання вимог законодавства у сфері державних закупівель.